ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12481/25
провадження № 2/753/8927/25
"22" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., розглянувши заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та питання залучення співвідповідачів, третьої особи та витребування доказів у цивільній справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційної складової та трьох процентів річних,
24.06.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі також - КП «Київтеплоенерго», позивач) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, інфляційної складової та трьох процентів річних, у якій вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
07.08.2025 від відповідачки ОСОБА_1 в особі її представника Пухи О. В. надійшла заява, у якій наведені заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та міститься низка клопотань, а саме: про залучення до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; про залучення до участі у справі як третьої особи приватного нотаріуса Сташкової А. Г.;про витребування доказів, а саме: від ОСОБА_3 - платіжних документів про сплату житлово-комунальних послуг; від ТОВ «Київські енергетичні послуги» - відомостей про оплату послуг з постачання електроенергії; від ТОВ «Воля-Кабель» - відомостей про укладені договори з постачання телекомунікаційних послуг.
Вимоги зазначеної заяви мотивовані тим, що в об'єкті житлової нерухомості, за адресою розташування якого виникла заявлена до стягнення заборгованість за оплату послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води ( АДРЕСА_1 ), відповідачка не проживає з 2013 р. і, відповідно, послуги не споживає, а зобов'язання з їх оплати має нести її сестра ОСОБА_5 . Обидві сестри після смерті батька успадкували квартиру та домовились, що квартира залишається за ОСОБА_5 , яка буде повністю нести усі зобов'язання по її утриманню.
За результатами розгляду вимог цієї заяви суд дійшов до таких висновків.
Норми частини четвертої статті 19 та частини першої статті 274 ЦПК України визначають перелік справ, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. До таких справ належать, зокрема, малозначні справи, справи незначної складності та інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до положень статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, розгляд яких не становить значної складності, а ціна позову складає 125 664,93 грн, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведені обставини і послугували підставою для визнання судом справи малозначною та призначення її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, що не суперечить завданням та відповідає основним засадам цивільного судочинства і жодним чином не порушує права відповідачів на подачу заяв по суті справи та доказів на підтвердження своїх заперечень проти вимог позивача.
Вирішуючи вимоги клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів, суд виходить з того, що за змістом цивільного процесуального законодавства позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами.
Наведене означає, що позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги, і при цьому несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Отже ураховуючи, що визначення особи відповідача є диспозитивним правом позивача, а відповідачі не наділені правом заявляти клопотання про залучення співвідповідача, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід відмовити.
Згідно з положеннями статті 53 ЦПК України суд залучає до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
За змістом заяви відповідачки підставою для залучення до участі у справі як третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А. Г.є те, що останньою відкрита спадкова справа до майна померлого батька відповідачки ОСОБА_6 .
Водночас жодних обґрунтувань зв'язку предмета спору у цій справі з правами та обов'язками приватного нотаріуса Сташкової А. Г.заява не містить, такий зв'язок не встановлений і судом, а відтак підстави для залучення її до участі у справі як третьої особи відсутні.
Вирішуючи вимоги клопотання про витребування доказів, суд застосовує такі процесуальні норми та виходить з таких мотивів.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є засада змагальності сторін, згідно з якою кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до положень статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими і об'єктивними, а в своїй сукупності - також достатніми для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.
З матеріалів справи убачається, що у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , з 2013 р. зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_1 та неповнолітнього відповідача ОСОБА_2 , а також ОСОБА_7 , вимоги до якої позивач не пред'явив.
Водночас місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які за поясненнями відповідачки фактично проживають у вказаній квартирі, зареєстроване за іншими адресами.
До того ж, як стверджує сама відповідачка, належній їй та її сестрі ОСОБА_3 спадкові права на вищевказану квартиру належним чином не оформлені.
З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що дані, які містяться у платіжних документах на оплату житлово-комунальних послуг, послуг з постачання електроенергії та у договорах з постачання телекомунікаційних послуг, стосуються предмету доказування у розглядуваній справі.
Керуючись статтями 19, 51, 53, 274, 277, 258-261, 274, 277 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження залишити без задоволення.
Відмовити у задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі залучення співвідповідачів, третьої особи та витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 22.08.2025.