15 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7859/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзпостач" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “Р» № 00171900707 від 07.11.2024 р., яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10 212 223 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 5 106 112 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “Р» № 00171880707 від 07.11.2024 р., яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 32 280 925 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4 268 792 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “В-4» № 00171930707 від 07.11.2024 р., яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 13 660 867 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» відповідачем складено акт перевірки №15288/11-28-07-07/41695985 від 15.10.2024 року. На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Позивач не погоджується із висновками акту перевірки в частині визнання “безтоварними», тобто такими, що не відбулися у дійсності, господарських операцій ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» з контрагентами ТОВ “КОНЦЕПТ ПЛЮС», ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР», ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ», ТОВ “ІНКОС СЕРВІС», ТОВ “МАКОВІЙ», С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.», ТОВ “ПРОФІД ПЛЮС», ТОВ “САНОЛТА», ТОВ “ВЕКТОР -МК», ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ», ФГ “ЮР-АГРО 2014», ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС», СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ», ТОВ“-КВАДРО-», СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ», ФГ “ПІДПРИЄМЕЦЬ ЛІЦ», які є постачальниками сої та продукції її переробки. Вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджені належними документами, тому спірні рішення, винесені з порушенням норм Податкового кодексу, а відтак є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Реальність господарських операцій підтверджується необхідними документами бухгалтерського обліку. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит та зобов'язання відповідно до законодавства України. Наявність первинних документів та факту реальності є достатньою підставою для відображення вказаних у акті перевірки операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок Відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Чинне законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, не встановлює обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом, крім того наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень.
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (т.13 а.с.1-31), у якому позов не визнав та зазначає, що за результатами перевірки ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» складено акт від 15.10.2024 №15288/11-28-07-07/41695985. Перевіркою встановлені порушення ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» вимог, зокрема п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зі змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (зі змінами та доповненнями). На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області було винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 07.11.2024 року. Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» показників у рядку 01 Декларацій “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 31.10.2017 по 30.06.2021 встановлено їх заниження всього у сумі 179 338 473 грн, у тому числі: - за 2018 рік в сумі 32 002 407 грн., в тому числі півріччя 2018 року 1 933 315 грн., три квартали 2018 року 6 410 278грн; - за 2019 рік в сумі 7 903 805 грн в тому числі 1 квартал 2019 року 4 387 435грн.; - за 2020 рік в сумі 76 572 619 грн., в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 12 420 738 грн., за півріччя 2020 року в сумі 44 372 012 грн., за три квартали 2020 року в сумі 49 700 103 грн; за півріччя 2021 року 62 859 642 грн в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 36189066 грн. Платником порушено вимоги п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, а саме: заниження інших доходів на загальну суму 179 338 473 грн, у тому числі за рахунок не включення до складу інших доходів: доходу в сумі 150 688 353 грн від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками при придбанні товару (сої, макухи соєвої) та доходу в сумі 28 650 120 грн від отриманих коштів від контрагентів-покупців, не пов'язаних з постачанням товарів (олія соєва, шрот соєвий, соєвий лецитин, соєва оболонка без вилучення соєвої олії). Зокрема, перевіркою встановлено заниження інших доходів при реалізації товарів на суму отриманих коштів, не пов'язаних з постачанням товарів(послуг), від контрагентів, по взаємовідносинах з якими не підтверджено реальність господарських операцій з продажу товарів на загальну суму 28650120 грн: у тому числі: за 2018 рік 756700 грн (4 квартал 2018 року 756700 грн); за 2019 рік 741520грн (4 квартал 2019 року 741520 грн); за 2020 рік 27151900 грн (1 квартал 2020 року 118000 грн, півріччя 2020 року 26760640 грн) з наступними контрагентами-покупцями: ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 43201734), ТОВ “САНОЛТА» (код ЄДРПОУ 38401364), ТОВ “Концепт Плюс» (код ЄДРПОУ 39990695). Також, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено інші доходи всього у сумі 150 688 353 грн, у тому числі: - за 2018 рік 31 245 707 грн; - за 2019 рік в сумі 7 162 285 грн, в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 4 387 435 грн, за півріччя 2020 року в сумі 4 387 435 грн., за три квартали 2020 року в сумі 4 387 435 грн. - за 2020 рік в сумі 49 420 719 грн, в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 11 302 738 грн, за півріччя 2020 року в сумі 17 611 372 грн, за три квартали 2020 року в сумі 22 939 463 грн. - за півріччя 2021 року в сумі 62859642 грн, в тому числі: за І квартал 2021 року в сумі 36 189 066 грн. за рахунок не включення доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками з постачання сої, макухи соєвої, олії соєвої та транспортних послуг, а саме з ТОВ “Вектор-МК»(код ЄДРПОУ 42806795), ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ»( код ЄДРПОУ 43201734), ТОВ “САНОЛТА»( код ЄДРПОУ 38401364), ТОВ “Маковій»( код ЄДРПОУ 33816897), ТОВ “Профід Плюс» (код ЄДРПОУ 43594578), С(Ф)Г “Чернявського В.М.» (код ЄДРПОУ 20594800), ТОВ “Машівка-Агро-Альянс» (код ЄДРПОУ 41655565), ФГ “Рубін Дворецької» (код ЄДРПОУ 36383291), СВК “Хильківський» (код ЄДРПОУ 03770247), СВК “Багачанський» (код ЄДРПОУ 03770201), СФГ “Підприємець Ліц» (код ЄДРПОУ 21059173), ТОВ “Агро-Хім Центр» (код ЄДРПОУ 40782846), ТОВ “-Квадро-» (код ЄДРПОУ 34210990), ТОВ “Концепт Плюс»( код ЄДРПОУ 39990695), ТОВ “Інокс Сервіс»( код ЄДРПОУ 41122148), ФГ “Юр-Агро 2014»( код ЄДРПОУ 39067350). Вказане, також призвело до завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період на суму 23 873 091 грн. Представник відповідача також зазначає, що позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з купівлі ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» товарів/послуг у вищезазначених контрагентів, та складено первинні документи всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. У зв'язку з чим, вважає позовні вимоги ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою судді від 16.12.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2025 року (т.12 а.с.199).
