Справа № 420/26578/24
21 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
стягнути з ОСОБА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 13695 гривень 46 копійок, в рахунок відшкодування завданих державі в особі військової частини НОМЕР_1 збитків;
стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 3028 гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування завданих державі в особі військової частини НОМЕР_1 збитків внаслідок сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 завдав дійсної прямої шкоди державi в ocобi військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 13695 гривень 46 копійок, яка відповідно до пункту 5 ст. 1, ст. 12 Закону України "Про матеріальну вiдповiдальність вiйськовослужбовців та прирівняних до них осiб за шкоду, завдану державі", ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, пiдлягає вiдшкодуванню.
Ухвалою суду від 28.08.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду відзив не надходив, копія вищезазначеної ухвали відповідачу направлялась та повернулась до суду без вручення адресату.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 26.05.2022 року № 130 солдата ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу частини і призначено на посаду номера обслуги зенітного взводу 3 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 08.09.2022 року № 237 відповідач був відряджений до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 .
10.11.2022 року відповідач самовільно залишив місце несення служби за місцем розташування підрозділу в умовах воєнного стану у АДРЕСА_2 , та відсутній на службі по теперішній час, про що свідчить витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 13.07.2023 року про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення частини ОСОБА_1 .
Згідно витягу з ЄРДР від 09.08.2023 року, до ЄРДР було внесено відомості про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У зв'язку з самовільним залишенням частини військовослужбовцем було втрачено військове майно.
16.07.2024 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт командира 3 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 про призначення службового розслідування за фактом втрати солдатом ОСОБА_1 військового майна.
За фактом втрати військового майна відповідачем та з метою встановлення винних осіб, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 202 від 17.07.2024 року було призначене службове розслідування.
Згідно наказу № 208 від 23.07.2024 року про результати службового розслідування за фактом втрати військового майна солдатом ОСОБА_1 , номером обслуги зенітного взводу 3 радіолокаційної роти військової частини НОМЕР_1 встановлено, що у зв'язку з самовільним залишенням частини військовослужбовцем було втрачено військове майно: бронежилет плитоноска - 1шт. (залишкова вартість 4687,32 грн); шолом NIJ - 1шт. (залишкова вартість 6347,83 грн); костюм вітровологозахисний - 1 к-т (залишкова вартість 588,62 грн); спальний мішок - 1 шт. (залишкова вартість 900,03 грн); всього на 12523,80 грн. по речовій службі, а також аптечка медична загальновійськова індивідуальна АМЗІ - 1шт. (залишкова вартість 998,7581 грн); сумка укладка медична - 1шт. (залишкова вартість 172,9061 грн), всього на 1171,66 грн. по медичній службі.
Зазначені дані підтверджуються відомістю № 6 про розрахунок втраченого інвентарного майна речової служби військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 року на загальну суму 12523 грн 80 коп. та відомістю щодо визначення залишкової вартості військового майна військової частини НОМЕР_1 по медичній службі, яке було видано згідно роздавальної відомості солдата ОСОБА_1 від 22.07.2024 року на загальну суму 1171 грн. 66 коп.
Загальна вартість втраченого відповідачем майна становить 13695 грн. 46 коп.
29.07.2024 відповідачу було надіслано лист з проханням повернути отримане майно. На час подання позову відповіді від відповідача не надходило, майно не повернуто.
Вказані обставини послугувала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 548-XІV (далі Статут).
Згідно статті 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначений Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі" від 03.10.2019 року № 160-ІХ (далі Закон № 160).
У розумінні п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 160, матеріальна відповідальність вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 3 Закону № 160 визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160 особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Статтею 12 Закону № 160 визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Відповідачем не оскаржувався наказ № 208 від 23.07.2024 року.
На підставі викладеного та беручи до уваги, що ОСОБА_1 не надано доказів сплати матеріальної шкоди в сумі 13695 гривень 46 копійок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяної державі шкоди в сумі 13695 гривень 46 копійок, підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 77, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданих державі збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 13695 (тринадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 46 копійок, в рахунок відшкодування завданих державі в особі військової частини НОМЕР_1 збитків.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА