Справа № 145/349/25
Провадження №2-а/145/6/2025
"22" серпня 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Патраманського І.І.
за участю: секретаря судового засідання Онуфрієвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до
Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, місцезнаходження: м. Вінниця, вулиця Театральна, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108672.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження: вул. Тиверська, 53, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34988545
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
У провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває адміністративна справа №145/349/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є громадянкою України, про щосвідчить паспорт серія НОМЕР_2 виданий 18.10.2010 року Гніванським МВ УМВС України у Вінницькій області. Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .
Так, 11.02.2025 року поліцейським відділення поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Рекутою Наталією Петрівною ухвалено постанову серії ЕНА №4055802 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за те, що 11.02.2025 року о 21 год. 31 хв. 27 сек. в с. Селище по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, при цьому в темну пору доби номерний знак був не освітлений, чим порушив п. 2.9 в ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Вважає вказане рішення посадової особи суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, посадовою особою суб'єкта владних повноважень не було надано жодних належних та допустимих доказів її вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, розгляд справи не було проведено взагалі. Позивач довідався про винесену постанову, лише 06.03.2025 року, коли було заблоковано банківські рахунки і після з'ясування обставин, чому це сталось, встановлено, що 05.03.2025 було відкрито виконавче провадження згідно постанови про відкриття виконавчого №77405417 від 05.03.2025 року, що винесена головним державним виконавцем Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фроловою Людмилою Миколаївною, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Зазначила, що позивачу невідомо яким чином відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, адже розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався взагалі, ніхто не повідомляв ОСОБА_1 , про складання відповідної постанови та про завершення такого розгляду безпосередньо 11.02.2025 року, протиправно обмежив ОСОБА_1 у праві отримати правову допомогу, посадова особа суб'єкта владних повноважень не повідомляла ОСОБА_1 про прийняте рішення шляхом оголошення змісту та вручення копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до доданої постанови вбачається, що 11.02.2025 року поліцейським відділення поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Рекутою Наталією Петрівною (надалі - Поліцейським) ухвалено постанову серії ЕНА №4055802 (надалі - Постанова) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за те, що 11.02.2025 року о 21 год. 31 хв. 27 сек. в с. Селище по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, при цьому в темну пору доби номерний знак був не освітлений, чим порушив п. 2.9 в ПДР- керування водієм транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Звертаєє увагу суду на ту обставину, що жодних матеріалів та доказів вчинення адміністративного правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності додана постанова не містить. Тому, на підставі яких доказів поліцейський дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 під час розгляду справи 11.02.2025 року не зрозуміло. Протокол про адміністративне правопорушення, який фіксує обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме пункт 5 не містить жодної фіксації факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху. Пункт 7 Постанови також не містить жодних документів (доказів), які додаються.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським в постанові не зазначено, а отже відсутні будь-які докази, що свідчать про порушення позивачем правил дорожнього руху.
Додатково звертає увагу суду, що фактично розгляд справи поліцейським не було проведено та не оголошено зміст постанови позивачу, не вручено копію постанови особі, яка притягується до відповідальності (запис, який міститься в графі "відмовилась" позивачу не належить). Позивач не відмовлялась від вручення постанови, а отже можна дійти висновку, що постанова була складена не у присутьтності позивача, тому й не була вручена.
Копія оскаржуваної постанови серії ЕНА №4055802 від 11.02.2025 року на день звернення до суду ОСОБА_1 вручена не була, зазначення в постанові факту, що вона відправлена рекомендованим листом 12.02.2025 викликає сумнів, адже станом на написання позовної заяви, позивач не отримував ніякого рекомендованого листа.
Факту вручення чи відмови від вручення рекомендованого листа позивач надати не може, так як не отримував жодної інформації про його існування від оператора поштового зв'язку. Тому є потреба у витребуванні доказу відправлення листа у відповідача.