Ухвалою суду від 20.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. (т.12 а.с.207)
Підготовче засідання 16.01.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи перенесено на 06.02.2025. (т.14 а.с.12)
06.02.2025 відкладено підготовче судове засідання до 24.02.2025 за клопотанням представника відповідача для надання додаткових доказів. (т.14 а.с.23)
Ухвалою суду від 24.02.2025 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті на 14.03.2025 (т.14 а.с.96).
Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 14.03.2025 року подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження (т.14 а.с.99).
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗПОСТАЧ" зареєстровано як юридична особа з 31.10.2017 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та у перевіряємому періоді було платником податку на прибуток та податку на додану вартість (т.1 а.с.39-74). Основним видом діяльності за КВЕД є: 10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів.
Відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказів Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.08.2021 №927-п, від 26.11.2021 №1464-п, від 06.09.2024 №656-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 31.10.2017 по 30.06.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.10.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 31.10.2017 по 30.06.2021, за результатами якої складено акт від 15.10.2024 року №15288/11-28-07-07/41695985 (т.1 а.с.76-267).
Згідно висновків акту встановлено порушення:
1. п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 34 Податкового кодексу України, п.5, п.7, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зі змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 32 280 925 грн., у тому числі: за 2018 рік в сумі 5 760 433 грн; за 2019 рік в сумі 1 422 685 грн в тому числі 1 квартал 2019 року 789 738грн.; за 2020 рік в сумі 13 783 071 грн., в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 2 235 733 грн., за півріччя 2020 року в сумі 7 986 962 грн., за три квартали 2020 року в сумі 8 946 019 грн; за півріччя 2021 року в сумі 11 314 736 грн в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 6514032 грн.
2. п.44.1 ст.44 п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 10212223грн., в тому числі за: грудень 2018 року на суму ПДВ 4612358 грн; січень 2019 року на суму ПДВ 600903 грн; лютий 2019 року на суму ПДВ 723753 грн; квітень 2019 року на суму ПДВ 1842 грн; грудень 2019 року на суму ПДВ 462475 грн; січень 2020 року на суму ПДВ 101260 грн; лютий 2020 року на суму ПДВ 1641758 грн; березень 2020 року на суму ПДВ 140772 грн; квітень 2020 року на суму ПДВ 731806 грн; липень 2020 року на суму ПДВ 595342 грн; червень 2021 року на суму ПДВ 599954 грн; та встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму за червень 2021 року на суму ПДВ 13660867 гривень.
3. п.п.240.1.1 ст. 240, ст.243 Податкового кодексу України занижено екологічний податок всього у сумі 34614,21 грн у тому числі за 1 квартал 2018 року на суму 1423,15 грн, 2 квартал 2018 року на суму 1231,23 грн, 3 квартал 2018 року на суму 2032,17 грн, 4 квартал 2018 року на суму 2047,04 грн, 1 квартал 2019 року на суму 2356,24 грн, 2 квартал 2019 року на суму 2152,15 грн, 3 квартал 2019 року на суму 3261,18 грн, 4 квартал 2019 року на суму 3463,95 грн, 1 квартал 2020 року на суму 1357,82 грн, 2 квартал 2020 року на суму 1956,15 грн, 3 квартал 2020 року на суму 4569,28 грн, 4 квартал 2020 року на суму 3514,61 грн, 1 квартал 2021 року на суму 1856,65 грн, 2 квартал 2021 року на суму 3392,59 грн.
- п. 250.1, п. 250.2 ст. 250 Кодексу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» не подано податкову декларацію з екологічного податку за 1 квартал, 2 квартал, 3 квартал, 4 квартал 2018 року, за 1 квартал, 2 квартал, 3 квартал, 4 квартал 2019 року, за 1 квартал, 2 квартал, 3 квартал, 4 квартал 2020 року та за 1 квартал, 2 квартал 2021 року.
4. ст.51, п. 70.16 ст. 70, абз. а) абз. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України несвоєчасно (з порушенням термінів подання звітності) подано уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІ квартал 2021 року №9229265143 поданий 11.08.2021 року при граничному терміні подання 09.08.2021 року, в якому виправлено РНОКПП з 3505807210 на 2168120223 (квітень 2021 року) по ознаці доходу “ 101» та з 1850207835 на 1850207834 (травень 2021 року) по ознаці доходу “ 157».
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.11.2024 року:
- № 00171900707, яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 318 335 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 10 212 223 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 5 106 112 грн (т.2 а.с.1-4);
- № 00171880707, яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 36 549 717 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на суму 32 280 925 грн. та штрафними санкціями в розмірі 4 268 792 грн. (т.2 а.с.6-9);
- № 00171930707, яким ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2021 року на суму 13 660 867 грн (т.2, а.с.10-12).
Так, перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» показників у рядку 01 Декларацій “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 31.10.2017 по 30.06.2021 встановлено їх заниження всього у сумі 179 338 473 грн, у тому числі: за 2018 рік в сумі 32 002 407 грн., в тому числі півріччя 2018 року 1 933 315 грн., три квартали 2018 року 6 410 278 грн; за 2019 рік в сумі 7 903 805 грн в тому числі 1 квартал 2019 року 4 387 435 грн.; за 2020 рік в сумі 76 572 619 грн., в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 12 420 738 грн., за півріччя 2020 року в сумі 44 372 012 грн., за три квартали 2020 року в сумі 49 700 103 грн;
- за півріччя 2021 року 62 859 642 грн в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 36189066 грн.
Також встановлено порушення платником вимог п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, а саме: заниження інших доходів на загальну суму 179 338 473 грн, у тому числі за рахунок не включення до складу інших доходів: доходу в сумі 150 688 353 грн від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками при придбанні товару (сої, макухи соєвої) та доходу в сумі 28 650 120 грн від отриманих коштів від контрагентів-покупців, не пов'язаних з постачанням товарів (олія соєва, шрот соєвий, соєвий лецитин, соєва оболонка без вилучення соєвої олії).
Зокрема, перевіркою встановлено заниження інших доходів при реалізації товарів на суму отриманих коштів, не пов'язаних з постачанням товарів(послуг), від контрагентів, по взаємовідносинах з якими не підтверджено реальність господарських операцій з продажу товарів на загальну суму 28650120 грн: у тому числі: за 2018 рік 756700 грн (4 квартал 2018 року 756700 грн); за 2019 рік 741520 грн (4 квартал 2019 року 741520 грн); за 2020 рік 27151900 грн (1 квартал 2020 року 118000 грн, півріччя 2020 року 26760640 грн) з наступними контрагентами-покупцями: ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 43201734), ТОВ “САНОЛТА» (код ЄДРПОУ 38401364), ТОВ “Концепт Плюс» (код ЄДРПОУ 39990695).
Також, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено інші доходи всього у сумі 150 688 353 грн, у тому числі: за 2018 рік 31 245 707 грн; за 2019 рік в сумі 7 162 285 грн, в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 4 387 435 грн, за півріччя 2020 року в сумі 4 387 435 грн., за три квартали 2020 року в сумі 4 387 435 грн, за 2020 рік в сумі 49 420 719 грн, в тому числі: за І квартал 2020 року в сумі 11 302 738 грн, за півріччя 2020 року в сумі 17 611 372 грн, за три квартали 2020 року в сумі 22 939 463 грн, за півріччя 2021 року в сумі 62859642 грн, в тому числі: за І квартал 2021 року в сумі 36 189 066 грн. за рахунок не включення доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками з постачання сої, макухи соєвої, олії соєвої та транспортних послуг, а саме з ТОВ “Вектор-МК» (код ЄДРПОУ 42806795), ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ» ( код ЄДРПОУ 43201734), ТОВ “САНОЛТА» (код ЄДРПОУ 38401364), ТОВ “Маковій» (код ЄДРПОУ 33816897), ТОВ “Профід Плюс» (код ЄДРПОУ 43594578), С(Ф)Г “Чернявського В.М.» (код ЄДРПОУ 20594800), ТОВ “Машівка-Агро-Альянс» (код ЄДРПОУ 41655565), ФГ “Рубін Дворецької» (код ЄДРПОУ 36383291), СВК “Хильківський» (код ЄДРПОУ 03770247), СВК “Багачанський» (код ЄДРПОУ 03770201), СФГ “Підприємець Ліц» (код ЄДРПОУ 21059173), ТОВ “Агро-Хім Центр» (код ЄДРПОУ 40782846), ТОВ “Квадро» (код ЄДРПОУ 34210990), ТОВ “Концепт Плюс» (код ЄДРПОУ 39990695), ТОВ “Інокс Сервіс» (код ЄДРПОУ 41122148), ФГ “Юр-Агро 2014» (код ЄДРПОУ 39067350).
Наведене, на думку податкового органу, також призвело до завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період на суму 23 873 091 грн.
Не погодившись з вищенаведеними висновками та прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п.п.5, 7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290 (надалі - П(с)БО 15 “Дохід»), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
інші операційні доходи;
фінансові доходи;
інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних
курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для
продажу, та групи вибуття тощо.
До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).
До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю
підприємства.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять
відповідні економічні вигоди.
Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20 (надалі - П(с)БО 11 “Зобов'язання») передбачено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути
достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Згідно пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999р. №318 (надалі - П(с)БО 16 “Витрати»), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно п.12 П(с)БО 16 “Витрати» до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
Відповідно п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв'язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
Додатково суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.
Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Станом на дату здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами: ТОВ “Вектор-МК», ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ», ТОВ “САНОЛТА» , ТОВ “Маковій», ТОВ “Профід Плюс», С(Ф)Г “Чернявського В.М.», ТОВ “Машівка-Агро-Альянс», ФГ “Рубін Дворецької», СВК “Хильківський», СВК “Багачанський», СФГ “Підприємець Ліц», ТОВ “Агро-Хім Центр», ТОВ “-Квадро-», ТОВ “Концепт Плюс», ТОВ “Інокс Сервіс», ФГ “Юр-Агро 2014», вказані юридичні особи були реально існуючими суб'єктами господарювання, не ліквідовані та не перебували у стані припинення.
Судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» використовувало у своїй господарській діяльності орендовані основні засоби - будівлі та споруди, майно та виробниче обладнання, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору здачі в операційну оренду (лізинг) основних засобів від 01.06.2018 року, акту прийому-передачі по договору від 01.06.2018 року, договору оренди від 01.04.2019 року та додаткових угод (т.2 а.с.18-57).
Щодо господарських відносин з ТОВ “Концепт Плюс» (код ЄДРПОУ 39990695).
Відповідач посилався на те, що для дослідження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ “Концепт Плюс» проведено детальний аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та іншої наявної інформації та у зв'язку з чим вказує про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ “Концепт Плюс» з реалізації товару жмиху соєвого у взаємопов'язаному ланцюгу. Крім того, вказував, що ТОВ “Концепт Плюс» є фігурантом кримінальних справ, зокрема по кримінальному провадженню №442020120000000157 від 29.09.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.212 КК України.
Водночас, відповідно до укладеного договору поставки №23101802 від 23.10.2018 р. ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» в листопаді-грудні 2018 року реалізувало на адресу ТОВ “Концепт Плюс» соєву оболонку фасовану на загальну суму 1 543 240,00 грн. що підтверджується копіями договору поставки, видаткових накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань та товарно-транспортних накладних. Рух товару зафіксовано по рахунках 36 та 361 (т.4 а.с.77-119).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т.4 120-125).
Відповідно до укладеного договору поставки № 25022004 від 25.02.2020 ТОВ “Концепт Плюс» в лютому, квітні, червні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» макуху соєву на загальну суму 2 386 801,74 грн., у т.ч. ПДВ 477 360,34 грн., що підтверджується копіями договору поставки, специфікацій, податкових накладних та рахунків - фактур. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.4 а.с.156-178).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та платіжною інструкцією (т.4 а.с.179-185).
Відповідно до укладеного договору поставки № 07042004 від 07.04.2020 р. ТОВ “Концепт Плюс» в лютому, квітні, червні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» соєву оболонку кормову на загальну суму 2 864 162,22 грн., у т.ч. ПДВ 477 360,37 грн., що підтверджується копіями договору поставки, специфікації, видаткових накладних, податкових накладних та товарно-транспортних накладних. Рух товару зафіксовано по рахунку 361. (т.4 а.с.126-149).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т.4, 150-155).
Відповідачем доказів неможливості здійснення ТОВ “Концепт Плюс» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу макухи соєвої, не надано. Навпаки в акті перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно відомостей про об'єкти оподаткування форми 20-ОПП ТОВ “Концепт Плюс» орендував офіс, склад, цех, тощо.
Щодо кримінального провадження, то відповідачем доказів наявності вироків щодо посадових осіб ТОВ «Концепт Плюс», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Щодо господарських відносин з ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 40782846).
Відповідно до укладеного договору поставки №14061803 від 14.06.2018 року ТОВ “АГРО -ХІМ ЦЕНТР» в червні 2018 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою в кількості 32,5 тон на загальну суму 406 650,12 грн., у т.ч. ПДВ 67 775,02 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткової та товарно - транспортної накладних, податкової накладної, рахунку на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.11 а.с.66-72).
Оплата товару підтверджується платіжним дорученням (т.11 а.с.73).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань та книг кількісно - якісного обліку насіння сої за перевіряємий період відслідковується рух придбаних товарів від ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР» до позивача (т.11 а.с.141, 268, 272).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане підприємство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.
Також, відповідач, в акті перевірки зазначає, що згідно аналізу ЄРПН, у червні 2018 року до складу податкового кредиту ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР» включено податкові накладні, зокрема щодо придбання сої у ТОВ «Агрокомфорт».
Відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо кримінального провадження, то відповідачем доказів наявності вироків щодо посадових осіб ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Щодо господарських відносин з ТОВ “Агроукррезерв» (код ЄДРПОУ 43201734).
Відповідно до укладеного договору на переробку давальницької сировини №25101906 від 25.10.2019 р. (ТОВ “Агроукррезерв» - Замовник, ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» - Виконавець) в період IV кварталу 2019 року, І-ІІ кварталів 2020 року ТОВ “Агроукррезерв» передавало до ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» на давальницьку переробку сою. Отримані в результаті давальницької переробки продукти переробки сої, зокрема олію соєву гідратовану першого ґатунку, шрот соєвий, обрушену цільну оболонку, фосфатидний концентрат Виконавцем було повернуто Замовнику, що підтверджується копіями договору на переробку давальницької сировини, актів надання послуг з переробки, звітів про продукцію, що вироблена з сировини замовника, видаткових накладних (у переробку), накладних на повернення постачальнику, рахунків на оплату, податкових накладних. Рух сировини зафіксовано по рахунку 361 (т.4 а.с.188-250; т.5 а.с.1-238; т.6 а.с.2-138, 150-231).
Оплата по договору на переробку давальницької сировини №25101906 від 25.10.2019 року підтверджується платіжними дорученнями (т.6 а.с.139-149).
Відповідно до укладеного договору поставки №01111908 від 01.11.2019 року ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ» в грудні 2019, січні-квітні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» обрушену цільну оболонку (соєву) та фосфатидний концентрат соєвий на загальну суму 12 694 093,38 грн., у т.ч. ПДВ 2 115 682,23 грн. що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та податкових накладних. Рух сировини зафіксовано по рахунку 631 (т.6 а.с.232-254).
Оплата по поставці №011111908 від 01.11.2019 року підтверджується платіжними дорученнями (т.7 а.с.1-2).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур.
Представник відповідача вказував про те, що до перевірки ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» не надано оригіналів товарно-транспортних накладних, якими підтверджувалось переміщення товару (фосфатний концентрат соєвий, обрушена цільна оболонка) від ТОВ «АГРОУКРРЕЗЕРВ».
Проте, суд зауважує, що ТОВ «АГРОУКРРЕЗЕРВ» придбавав сою, яку на умовах переробки давальницької сировини передавав ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» та отримував продукти переробки сої. Відповідачем не враховано, що договором поставки не передбачена наявність товарно-транспортних накладних, зокрема у п.п.2.1-2.5 договору визначено: Передача Товару здійснюється на території Постачальника за попередньою домовленістю сторін. Фізичного переміщення ТМЦ при переході права власності на товар не відбувається і факт передачі товару підтверджується підписанням сторонами відповідної видаткової накладної. При поставці товару Постачальник повинен надати Покупцю: видаткову накладну. Постачальник зобов'язується видати покупцю за першою подією (отримання грошей чи відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, установлених п.20.1 ПК України. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. З моменту підписання сторонами видаткової накладної, товар вважається власністю покупця. Передача товару оформлюється видатковою накладною та/або актом приймання-передачі товару, яка підписується уповноваженими представниками сторін.
Також, відповідач, в акті перевірки зазначає, що ТОВ «Агроукррезерв», згідно рішення
про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від
22.04.2021 року № 13275, визначено суб'єкта, який відповідає п.8 Критерії ризиковості
платника податку.
Натомість, суд зауважує, що відносини між ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» та ТОВ «АГРОУКРРЕЗЕРВ» відбувалися в інший період, а саме з листопада 2019 року по квітень 2020 року.
Крім того, відповідач в акті перевірки вказує, що за період січень 2019 року - квітень 2020 року «АГРОУКРРЕЗЕРВ» придбано сою в загальній кількості 42842,096 т., у ризикових суб'єктів: ТОВ «СГ «Самоцвіт Агро» (код ЄДРПОУ 34513561), ТОВ «Велан Південь Трейд»
(код ЄДРПОУ 41595475), ТОВ «ТКФ Трейдвей» (код ЄДРПОУ 39813467). При цьому відповідач в акті вказує, що вказані постачальники зареєстрували податкові накладні на реалізацію товарної продукції на адресу «АГРОУКРРЕЗЕРВ».
Як стверджує податковий орган, згідно бази даних ІС «Податковий блок», у вказаних суб'єктів господарювання встановлено відсутність у достатньої кількості працівників, основних засобів, необхідних для обробітку ґрунту, посіву сої в достатній кількості та збирання урожаю, складських приміщень, а також відсутність придбання сторонніх послуг по обробітку ґрунту, посіву сої та збиранню урожаю, придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, придбання послуг по оренді складських приміщень, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше, що свідчить про нереальність здійснення господарських операцій з вирощування насіння сої та його подальшої реалізації контрагенту - покупцю, у тому числі ТОВ «Агроукрезерв».
Натомість, суд зазначає, що у справі №340/881/20 досліджено взаємовідносини, зокрема ТОВ «Агроукррезерв» з ТОВ «Самоцвіт Агро» з купівлі-продажу сої у період жовтня-грудня 2019 року та встановлено їх реальність, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 позов ТОВ «Агроукррезерв» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. (т.7 а.с.19-24)
Відповідач також зазначав, що ТОВ «Агроукррезерв» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020000000002224 від 12.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2 ст. 205-1, ч.2 ст.209, ч.3 ст.28, ч.3 ст.211 КК України (справа №11-сс/824/4051/2021, провадження № 759/12842/211; по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22019000000000355 від 23.12.2019 за ознаками кримінального право порушення, передбаченого ч.3 ст. 258-5, ч.2 ст. 364 КК України (справа № 761/238/20, провадження №1-кс/761/877/2020). Відповідачем доказів наявності вироків щодо посадових осіб ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої та продуктів її переробки, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41122148).
Відповідно до укладеного договору поставки № 01022108 від 01.02.2021 року ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» в лютому 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою в кількості 40,7 тон на загальну суму 781 900,8 грн., у т.ч. ПДВ 130 316 грн., що підтверджується копіями договору поставки, рахунку на оплату, видаткової, податкової та товарно - транспортної накладних. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.7 а.с.52-57, 59).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученням та інструкцією (т.7 а.с.58, 60).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань та книг кількісно - якісного обліку насіння сої за перевіряємий період відслідковується рух придбаних товарів від ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» до позивача (т.11 а.с.96).
Так, відповідач в акті перевірки посилався на те, що згідно умов договору не зазначено яким чином товар переміщувався, не зазначено перевізників, що унеможливлює проведення аналізу можливості здійснення фінансово-господарської діяльності переміщення товару. Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки під час перевірки посадовим особам контролюючого органу надані до перевірки усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення вищевказаної господарської операції щодо поставки сої.
