про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5655/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Державної служби України з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - відповідач-1), Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (надалі - відповідач-2), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» №13-с від 06.08.2025;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про звільнення ОСОБА_1 » М689-К від 11.08.2025;
- поновити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.07.1999 Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області з 12.08.2025;
- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ- 40342220, вул. Тараса Карпи, 84, м. Кропивницький, 25006) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.07.1999 Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.08.2025 по дату набрання чинності рішенням у справі;
- стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ- 39924774, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.07.1999 Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені витрати на правничу допомогу;
- стягнути з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ- 39924774, вул. Б. Грінченка, 1, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.07.1999 Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивач звільнений від сплати судового збору в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про визнання протиправними та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також, як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн.
Зміст статті 21 КАС України указує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень).
Водночас, Верховний Суд у Постанові від 07.02.2022 у справі №523/4124/21 сформував висновок, згідно якого вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028 гривень.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за які слід сплатити судовий збір. Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн + (100000,00 грн х 0,01 (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)). Однак позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем.
На підтвердження свого майнового стану позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з січня 2025 року станом на 07.08.2025, згідно яких за останні 8 місяців поточного року йому нараховано 109334,75 грн доходу.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що його витрати не дозволяють сплатити судовий збір.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
У вказаній постанові Верховного Суду зазначено, що якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.
Отже, приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" стосовно звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору за певним предметом позову, розповсюджуються в сукупності з оцінкою судом майнового стану вказаної особи.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові справа №1340/5847/18 від 19.12.2020, а саме передбачена законом можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору пов'язана виключно з майновим станом сторони.
Як вже було зазначено, позивачем не надано доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для звільнення, розстрочення, відстрочення сплату судового збору, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання.
Разом з тим, згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00 грн позивач не навів обґрунтований розрахунок цих сум, про які заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (оригінал платіжного документа); обґрунтований розрахунок сум моральної шкоди, заявлених до відшкодування.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК