Справа № 420/11335/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщені суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), який оформлено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 року №84 "Про призначення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна, яке рахується за другою ротою охорони військової частини НОМЕР_1 ";
- визнати протиправним та скасувати пункти 2 та 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2025 року №44 "Про результати службового розслідування призначеного наказом №84 від 10.02.2025 р "Про призначення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна, яке рахується за 2-ю ротою охорони військової частини НОМЕР_1 ";
- зобов'язання відповідача виплатити позивачу утримані з нього на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2025 року №44 «Про результати службового розслідування призначеного наказом №84 від 10.02.2025 р "Про призначення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна, яке рахується за другою ротою охорони військової частини НОМЕР_1 » грошові кошти та нарахувати види виплат та доплат до грошового забезпечення, на отримання яких він втратив право у зв'язку із виданням оскаржуваного наказу.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 23.07.2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині вимог -визнання протиправним та скасування акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 який оформлено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 року №84 "Про призначення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна, яке рахується за 2-ю ротою охорони військової частини НОМЕР_1 ".
Ухвалою суду від 23.07.2025 року витребувані відомості у відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного наказу не враховано, те, що він не приймав майно та не є матеріально відповідальною особою, та в наказі відсутні відомості щодо дослідження обставин, які б встановлювали протиправну поведінку та вину позивача у втраті майна, також наказ не містить доказів, які б свідчили про невиконання чи належне виконання позивачем обов'язків військової служби, не встановлено умисних дій, та інших підстав які є необхідними умовами для покладення повної матеріальної відповідальності відповідно до ст.6 Закону, а посилання не неналежне виконання посадових обов'язків не може бути належним та допустимим доказом притягнення до матеріальної відповідальності.
Відповідач надав до суду відзив у якому вимоги не визнав, та зазначив, що згідно наказу №121 від 30.04.2024 капітан ОСОБА_1 прийняв справи та посаду командира другої роти охорони та приступив до виконання службових обов'язків. При прийомі передачі посади командира другої роти охорони був складений Акт №71 від 10.02.2025 де зазначено, що капітан ОСОБА_1 справу за посадою здав, а капітан ОСОБА_2 прийняв майно на відповідальне збереження, де встановлена нестача військового майна, що обліковувалось за другою ротою охорони, командиром якої був ОСОБА_1 , підписавши зазначений Акт, відсутні будь які позначки про непогодження з будь яким із пунктів цього Акту прийому-передачі посади командира другої роти охорони. В діях капітана ОСОБА_1 відсутні підстави вважати що нестача виникла з необережності, та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України на командира роти покладено зобов'язання про збереження військового майна.
Щодо того, що командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, зазначимо, що командир роти не підпадає під дію цієї норми, так як статтею 1 цього Закону України визначені терміни, що вживаються в цьому Законі в такому значенні - командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу. Командир роти - це командир підрозділу військової частини, а не військової частини, установи, організації, закладу. Договір про повну матеріальну відповідальність укладається саме з працівниками, а не з посадовими особами яким визначено зобов'язання про збереження військового майна підрозділу, відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Службовим розслідуванням, завершеного наказом командиром військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності №44 від 16.03.2025 не встановлено підстав звільнення від матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 .
Позивачем надано до суду відповідь на відзив.
Відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
В період з 07.03.2022 року по 23.03.2025 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та остання займана посада - командир 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , на яку він був призначений згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 №121 від 30.04.2024 року.
Під час призначення на посаду командира 2 роти охорони в/ч НОМЕР_1 позивач згідно акту прийому -передачі посади командира роти прийняв посаду та до акту прийняття посади додавались під №2 по №11 відомості про наявність та якісного стану майна по різним військовим службам та вказаний акт засвідчений підписом позивача, що свідчить про прийняття зазначеного в ньому майна.
Також з вказаних додатків вбачається, що деяке майно, яке було на час підписання акту значилось за командиром роти було відсутне, та щодо цього майна матеріальні вимоги відповідачем не висувались до позивача, та воно не є тим за яке позивач притягнутий до матеріальної відповідальності оскаржуваним наказом.