Про існування постанови позивач довідався лише 06.03.2025 року, коли було заблоковано банківські рахунки і після з'ясування обставин, чому це сталось, встановлено, що 05.03.2025 року було відкрито виконавче провадження згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №77405417 від 05.03.2025 року, що винесена головним державним виконавцем Тиврівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Фроловою Людмилою Миколаївною, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
06.03.2025 року, звернувшись до відділу ДВС, державний виконавець надала Пастух В.І. копію оскаржуваної постанови.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову від 11.02.2025 серії ЕНА №4055802 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст 121-3 КУпАП та застосування стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень.
Стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору на суму 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 дану справу передано на розгляд судді Ратушняка І.О.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 19.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду.
25.03.2025 на адресу суду від представника відповідача Орленка В.В. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив залишити постанову серії ЕНА № 4055802 від 11.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрльного міжрегіональногог управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області заперечує у повному обсязі проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Відзив на позовну заяву обґрунтовує тим, що відповідно до Порядку дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР).
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух»: «Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам та організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух».
Згідно п. 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух": «До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин».
Згідно п. 2.9.в ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про дорожній рух": "Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідальність за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: ч. 1 ст. 121-3 КУпАп.
Керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби є порушенням ПДР та являється адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію": "Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні".
Таким чином, відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського, а також з відеотехніки, що перебуває у чужому володінні являється доказом у справі про адміністративне правопорушення.
11.02.2025 співробітник ГУНП у Вінницькій області використовував портативний відеореєстратор № 798850.
Як встановлено із відеозапису поліцейський повідомив позивачеві про вчинене правопорушення, а саме неосвітлений номерний знак. Факт даного правопорушення зафіксовано на відеозаписі.
Далі поліцейський здійснив перевірку документів позивача та встановив його особу, а також повідомив, що по факту даного правопорушення буде винесено постанову та довів суму штрафу. Окрім того, повідомив про можливість оскарження даної постанови.
Під час розмови позивач повідомила, що поспішає на що поліцейський повідомив, що вона може відмовитись від отримання копії постанови. Після поліцейський повідомив, що буде винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, повідомив суть вчиненого правопорушення та роз'яснив порядок та строки оскарження постанови і сплати штрафу. Після цього позивач залишила місце події.
Жодних клопотань, заяв чи заперечень позивач не заявляв, при цьому зазначив, що йому про все відомо, оскільки вона являється працівником суду. Вказані обставини спростовують доводи позивача щодо відсутності розгляду справи та порушення його прав.
Оскаржувана постанова відповідає даним вимогам у повному обсязі, при цьому положення даної норми не встановлюють обов'язку зазначення доказів в постанові по справі про адміністративне правопорушення, а також їх долучення до примірника, який вручається особі щодо якої розглянуто справу, а також зобов'язують лише зазначення опису встановлених обставин та нормативного акту, що передбачає відповідальність.
Позивач не заперечує факт неосвітлення номерного знаку, а лише наполягає на порушені поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, слід також зазначити, що недотримання окремих положень КУпАП щодо порядку розгляду справи являється підставою для направлення справи на новий розгляд відповідно до ст. ст. 247, 293 КУпАП та ст. 286 КАС України.
Згідно п. 31.5. ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Слід зазначити, що виконання п. 31.5. ПДР в частині усунення несправності на місці не звільняє від адміністративної відповідальності, при цьому дана норма лише надає можливість продовжити рух якомога коротшим шляхом виключно до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил, якщо неможливо усунути несправності на місці.
Як встановлено та визнається позивачем, інкриміноване правопорушення було виявлено саме поліцейським, при цьому на момент зупинки позивач керував транспортним засобом без дотримання вимог пунктів 9.9 і 9.11 ПДР.
Окрім того, слід звернути увагу, що позивача було притягнено до адміністративної відповідальності не за наявність технічної несправності транспортного засобу, а саме за неосвітлений номерний знак.
Диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком неосвітленим, закритим іншими предметами…
Тобто підставою відповідальності являється виключно факт неосвітлення номерного знаку незалежно від причин (технічна несправність чи неуважність водія, тощо).
