Справа № 991/8133/25
Провадження № 1-кс/991/8209/25
19 серпня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Громадської організації «Громадська рада доброчесності» на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
11.08.2025 до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга представника Громадської організації «Громадська рада доброчесності» (далі - ГО «ГРД») - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного суду (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей після отримання заяви про кримінальні правопорушення.
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 11.08.2025 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Обґрунтування скарги
Зі змісту скарги слідує, що 05.08.2025 адвокат ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, який, на його думку, вчинений членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 .
Втім, усупереч вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, зазначені у заяві відомості не були внесені до ЄРДР, заявника не було повідомлено про початок досудового розслідування та не надано йому витягу з відповідного реєстру.
З урахуванням наведеного, представник ГО «ГРД» - адвокат ОСОБА_3 прохав зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прохали вимоги ГО «ГРД» задовольнити повністю з підстав, викладених у скарзі.
Представник Національного антикорупційного бюро України, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив.
На адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких уповноважена особа НАБУ заперечує проти внесення до ЄРДР відомостей, викладених в іншій заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, а саме заяві стосовно суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З огляду на викладене та враховуючи, що заява про вчинення кримінального правопорушення стосовно суддів не є предметом судового розгляду, слідчий суддя вважає, що заперечення проти задоволення скарги від 11.08.2025 до суду не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, бездіяльність якого оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України.
Додатково слідчий суддя звертає увагу на те, що із заявою про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ звертався особисто адвокат ОСОБА_3 , а скаргу на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, подано Громадською організацією «Громадська рада доброчесності», тобто не заявником у розумінні п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Водночас, враховуючи, що підписантом зазначених заяви та скарги є одна й та сама особа - адвокат ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для повернення скарг, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження до слідчого судді рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявник може оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь?якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально?протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (ч. 1 ст. 1 КК України).
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовують до осіб, що їх вчинили (ч. 2 ст. 1 КК України).
У силу ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз у взаємозв'язку наведених норм матеріального (ст. 1, 2, 11 КК України) та процесуального (ст. 214 КПК України) законів свідчить про те, що критерієм для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування мають бути конкретні фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення.
Тобто підставою початку досудового розслідування є не будь?які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких вноситься до ЄРДР.
Зазначене цілком узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними у постановах від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), від 20.04.2023 (справа № 373/18/23).
Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь?якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Указане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 (справа № 818/1526/18) та від 24.04.2019 (справа № 818/15/18) зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне ж відкриття кримінального провадження є недопустимим, позаяк призводить до можливого порушення прав конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційовано, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Обставини справи
05.08.2025 адвокат ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив, що 15.01.2025 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (далі - КДКА) надійшла скарга члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 щодо поведінки адвоката ОСОБА_3 . Рішенням КДКА від 22.05.2025 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи. Не погодившись із рішенням КДКА, ОСОБА_5 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) скаргу, в якій прохала скасувати рішення КДКА та порушити дисциплінарну справу.
Зміст скарг до КДКА та ВКДКА стосується особисто ОСОБА_5 та поширення стосовно неї персональної інформації. Тому, на думку заявника, направляючи скаргу на адресу ВКДКА, ОСОБА_5 мала б оплачувати відповідні послуги поштового зв'язку власним коштом. Натомість ОСОБА_3 встановлено, що плата за ці послуги здійснена коштом Вищої ради правосуддя на підставі договору № 130225-14 від 13.02.2025.
На переконання заявника, у наведений спосіб ОСОБА_5 використала своє службове становище члена Вищої ради правосуддя, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, чим завдала істотної шкоди державним інтересам, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України.
Представником НАБУ не спростовані тверджень адвоката ОСОБА_3 проте, що станом на дату судового засідання зазначені в заяві відомості не були внесені до ЄРДР.
Висновки
Оцінивши доводи заявника, слідчий суддя вважає, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення, скарзі адвоката ОСОБА_3 , а також поясненнях представників Громадської організації «Громадська рада доброчесності» - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не наведено конкретних відомостей про наявність об'єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення, зокрема членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 .
Указане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності / відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів). У той же час здійснення на стадії внесення до ЄРДР відомостей попередньої перевірки викладеної в заяві інформації покликано не допустити перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення.
Фактично в заяві адвоката ОСОБА_3 йдеться про ймовірне вчинення дисциплінарного проступку працівником апарату Вищої ради правосуддя, проте порядок ініціювання відповідного дисциплінарного провадження врегульований законодавством про проходження публічної служби.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що обставини, які викладені у заяві адвоката ОСОБА_3 , не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, та не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Тому, слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро, яка б полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви адвоката ОСОБА_3 .
Отже, скарга представника Громадської організації «Громадська рада доброчесності», адвоката ОСОБА_3 є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307 КПК України,
У задоволенні скарги Громадської організації «Громадська рада доброчесності» від 11.08.2025 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8