06.12.2024 року командувачем Сухопутних військ ЗСУ виданий наказ №1620 про переміщення капітана ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 до військової академії (м.Одеса).
11.01.2025 року командиром в/ч НОМЕР_1 виданий наказ №28 «Про прийняття та здавання посади командира другої роти охорони військової частини та призначення комісії» якою наказано позивачу передати посаду, справи та майно, а капітану ОСОБА_2 прийняти та призначена комісія з прийняття -передачи посади у складі 5-ти осіб.
В ході прийому-передачі посади командира 2-ї роти охорони військової частини НОМЕР_1 комісією було виявлено недоліки по 5-ти службам в т.ч. і РАО (ракетно-артилерійського озброєння), через що на ім'я командира в/ч був поданий рапорт на підставі якого командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ від 10.02.2025 року №84 “Про призначення службового розслідування за фактом виявлення нестачі майна, яке рахується за другою ротою охорони військової частини НОМЕР_1 ».
На підставі вказаного наказу відповідно до “Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України», затвердженого наказом Міністра оборони від 21.11.2017 року №608 призначеною комісією було проведено службове розслідування.
В ході службового розслідування встановлено наявність факту нестачі військового майна другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 . причиною якої є неналежне виконання службових обов'язків командиром другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 , яка виявлена при прийомі передачі посади командира другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 , а сума збитків нанесених державі підлягає відшкодуванню їх повної вартості за рахунок винної особи -капітана ОСОБА_1 , після повного відшкодування суми збитків військове майно підлягає списанню з обліку військової частини НОМЕР_1 , а саме (повний перелік визначено в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2025 р. №44), а саме:
По службі РАО загальною вартістю 108 202,02 грн.
По автомобільній службі загальною вартістю 3 134,97 грн.
По електротехнічній службі загальною вартістю 4 725,56 грн.
По інженерній службі загальною вартістю 37 518,89 грн
По службі зв'язку загальною вартістю 30 325,20 грн.
По медичній службі загальною вартістю 18 090,70 грн.
По службі РАО загальною вартістю 108802,02 грн, а саме:
- Тепловізор Thenn Тес Cyclops 335 - №335-202214585 (в комплекті) - 1 од. - залишковою вартістю 69128,46 грн;
- Тепловізор AMG Taipan ТМ 10-256 №G67997105 - 1 од. - залишковою вартістю 22886,33 грн;
- Кріплення до шолома - 2 к-т.- залишковою вартістю 428,40 грн;
- Магазин пластмасовий - (По 4 магазини з комплектів 5,45 мм автомат АК-74 з/н №6520087-1989 р.в., №6512223-1989 р.в. №6516405-1989 р.в. №6516038-1989 р.в. №6519266-1989 р.в. №6410959-1989 р.в. №6484196-1989 р.в. №6454515-1989 р.в. №6487565-1989 р.в. №6521669-1989 р.в. №6516854-1989 р.в. №6510451-1989 р.в. №6468490-1989 р.в. №6478615-1989 р.в. №6459519-1989 р.в. №6470675-1989 р.в. та 2 магазини пластмасові з комплекту 5,45 мм автомат АК-74 з/н №6469514-1989 р.в.) - 66 шт. - залишковою вартістю 3550,52 грн;
- Пенал з приладдям в зборі - (3 комплектів 5,45 мм автомат АК-74 №6516405- 1989 р.в. №6454515-1989 р.в. №6516854-1989 р.в. №6510451-1989 р.в. №6468490- 1989 р.в. №6482613-1989 р.в. №6497277-1989 р.в. №6466294-1989 р.в. №6509899- 1989 р.в. №5549226-1988 р.в. №6514546-1989 р.в.) - 11 к-т - залишковою вартістю 197,23 грн;
- Пенал з приладдям в зборі - (3 комплектів 5,45 мм автомат АК-74 №1788665- 1982 р.в.) - Ік-т - залишковою вартістю 615,37 грн;
- Сумка для магазинів - 17 шт. - (3 комплектів 5,45 мм автомат АК-74 з/н
№6516405-1989 р.в. №6454515-1989 р.в. №6516854-1989 р.в. №6510451-1989 р.в.