До того ж, у п.2.1 договору № 01022108 від 01.02.2021 визначено умови поставку товару, а саме постачальник зобов'язується поставити товар на умовах DAP (клад покупця). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010».
Згідно п.2.2 договору визначено, що безпосередньо при поставці товару постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов'язковим заповненням всіх пунктів згідно затвердженого наказу Міністерства інфраструктури України від 043.06.2019 №413.
Відповідно до п.2.3 договору датою поставки товару вважається дата відмітки лабораторії покупця на товарно-транспортних накладних.
Вказані вимоги договору виконано, що підтверджується доказами про які зазначено вище та містяться в матеріалах справи. (т.7 а.с.52-57, 59).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.
Крім того, відповідач, в акті перевірки зазначає, що ТОВ “ІНОКС СЕРВІС», згідно рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 12.05.2021 № 6149 та від 01.07.2021 № 7204, визначено суб'єкта, який відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податку.
Натомість, суд зазначає, що відносини між ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» та ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» відбувалися в інший період, а саме лютий 2021 року.
Також, суд зазначає, що у штаті ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» в лютому 2021 працювало 17 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП, на правах оренди: автомобілі вантажні 13 шт., автопричеп, офісні і складські приміщення, розташовані в м. Чернівці, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Острійки, м. Житомир, Чернівецька обл., Хотинський р-н, с. Перебиківці, Житомирська обл., м. Коростень. Про що також зазначалося відповідачем.
Крім того, відповідач також зазначав, що ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22019000000000355 від 23.12.2019 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 258-5, ч.2 ст. 364 КК України (справа № 761/238/20, провадження № 1-кс/761/877/2020). Проте, доказів наявності вироків щодо посадових осіб ТОВ “ІНОКС СЕРВІС», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “ІНОКС СЕРВІС» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “Маковій» (код ЄДРПОУ 33816897).
Відповідно до укладеного договору поставки №24092001 від 24.09.2020 року ТОВ “МАКОВІЙ» у вересні-грудні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 6 617 890,62 грн., у т.ч. ПДВ 1 102 981,77 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та товарно - транспортних накладних, податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.10 а.с.101-161).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.10 а.с.162-170).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань та книг кількісно-якісного обліку насіння сої за перевіряємий період відслідковується рух придбаних товарів від ТОВ “Маковій» до позивача (т.11 а.с.115-116, 120, 128-130, 241-248, 252-254).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті ТОВ “Маковій» працювало 10 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП, які перебували у власності. Також наявні земельні ресурси: площа земельної ділянки (рілля) складає 488,8098 га.
Крім того, відповідач також зазначав, що ТОВ «МАКОВІЙ» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №10001010010000001 від 26.06.2020 р. за попередньою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27 ч.3 ст.209, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205-1 КК України (справа №818/2759т/21). Проте, доказів наявності вироків щодо посадових осіб ТОВ «МАКОВІЙ», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ «МАКОВІЙ» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з СФГ “Чернявського В.М.» (код ЄДРПОУ 20594800).
Відповідно до договору поставки №12012104 від 12.01.2021 С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» в січні-лютому 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 9 217 989,06 грн., у т.ч. ПДВ 1 536 331,51 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.10 а.с.63-92).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.10 а.с.93-100).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період відслідковується рух придбаних товарів від С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» до позивача (т.11 а.с.94-96, 106-112, 145-156).
У відповідь на адвокатський запит, який долучено представником позивача до матеріалів справи, С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» надало відповідь у якій підтверджує взаємовідносини з ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» у перевіряємий період до якої долучено первинні бухгалтерські документи на підтвердження викладених обставин (т.12 а.с.174-196).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане господарство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» працювало 8 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП, приміщення для ремонту техніки, нежитлові будівлі, склад для зберігання зернових та олійних культур, зерносушарки, автомобільний транспорт (сідельні тягачі), трактори, комбайн, іншу техніку для обробки землі, вирощування та збору урожаю сільськогосподарських культур, гараж для стоянки автотранспорту, ємності для зберігання палива та інше, які розташовані Київська обл., Миронівський район, с. Грушів, територія с. Грушів. Також наявні земельні ресурси: земельні ділянки загальною площею 602,55 га, які розташовані за адресою: Київська обл. Миронівський район с. Грушів (територія с. Грушів) та Київська обл., Миронівський район, с.Кип'ячка, Кипячівська с/рада.
Крім того, відповідач також зазначав, що С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62020100000000973 від 08.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190, ч.3 ст.358, ч.1 ст.400-1, ч.2 ст.200, ч. 1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України (справа № 752/9966/21, провадження №1-кс/752/4835/21).
Проте, доказів наявності вироків щодо посадових осіб С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГО В.М.» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “Профід Плюс» (код ЄДРПОУ 43594578).
Відповідно до договору поставки № 27102002 від 27.10.2020 року ТОВ “ПРОФІД ПЛЮС» в жовтні-грудні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» макуху соєву на загальну суму 15 123 246 грн., у т.ч. ПДВ 2 520 541 грн., що підтверджується копіями договору поставки, податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.9 а.с.237-250; т.10 а.с.1-46).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.10 а.с.47-62).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. У штаті ТОВ “Профід Плюс» працювало 8 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП, щодо користування: офіс, склад, автомобіль, цистерна для олії. Крім того, підприємство у жовтні - грудні 2020 року реєструє податкові накладні на реалізацію товарів, послуг: макуха соєва, олія соєва, тощо.