Просить залишити постанову, серії ЕНА № 4055802 від 11.02.2025, по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа - Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
03.04.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, який ОСОБА_1 обгрунтовує, що у відзиві відповідач зазначив, що доказом являється відеозаписз портативного відеореєстратора № 798850, проте оскаржувана постанова ЕНА № 4055802 від 11.02.2025 не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. Як вбачається із оскаржуваної постанови, відомості про технічний засіб, яким здійснено аідеозапис, в постанові відсутній. Звертає увагу, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідаольності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчингення ообою такого правопорушення. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
18.06.2025 на виконання рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 червня 2025 року № 2 мотивованим розпорядженням керівника апарату суду № 29/25 від 18.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 145/349/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 головуючим суддею у даній справі визначено суддю Патраманського І.І.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено, що розгляд справи здійснюватиметься суддею Патраманським І.І. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення, судові дебати не проводяться.
Порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ встановлено § 2 глави 11 КАС України.
Так, відповідно до положень ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч.1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши заяви по суті справи та докази, які містяться у справі, суд встановив такі фактичні обставини.
11.02.2025 поліцейським відділу поліції №25 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Рекутою Н.П. винесено постанову серії ЕНА №4055802 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом, при цьому в темну пору доби номерний знак був не освітлений, чим порушила п. 2.9 в ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим, у зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 гривень (а.с.9).
Так, в обґрунтування правомірності прийнятої постанови відповідач посилається на складену постанову у справі про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери відеореєстратора поліцейського № 798850.
В матеріалах справи наявний відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського №798850, із якого вбачається, що 11.02.2025 ОСОБА_1 була зупинена працівником поліції Тишкунь А.О. за неосвітлений номерний знак. Крім цього, із відеозаписів вбачається, що зазначеним працівником поліції здійснено розгляд адміністративної справи щодо ОСОБА_1 по факту керування транспортним засобом марки "Renault Megane" в темну пору доби з не освітленим номерним знаком та повідомлено ОСОБА_1 , що відносно неї буде винесена постанова про притягнення до відповідальності. При цьому, постанову про накладення адміністративного стягнення винесено інспектором відділу поліції №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Рекутою Н.А. Водночас з матеріалів відеозапису взагалі не вбачається, чи була присутня ОСОБА_2 на місці події.
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 9, 77 КАС України розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, вільності та свободи у поданні суду доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень та доведенні перед судом їх переконливості; однак, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу положень ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, належні, допустимі, достовірні та достатні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою його об'єктивної сторони. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17 та від 29.04.2020 року по справі № 161/5372/17.
Крім того, долучені відеозаписи з нагрудної камери поліцейського не можуть вважатися належним доказом вчинення правопорушення у зв'язку з тим, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилання на такі докази (про застосування технічних засобів фіксації порушення в оскаржуваній постанові не зазначено).
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 74 КАС України не може вважатися допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17 та від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Отже, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а відтак вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім цього, суд звертає увагу, що розгляд адміністративної справи відносно позивача здійснено одним інспектором поліції, а постанову винесено іншим інспектором поліції, який не приймав участі у розгляді справи.
Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Згідно Розділу ІІІ п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Положення чинного КУпАП не передбачають можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення декількома поліцейськими як колегіальним органом. Відтак, оскільки розгляд справи відносно позивача здійснював інспектор Тишкунь А.О., саме останній уповноважений на винесення постанови за результатами розгляду справи. За результатами оцінки відеозаписів суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова прийнята неповноважною на те посадовою особою.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, за результатами оцінки зібраних у справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, з урахуванням порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, про те, що постанова серії ЕНА №4055802 від 11.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього - закриттю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн, який сплачено нею при поданні позовної заяви до суду відповідно до квитанції до платіжної інструкції про сплату № 2202-7866-6757-4170 від 11.03.2025 (а.с.10).
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 247, 251,252, 280, 283, 284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 19, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського відділу поліції №2 (м.Гнівань) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого сержанта поліції Рекути Наталії Петрівни серії ЕНА №4055802 від 11.02.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок сплаченого нею судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 22 серпня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, місцезнаходження: м. Вінниця, вулиця Театральна, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108672.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Тиврівський відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), місцезнаходження: вул. Тиверська, 53, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34988545
Суддя:І. І. Патраманський