№6468490-1989 р.в. №6482613-1989 р.в. №6497277-1989 р.в. №6466294-1989 р.в.
№6520999-1989 р.в. №6509899-1989 р.в. №6471427-1989 р.в. №5549226-1988 р.в.
№6399484-1989 р.в. №6501232-1989 р.в. №6449115-1989 р.в. №6435093-1989 р.в.
№6514546-1989 р.в.) - 17 шт. - залишковою вартістю 391,99 грн;
- Маслянка пластмасова - (3 комплектів 5,45 мм автомат АК-74 з/н №6520087- 1989 р.в. №6512223-1989 р.в. №6516405-1989 р.в. №6516038-1989 р.в. №6519266- 1989 р.в. №6410959-1989 р.в. №6484196-1989 р.в. №6459343-1989 р.в. №6454515- 1989 р.в. №6484846-1989 р.в. №6487565-1989 р.в. №6521669-1989 р.в. №6516854- 1989 р.в. №6510451-1989 р.в. №6468490-1989 р.в. №6482613-1989 р.в. №6478615- 1989 р.в. №6459519-1989 р.в. №6469514-1989 р.в. №6470675-1989 р.в. №6441028- 1989 р.в. №6499485-1989 р.в. №6501626-1989 р.в.) - 23 шт. - залишковою вартістю 103,89 грн;
- Ремінець револьверний - (3 комплектів 9 мм пістолет ПМ №ГЕ6022-1991 р.в. №ГБ3441-1991 р.в. №ГЕ2696-1991 р.в. №ГБ4692-1991 р.в.) - 5 шт. - залишковою вартістю 109,29 грн;
Магазин полімерний - (По 5 магазинів з комплектів 5,56 мм штурмова гвинтівка М4Е1 з/н, №UA 1-002271-2023 р., №UA 1-002274-2023 р., та 1 магазин з комплекту № UA1-002278-2023) - 11 шт. - залишковою вартістю 11390,54 грн.
По автомобільній службі загальною вартістю 3134,98 грн, а саме:
- Фільтр паливний - 1 шт. - залишковою вартістю 63,65 грн;
- Фільтр масляний - 1 шт. - залишковою вартістю 110,16 грн;
- Фільтр салону - 1 шт. - залишковою вартістю 111,18 грн;
- Фільтр повітряний - 1 шт. - залишковою вартістю 117,30 грн;
- Фільтр масляний - 1 шт. - залишковою вартістю 77,42 грн;
- Фільтр салону - 1 шт. - залишковою вартістю 168,30 грн;
- Фільтр паливний - 1 шт. - залишковою вартістю 199,92 грн;
- Фільтр масляний - 1 шт. - залишковою вартістю 80,89 грн;
- Фільтр повітряний - 1 шт. - залишковою вартістю 179,52 грн;
- Фільтр салону - 1 шт. - залишковою вартістю 97,31 грн;
- Шарова опора, передня вісь - 2 к-т - залишковою вартістю 528,36 грн;
- Гальмівні колодки, дискові, передні -1 к-т - залишковою вартістю 537,54 грн;
- Гальмівні колодки, барабанні, задні -1 к-т - залишковою вартістю 817,02 грн;
- Подушка стабілізатора - 1 к-т - залишковою вартістю 46,41 грн.
По електротехнічній службі загальною вартістю 4725,56 грн, а саме:
- бензиновий електроагрегат Proffessional SH8500W 2,8/3,5 кВт (б/н) - 1 од. - залишковою вартістю 4725,56 грн.