При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “Профід Плюс» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу макухи соєвої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “САНОЛТА» (код ЄДРПОУ 38401364).
Так контролюючий орган посилався на те, що для дослідження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Санолта» проведено детальний аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та іншої наявної інформації та у зв'язку з чим вказує про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Санолта» з реалізації товару макуха соєва у взаємопов'язаному ланцюгу. Крім того, вказував, що ТОВ «Санолта» є фігурантом кримінальних справ, зокрема по кримінальному провадженню №420021000000000598 від 18.02.2020 за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.191 КК України.
Проте, суд зазначає, що відповідно до укладеного договору поставки №05022002 від 05.02.2020 року ТОВ “САНОЛТА» в лютому, квітні, грудні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» макуху соєву на загальну суму 6 392 292 грн., у т.ч. ПДВ 1 065 382 грн. що підтверджується копіями договору поставки, специфікацій, додаткової угоди, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, та рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 361 (т.4 а.с.18-66, т.12 а.с.18-19, 21-22, 24-25, 27-28, 30-31, 33-3,4, 36-37, 39-40, 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 63-64).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та платіжною інструкцією (т.4 67-76).
Відповідно до укладеного договору поставки №30112001 від 30.11.2020 у листопаді 2020 року ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» реалізувало ТОВ “САНОЛТА» соєву оболонку кормову гранульовану на загальну суму 149040,00 грн., в т.ч. ПДВ 24820,00 грн., що підтверджується копіями договору поставки, специфікації, видаткової накладної, податкової накладної та товарно - транспортної накладної. Рух товару зафіксовано по рахунку 361 (т.4 а.с.9-16).
Оплата товару підтверджується платіжним доручення від 07.12.2020 року (т.4 а.с.17).
ТОВ «Санолта» надані письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо господарських взаємовідносин з позивачем. Вказане підприємство є діючим суб'єктом господарювання, на час укладення та виконання договорів зареєстровано, товариство та його контрагенти були платками ПДВ. Для здійснення господарської діяльності у товариства наявні основні фонди, використовує й орендовані потужності, про що до податкового органу подавалися повідомлення за формою 20-ОПП. Переробка придбаної сировини (насіння соняшнику, сої, тощо) в готову продукцію (олія, шрот, макуха, мука, висівки, тощо) здійснюється на підставі договорів переробки давальницької сировини (т.12 а.с.5-65)
Щодо кримінального провадження, то прокуратурою Кіровоградської області листом від 18.02.2025 повідомлено, що слідчими здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно службових осіб ТОВ «Санолта» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). При цьому повідомлено, що в ході досудового розслідування взаємовідносини ТОВ «Санолта» з ТОВ «Транзпостач» не досліджувалися. (т.14 а.с.89)
Щодо посилання відповідача на те, що у товарно-транспортних накладних щодо переміщення товару, зазначено пункт навантаження м.Первомайськ, Миколаївська область, та пункт розвантаження: смт.Власівка, Кіровоградська область, а ТОВ «Санолта» не декларує наявність об'єктів оподаткування за вказаною адресою (пункт навантаження), суд зазначає, що позивач не був перевізником та не складав відповідні накладні, отже не несе відповідальності за їх повноту та відповідність.
Крім того, в даному випадку наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), то певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Такі недоліки не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту або валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно пунктів 11.1, 11.2, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість (справа №804/5751/15).
Надані позивачем докази також спростовують доводи контролюючого органу про неможливість здійснення господарських операцій з поставки макухи соєвої та соєвої оболонки кормової гранульованої.
Щодо господарських відносин з ТОВ “Вектор-МК» (код ЄДРПОУ 42806795).
Відповідно до укладеного договору поставки №06042005 від 06.04.2020 року ТОВ “ВЕКТОР-МК» в квітні 2020 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» макуху соєву на загальну суму 1 384 986 грн., у т.ч. ПДВ 230 831 грн., що підтверджується копіями договору поставки, рахунків на оплату та податкових накладних. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.7 а.с.25-36).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та інструкціями (т.7 а.с.37-41).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами тварин. У штаті ТОВ “Вектор-МК» працювало 7 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП, щодо користування: склад для зберігання сої, макухи соєвої, олії соєвої, автоцистерна, автомобіль, офіс, автопричеп. Крім того, підприємство реєструє податкові накладні на реалізацію товарів, зокрема макуха соєва.
При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “Вектор-МК» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу макухи соєвої, до суду не надано.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 13.07.2021 №8836, визначено суб'єкта, який відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Проте, відносини між ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» і ТОВ «ВЕКТОР-МК» відбувалися в інший період, а саме в квітні 2020 року.
Крім того, відповідач також зазначав, що ТОВ «ВЕКТОР-МК» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020000000000934 від 27.05.2020 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, ч.З ст. 212, ч.2 ст. 205-1 КК України (справа № 761/25719/20, провадження № 1-кс/761/16010/2020). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб ТОВ «ВЕКТОР-МК», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Щодо господарських відносин з ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ» (код ЄДРПОУ 36383291).
