22 серпня 2025 р. № 400/4669/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 171 673,90 грн,
08 травня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 171673,90 грн на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з:
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 154983,38 грн;
податку на доходи фізичних осіб у розмірі 220,46 грн;
військового збору у розмірі 241,25 грн;
земельного податку у розмірі 16228,81 гривні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача виник податковий борг на підставі податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за 2022-2023 роки у розмірі 154983,38 грн, із земельного податку з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 16228,81 грн, а також на підставі поданої відповідачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік у нього виник податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 220,46 грн та з військового збору у розмірі 241,25 гривні Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд надіслав відповідачу на його адресу ухвалу від 09.05.2025, яку він отримав 31.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0610255734124.
Відповідач правом на подачу відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач прийняв ППР щодо визначення відповідачу грошового зобов'язання:
1) за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які він отримав 12.11.2024 під особистий підпис, а саме:
від 21.10.2024 № 0846877-2413-1419-UA48040130000074078, за період 2022 рік, по строку сплати 11.01.2025, у розмірі 10574,42 грн;
від 21.10.2024 № 0846879-2413-1419-UA48040130000074078, за період 2022 рік, по строку сплати 11.01.2025, у розмірі 65398,70 грн;
від 21.10.2024 № 0846876-2413-1419-UA48040130000074078, за період 2023 рік, по строку сплати 11.01.2025, у розмірі 10606,92 грн;
від 21.10.2024 № 0846878-2413-1419-UA48040130000074078, за період 2023 рік, по строку сплати 11.01.2025, у розмірі 65599,70 грн;
2) із земельного податку з фізичних осіб, які він отримав 28.06.2024 під особистий підпис, а саме:
від 30.04.2024 № 465829-2413-1408-UA48040130000074078, за період 2024 рік, по строку сплати 27.08.2024, у розмірі 11466,26 грн;
від 30.04.2024 № 465830-2413-1408-UA48040130000074078, за період 2024 рік, по строку сплати 27.08.2024, у розмірі 2742,24 грн;
від 30.04.2024 № 465831-2413-1408-UA48040130000074078, за період 2024 рік, по строку сплати 27.08.2024, у розмірі 342,09 грн;
від 30.04.2024 № 465832-2413-1408-UA48040130000074078, за період 2024 рік, по строку сплати 27.08.2024, у розмірі 2742,24 грн;
від 30.04.2024 №465833-2413-1408-UA48040130000074078, за період 2024 рік, по строку сплати 27.08.2024, у розмірі 35,68 гривні.
Крім цього, 13.05.2022 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік із нарахованими податковими зобов'язаннями з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2895,00 грн та з військового збору у розмірі 241,25 гривні.
Згідно з інтегрованої картки платника позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3024,10 грн, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 26.08.2023 по 25.12.2023 у сумі 2803,64 грн, а також з податку на доходи з фізичних осіб за період з 31.10.2022 по 20.12.2023 у сумі 220,46 гривні.
Позивач виставив відповідачу податкову вимогу від 23.05.2023 № 0003347-1305-1429 (форма «Ф») на суму 3136,25 грн, яку він отримав 22.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0600972927616.
Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 171673,90 грн, що підтверджується розрахунком позивача та витягами з інтегрованої картки платника.
З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України закріплено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, грошове зобов'язання відповідача, що визначене ним в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, яка подана 13.05.2022, вважається узгодженим, і воно не підлягає оскарженню.
На день звернення до суду за відповідачем обліковувались відповідні грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 220,46 грн та з військового збору в сумі 241,25 гривні.
Згідно з підпунктом 266.7.1 обчислення податку з об'єкта/об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац другий підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Водночас відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Отже, розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю здійснюється контролюючим органом, який направляє такий розрахунок разом із ППР про сплату суми податку платнику податку.
Згідно з абзацом першим пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з абзацом першим пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу як фізичній особі податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022-2023 роки і прийняв ППР від 21.10.2024 № 0846877-2413-1419-UA48040130000074078, від 21.10.2024 № 0846879-2413-1419-UA48040130000074078, від 21.10.2024 № 0846876-2413-1419-UA48040130000074078 і від 21.10.2024 № 0846878-2413-1419-UA48040130000074078.
Також контролюючий орган відповідно до ППР від 30.04.2024 № 465829-2413-1408-UA48040130000074078, від 30.04.2024 № 465830-2413-1408-UA48040130000074078, від 30.04.2024 № 465831-2413-1408-UA48040130000074078, від 30.04.2024 № 465832-2413-1408-UA48040130000074078 і від 30.04.2024 №465833-2413-1408- НОМЕР_1 нарахував відповідачу земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік. Вказані ППР він отримав 28.06.2024 під особистий підпис.
Відтак усі вищенаведені ППР є врученими відповідачу належним чином.
Зазначені грошові зобов'язання відповідач на день звернення позивача до суду не сплатив, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з абзацом третім пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Відповідно до інтегрованої картки платника позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3024,10 грн, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 26.08.2023 по 25.12.2023 у сумі 2803,64 грн, а також з податку на доходи з фізичних осіб за період з 31.10.2022 по 20.12.2023 у сумі 220,46 гривні.
Отож відповідач, враховуючи часткову оплату, не сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 154983,38 грн і земельний податок на суму 16228,81 грн у строки встановлені відповідно підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України і пунктом 287.5 статті 287 ПК України, а тому вищевказані суми грошового зобов'язання вважаються узгодженими.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що у зв'язку з виникнення у відповідача податкового боргу позивач виставив йому податкову вимогу від 23.05.2023 № 0003347-1305-1429 (форма «Ф») на суму 3136,25 грн, яку він отримав 2210.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) до поштового відправлення № 0600972927616.
Ця податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до позивача із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з наявними у справі матеріалами відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло.
Тому сума відповідних грошових зобов'язань відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вважається узгодженою та є податковим боргом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Отож позивач має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податкову вимогу відповідач отримав 22.10.2024, а позов поданий - 07.05.2025.
Таким чином, позивач звернувся до суду з цим позовом з дотриманням вимог статті 95 ПК України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в частині стягнення сум податкового боргу, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) податкову заборгованість у розмірі 171673 (Сто сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят три) гривні 90 копійок на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з:
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 154983 (Сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три) гривні 38 копійок;
земельного податку у розмірі 16228 (Шістнадцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 81 копійка;
податку на доходи фізичних осіб у розмірі 220 (Двісті двадцять) гривень 46 копійок;
військового збору у розмірі 241 (Двісті сорок одна) гривня 25 копійок.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 22 серпня 2025 року