По інженерній службі загальною вартістю 37518,89 грн, а саме:
- Лопата саперна БСЛ110-19 шт. - залишковою вартістю 193,80 грн;
- Лопата піхотна мала МПЛ - 10 шт. - залишковою вартістю 118,90 грн;
- Чохол до МПЛ - 18 шт. - залишковою вартістю 149,81 грн;
- Лом звичайний - 4 шт. - залишковою вартістю 52,31 грн;
- Сокира теслярська - 6 шт. - залишковою вартістю 78,47 грн;
- Міна типу ТМ62М з MVCh-62 - 2 шт. - залишковою вартістю 36925,60 грн;
По службі зв'язку загальною вартістю 30325,20 грн, а саме:
- радіостанція портативна на базі DP4401 (тип 1) у комплекті №807TYF3132 - 1 к-т - залишковою вартістю 21276,44 грн;
- VoIP-шлюз Grandstream НТ 814 №207GLSNN 1188Е95Е - 1 к-т - залишковою вартістю 3395,78 грн;
- VoIP-шлюз Grandstream НТ 814 №207GLSNN 1188E8D8 - 1 к-т - залишковою вартістю 3395,78 грн;
- Маршрутизатор Mikro Тік RB 750 Gr3, № CC210F8F706C - 1 к-т - залишковою вартістю 2257,20 грн.
По медичній службі загальною вартістю 18090,70 грн, а саме:
- Аптечка АМЗІ (в комплекті) -10 к-т. - залишковою вартістю 18090,70 грн.
Службовим розслідуванням встановлено, що виявлена нестача майна підтверджується актами прийому передачі, та виникла в зв'язку з безвідповідальним ставленням до своїх службових обов'язків командиром другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 .. Вина в виникненні нестачі військового майна, що обліковується за другою ротою охороною згідно Статуту внутрішньої служби ЗСУ полягає в неналежному виконанні службових обов'язків командиром другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 .. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності командира другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 є шкода, завдана невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби, службових обов'язків, що відобразилось на стан і збереження майна роти, виникненні нестачі військового майна.
Комісією запропоновано за виявлену нестачу військового майна виявленого при прийомі передачі посади, відповідального за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти командира другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності. Стягнути на користь державі з командира другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 сумму завданих збитків державі в розмірі 202597,35грн.
Позивач був ознайомлений з актом розслідування про що свідчить його підпис.
За результатами проведення службового розслідування Командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 16.03.2025 року №44.
Згідно наказу №44 від від 16.03.2025 року в ході службового розслідування встановлено, про наявність факту нестачі військового майна другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 . Причиною якої є неналежне виконання службових обов'язків командиром другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 ..
Нестача військового майна виявлена при прийомі передачі посади командира другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 , а сума збитків нанесених державі підлягає відшкодуванню їх повної вартості за рахунок винної особи капітана ОСОБА_1 , після повного відшкодування суми збитків військове майно підлягає списанню з обліку військової частини НОМЕР_1 , а саме (повний перелік визначено в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2025 р. №44), а саме:
По службі РАО загальною вартістю 108 202,02 грн.
По автомобільній службі загальною вартістю 3 134,97 грн.
По електротехнічній службі загальною вартістю 4 725,56 грн.
По інженерній службі загальною вартістю 37 518,89 грн
По службі зв'язку загальною вартістю 30 325,20 грн.
По медичній службі загальною вартістю 18 090,70 грн.
З метою покриття повністю пряму дійсну шкоду, що було завдано з створення нестачі під час виконання обов'язків військової служби, службових обов'язків капітаном ОСОБА_1 наказано за виявлену нестачу внаслідок неналежного виконання обов'язків військової служби, службових обов'язків притягнути до повної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_1 .
З вказаним наказом позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут № 548-ХІV).
Положеннями статті 3 Статуту № 548-ХІV передбачено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 9 Статуту №548-ХІV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 26 Статуту №548-ХІV встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Наказом Міністра оборони України від21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок № 608).
Положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Визначено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно з вимогами п.1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Відповідно до розділу 4 частини 3 вищезазначеного Наказу Міноборони військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування: бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень, порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Згідно з вимогами п.3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Відповідно до Методичних рекомендацій з порядку приймання та здавання справ і посади особами офіцерського складу Збройних Сил України затверджених директором Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 10.06.2011 при прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов'язково проводиться Інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби).
За результатом проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт (пункт 5.2 Методичних рекомендацій).
Пунктом 5.3 Методичних рекомендацій встановлено, що особа, яка приймає посаду, разом з особою, яка її здає, за результатами приймання та здавання справ і посади складають акт. Форма акту довільна, але в ньому відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗС України повинно бути зазначено: списочний і наявний склад підрозділу; стан бойової та мобілізаційної готовності підрозділу; морально-психологічний стан особового складу підрозділу; стан військової дисципліни; стан бойової підготовки; наявність і стан ОВТ, боєприпасів, пального й іншого майна; житлові і побутові умови військовослужбовців. Акт підписується особами, які приймають і здають справи і посаду, начальниками служб військової частини, толовою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акту додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби) із зазначенням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення особи, яка здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.
У випадку призначення офіцера на вакантну посаду або коли попередник з певних причин відсутній, приймання справ проводиться за участю членів комісії, призначеної командиром. Акт відпрацьовується в 3 примірниках: примірник № І - до справи військової частини, примірник № 2 - офіцеру, що здає справи, примірник № 3 - офіцеру, що приймає, справи. Перший екземпляр додається до рапорту' про приймання справ і посади і подається командиру військової частини у встановлений термін. Приймання справ завершується затвердженням старшим командиром (начальником) акту, і з цього моменту новий командир підрозділу приступає до командування.
Рішення щодо усунення зазначених у акті недоліків повинно бути прийнято старшим командиром не пізніше десятиденного строку. При проведенні службового розслідування, що проводиться за результатами нестачі, рішення про притягнення винного до відповідальності повинно бути прийнято не пізніше місячного строку з дня закінчення розслідування Особа, яка здає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта, а у випадку виявлення нестачі - після прийняття щодо неї відповідного рішення.
Відповідно до Наказу Міноборони № 608 від 21 11 2017 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» розділ 1 частина 7 службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі"
Відповідно до розділу 4 частини 3 вищезазначеного Наказу Міноборони військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування: бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень, порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акту про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Розділ 8 частина 1 вищезазначеного Наказу Міноборони у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Спірні правовідносини врегульовано і Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі Закон № 160-IX).
Відповідно до положень статті 2 Закону № 160-IX дія цього закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально - виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.
Таким чином, для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, обов'язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Положеннями ст.58 Статуту внутрішньої служби визначено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Згідно ст.59 Статуту внутрішньої служби командир (начальник) зобов'язаний, зокрема знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю.
Порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів до неї військовослужбовцям у структурних підрозділах Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - структурні підрозділи), командуваннях видів Збройних Сил України, інших органах військового управління (далі - органи військового управління), військових частинах (на кораблях), військових навчальних закладах, установах та організаціях Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військові частини), а також національному персоналу з числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - національний персонал) визначає Інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 29.06.2005р. за №359 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за №933/11213 (надалі - Інструкція №359).
Відповідно до п.4 Інструкції №359 забезпечення обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів є обов'язком командирів (керівників, начальників) структурних підрозділів, органів військового управління, військових частин (далі - командир військової частини).
Командири військових частин завжди повинні мати точні дані про наявність і стан стрілецької зброї та боєприпасів. Вони зобов'язані забезпечити належний порядок їх охорони, обліку, зберігання, який унеможливлював би втрати та крадіжки.
Командири батальйонів, рот, взводів та прирівняні до них особи (далі - командири підрозділів) повинні особисто перевіряти наявність і комплектність всієї стрілецької зброї та боєприпасів особового складу.
