Справа №: 716/1388/25
21.08.2025 м.Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Шевчук Р.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділення поліції №3 (м.Заставна) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
До Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401643 від 24.07.2025 року о 22-30 год., перебуваючи в с.Кадубівці, по вулиці Володимира Михайловського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мотоблоком, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів).
Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці та у медичному закладі. Своїми діями порушив п. 2.5 а Правил дорожнього руху.
Вказані порушення діючого законодавства підпадають під дію ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні порушення визнав, при цьому пояснив, що оскільки він не вживає алкоголь, то необхідності у проходженні огляду на стан сп'яніння не було. В нього є водійське посвідчення, він його отримав давно, при отриманні він здавав іспит на знання правил дорожнього руху. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, запевнив, що більше такого не вчинятиме.
Просив суд про розстрочення виконання штрафу, у зв'язку із оскільки із скрутним матеріальне становище, вказав, що є пенсіонером, розмір його пенсії складає 3 400 гривень додаткових доходів він не має.
Зобов'язався виплачувати суму штрафу частинами в термін, який буде встановлений судом.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , повно та всебічно вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що вина водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.5 ПДР України та ч. 1ст.130 КУпАП, підтверджується достатніми даними, що містяться в матеріалах справи, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Положення ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ході судового розбирання встановлено, що від отримання копій протоколу серії ОСОБА_1 відмовився. Пояснень чи заперечень до протоколу та постанови не надано.
Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці та у медичному закладі. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водію.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер».
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.07.2025 р. вбачається, що о 22:45 год. ОСОБА_1 направлявся до КНП «Заставнівська БЛ» для проведення огляду. В медичний заклад не доставлявся, відмовився.
Від надання пояснень з приводу обставин, що стали причиною складання адміністративного протоколу за ст.. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 відмовився.
Досліджені відеоматеріали з нагрудного реєстратора, повністю підтверджують події та обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №401643 від 24.07.2025 року.
Отже, диспозицією ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Тобто, якщо водій на місці зупинки транспортного засобу відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів чи відмовляється пройти такий огляд в медичній установі, то своїми діями він порушує вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України,водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є саме обов'язком водія, а не його правом, а працівник поліції, як уповноважена законом особа, спілкуючись безпосередньо з водієм може виявити перелічені вище зовнішні ознаки сп'яніння, що є підставою для направлення водія для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, ОСОБА_1 , реалізовуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
При цьому суд бере до уваги ту обставину, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 в момент зупинки його працівниками поліції, вважається транспортним засобом, оскільки визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Враховуючи, що водій ОСОБА_1 , керуючи мотоблоком рухався по дорозі громадського користування в с. Кадубівці Чернівецького району Чернівецької області, а не в своєму господарстві, він обладнаний місцем для сидіння водія та вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху, і вважається транспортним засобом, а тому, на переконання суду, водій повинен нести відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення стягнення, відповідно до ст.ст 33-35 КУпАП, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП визнається щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд застосовує до правопорушника стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи матеріальний стан, стан його здоров'я, відомості про особу правопорушника, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 , про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
З вказаних обставин, судом встановлені законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на 12 місяців по 1416,67 гривень щомісячно.
Згідно зі ст.303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст.301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
За таких обставин перебіг строку давності слід зупинити.
Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284,301,303 КУпАП, суд,-
Визнати винним ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, розстрочивши сплату рівними частинами на дванадцять місяців по 1416,67 гривень щомісячно.
Зупинити перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу до закінчення строку розстрочки, а саме до 21 серпня 2026 року.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Шевчук Р.М.