Заступники командирів військових частин з озброєння, начальники служб ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО), начальники складів (сховищ) РАО (далі - відповідальні службові особи) повинні забезпечувати проведення в установленому порядку номерної перевірки стрілецької зброї, а також щорічної інвентаризації стрілецької зброї та боєприпасів.
Командири військових частин та відповідальні службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання стрілецької зброї та боєприпасів, а також особи, що здійснили крадіжки або допустили втрати стрілецької зброї та боєприпасів, відповідають згідно із законодавством України.
Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що на командирів покладено обов'язок забезпечення обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів військових частин, за невиконання якого настає відповідальність згідно із законодавством України.
Згідно Положення про військове господарство ЗСУ затвердженого наказом №300 від 16.07.1997, в частині визначення Господарства роти зазначено що - ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України 548-14 та виділяються необхідні кошти.
Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.
Головним завданням ротного господарства є:
підтримання у постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;
вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;
створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;
правильне використання, збереження, економне витрачання призначених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.
Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічникам і та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення господарства є командири взводів та старшина роти.
Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України 548 14. Зокрема, вони повинні:
знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;
знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;
здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;
проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;
підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;
доповідати по команді про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунуті власними силами;
організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.
Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.
Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:
нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;
пожежну безпеку;
економні витрати пального, палива, електроенергії та води.
В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлювання приміщень, експлуатації казарменого інвентарю, меблів та іншого квартирного майна.
Під канцелярію роти виділяється окрема кімната, яка забезпечує командиру роти проведення службових нарад та інструкторсько-методичних занять.
У канцелярії роти встановлюють столи, стільці та шафи для зберігання документів.
Для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців виділяється окрема кімната, яка обладнується шафами, полицями та вішалками для розміщення на плечиках предметів обмундирування.
Шафи та полиці повинні відповідати розміру і виду майна, що зберігається. Для зберігання кашкетів та черевиків обладнуються окремі гнізда.
У цій кімнаті встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка та вивішується плакат з правилами зберігання майна у підрозділі. Крім того, повинна бути зростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інше приладдя для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі речового майна особовому складу.
Порядок роботи кімнати для зберігання майна встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує та здійснює старшина роти. Кімната опечатується старшиною роти і здається під варту черговому по роті. Ключі зберігаються у старшини роти або ротного писаря.
Майно окремих взводів, за відсутності у них таких кімнат, зберігається у кімнаті для зберігання майна одного з підрозділів за наказом старшого командира.
Порядок приймання та здавання справ і посади командиром підрозділу визначений п.9.3 Положення про військове господарство ЗСУ затвердженого наказом №300 від 16.07.1997р.
Командир підрозділу приймання і здавання справ та посади здійснює на підставі наказу по частині.
Той, хто приймає справи і посаду, зобов'язаний:
заслухати в присутності того, хто здає справи і посаду, доповіді підпорядкованих командирів і старшини підрозділу про стан господарства підрозділу і забезпечення матеріальними засобами;
перевірити розташування і стан закріплених приміщень;
ознайомитись в діловодстві частини з документами перевірок, що характеризують стан і організацію ведення господарства в підрозділі;
перевірити наявність озброєння, бойової техніки, боєприпасів, транспорту та майна в підрозділі, звірити його з книгами обліку служб частини.
Після приймання та здавання справ і посади командири підрозділів подають звітні документи згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Згідно статті 63 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).
При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов'язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатами проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт.
Про прийняття і здавання посади командир підрозділу (начальник) подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля).
Особа, яка приймає посаду, до свого рапорту додає акт про прийняття підрозділу. В акті зазначаються дані про склад підрозділу за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки; наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; житлові і побутові умови військовослужбовців.
Акт складається і підписується особою, яка приймає, та особою, яка здає посаду, а також начальниками служб військової частини, головою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби).
Відповідно до статей 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства.
Командир роти зобов'язаний:
підтримувати особовий склад роти, озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності;
організовувати в роті бойову підготовку, складати розклад занять на тиждень, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу, а також з підрозділами роти (корабля);
знати тактику дій роти в різних видах бою, управляти вогнем і підрозділами роти під час навчань і в бою;
досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність, проводити планові та позапланові (раптові) перевірки наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пально-мастильних матеріалів та майна роти;
перевіряти знання і практичні навички військовослужбовців роти;
постійно вдосконалювати свої знання за спеціальністю і методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;
суворо стежити за виконанням особовим складом заходів безпеки під час проведення занять і робіт, за поводженням зі зброєю, боєприпасами і технікою, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням, за своєчасним здаванням на склад невитрачених боєприпасів та вибухових речовин;
доповідати командирові батальйону про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на особовий склад роти;
організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті;
підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально- технічну базу роти;
вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти, знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів;
щотижня підбивати підсумки бойової підготовки, військової дисципліни та внутрішнього порядку;
організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти, перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік. Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (додаток 11 до цього Статуту);
перевіряти підготовку та стан озброєння і техніки роти перед кожним виходом на навчання чи заняття, а також їх наявність після повернення із занять та навчань, вживати заходів до запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, втратам зброї та боєприпасів;
один раз на місяць звіряти дані ротного обліку особового складу, а також матеріальних засобів з обліковими даними військової частини;
керувати господарством роти.
Судом встановлено, що при прийомі передачі посади командира другої роти охорони від позивача до капітана ОСОБА_2 був складений Акт №71 від 10.02.2025 де зазначено, що капітан ОСОБА_1 справу за посадою здав, а капітан ОСОБА_2 прийняв майно на відповідальне збереження, де встановлена нестача військового майна, що обліковувалось за другою ротою охорони, командиром якої був ОСОБА_1 , підписавши зазначений Акт, відсутні будь які позначки про непогодження з будь яким із пунктів цього Акту прийому-передачі посади командира другої роти охорони.
Позивач вказує у позові та відповіді на відзив, що ним не отримувалось майно нестача якого встановлено актом прийому-передачі посади від 10.02.2025 року, проте це спростовується актом прийому передачи ним посади з додатками, а тому суд відхиляє дане твердження.
Щодо посилання на те, що розмір матеріальної відповідальності для нього обмежений 15 прожитковими мінімумами встановлених для працездатних осіб , то суд вважає це безпідставним так, як командир роти не підпадає під дію норми ст.15 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі», так як статтею 1 цього Закону України визначені терміни, що вживаються в цьому Законі в такому значенні - командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу. Командир роти - це командир підрозділу військової частини, а не військової частини, установи, організації, закладу.
Щодо зауваження позивача про відсутність відомостей у акті про те, що під час службового розслідування не досліджені обставини втрати військового майна ( знаходження майна на іншому об'єкті, знищення майна під час бойових дій), то суд звертає увагу, що в акті прийому -передачи посади командира 2-ї роти від 16.04.2024 року містились примітки щодо відсутнього майна при йогознищенні, -призначалось службове розслідування.
Та позивач не надав суду жодних доказів того, що ним під час виконання своїх службових обов'язків командира роти на виконання вимог статей 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України перевірялась наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів закріплених за 2-ю ротою охорони та відображене у підписаних ним актах прийому-передачі, та в разі його відсутності що ним подавався рапорт по команді та відбирались пояснення від осіб яким це майно видавалось під розпис.
При цьому враховуючи те, що передача ним посади, як вказує у позові позивач відбулась замість п'яти днів місяць, не надав ані комісії яка приймала участь в передачі майна, а також суду жодних документів, з яких вбачалась кому з підлеглих військовослужбовців роти було видано відсутнє за актом майно та коли, та що надалі з цим майном сталося, та пояснення відповідної особи щодо цього питання, що свідчить про відсутність збоку позивача контролю за прийнятим майном.
Та судом не встановлено, що під час проведення службового розслідування було порушено порядок його проведення встановлений наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017р.
Враховуючи встановлені обставини суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ є правомірним та не підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Та відповідач як суб'єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ) рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Іванов Е.А.
.