За договором поставки №05022106 від 05.02.2021 року ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ» в лютому 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою в кількості 46,625 т на загальну суму 895 200 грн., у т.ч. ПДВ 149 200 грн., що підтверджується копіями договору поставки, рахунку на оплату, видаткової та податкової накладних. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.7 а.с.42-47).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями (т.7 а.с.48-49).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ» до позивача (т.11 а.с.98, 158).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане господарство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. Подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: склад для утримання продукції, резервуар для зберігання пального, сільськогосподарська техніка, гаражний комплекс для її зберігання і т.і. Має земельні ділянки в кількості 363,03 га. До того ж, відповідач зазначає, що господарство у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
Так, відповідач в акті перевірки посилався на те, що згідно умов договору не зазначено яким чином товар переміщувався, не зазначено перевізників, що унеможливлює проведення аналізу можливості здійснення фінансово-господарської діяльності переміщення товару. Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки під час перевірки посадовим особам контролюючого органу надані до перевірки усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення вищевказаної господарської операції щодо поставки сої.
До того ж, у п.2.1 договору №05022106 від 05.02.2021 року визначено умови поставку товару, а саме постачальник зобов'язується поставити товар на умовах DDP (склад покупця). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010».
Згідно п.2.2 договору визначено, що безпосередньо при поставці товару постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов'язковим заповненням всіх пунктів згідно затвердженого наказу Міністерства інфраструктури України від 043.06.2019 №413.
Відповідно до п.2.3 договору датою поставки товару вважається дата відмітки лабораторії покупця на товарно-транспортних накладних. При цьому відповідачем не заперечується, що під час перевірки позивачем надавалися оригінали товарно-транспортних накладних.
Вказані вимоги договору виконано, що підтверджується доказами про які зазначено вище та містяться в матеріалах справи.
Крім того, відповідач також зазначав, що ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62020100000000973 від 08.05.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (справа № 757/57425/20-к, провадження № 1-кс-50004/20). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ФГ “ЮР-Агро 2014» (код ЄДРПОУ 39067350).
Відповідно до договору поставки № 28042106 від 28.04.2021 року ФГ “ЮР-АГРО 2014» в квітні-червні 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 13 668 066,60 грн., у т.ч. ПДВ 1 678 534,47 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників, рахунків - фактур. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.9 а.с.68-135).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.9 а.с.136-159).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань та книг кількісно-якісного обліку насіння сої за перевіряємий період відслідковується рух придбаних товарів від ФГ “ЮР-АГРО 2014» до позивача (т.11 а.с.74-86, 176, 188, 191, 199-204, 207, 211, 214-216, 219-220, 223-225).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане господарство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті ФГ “ЮР-АГРО 2014» працювало 11 осіб, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: склади, сільськогосподарська техніка. Має земельні ділянки в кількості 501,4409 га. До того ж, відповідач зазначає, що господарство у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
Крім того, відповідач також зазначав, що ФГ “ЮР-АГРО 2014» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023242250000006 від 19.01.2023 р. за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.366 КК України (справа № 688/414/23, провадження № 1-кс688/714/23). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб ФГ “ЮР-АГРО 2014» , суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ФГ “ЮР-АГРО 2014» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 41655565).
Згідно договору поставки № 04022105 від 04.02.2021 року ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» в лютому, травні, червні 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 24 101 235,09 грн., у т.ч. ПДВ 3 808 485,01 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.9 а.с.162-224).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.9 а.с.225-236).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» до позивача (т.11 а.с.86, 97, 99-104, 158-166).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» працювало 324 особи, подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: будівлі, споруди, склади, сільськогосподарська техніка, автотранспорт, тощо. Має земельні ділянки в кількості 11 982,6166 га. До того ж, відповідач зазначає, що товариство у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
У відповідь на адвокатський запит, який долучено представником позивача до матеріалів справи, ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» надало відповідь у якій підтверджує взаємовідносини з ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» у перевіряємий період до якої долучило первинні бухгалтерські документи на підтвердження викладених обставин, про наявність у товариства достатньої кількості трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок та транспортних засобів для здійснення основного виду господарської діяльності, зокрема вирощування зернових культур, в т.ч. сої. (т.12 а.с.66-173).
Так, відповідач в акті перевірки посилався на те, що згідно умов договору не зазначено яким чином товар переміщувався, не зазначено перевізників, що унеможливлює проведення аналізу можливості здійснення фінансово-господарської діяльності переміщення товару. Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки під час перевірки посадовим особам контролюючого органу надані до перевірки усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення вищевказаної господарської операції щодо поставки сої.
До того ж, у п.2.1 договору № 04022105 від 04.02.2021 року визначено умови поставку товару, а саме постачальник зобов'язується поставити товар на умовах DDP (склад покупця). Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010».
Згідно п.2.2 договору визначено, що безпосередньо при поставці товару постачальник повинен надати покупцю оригінал належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з обов'язковим заповненням всіх пунктів згідно затвердженого наказу Міністерства інфраструктури України від 043.06.2019 №413.
Відповідно до п.2.3 договору датою поставки товару вважається дата відмітки лабораторії покупця на товарно-транспортних накладних. При цьому відповідачем не заперечується, що під час перевірки позивачем надавалися оригінали товарно-транспортних накладних.
Вказані вимоги договору виконано, що підтверджується доказами про які зазначено вище та містяться в матеріалах справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 3770247).
Відповідно до договорів поставки №01061801 від 01.06.2018 року, №28091807 від 28.09.2018 року та №30092011 від 30.09.2020 року СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ» в червні, жовтні, листопаді, грудні 2018 року, лютому 2019 року, жовтні 2020 року, березні, квітні 2021 року поставив на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 24 627 077,13 грн., у т.ч. ПДВ 3 932 843,26 грн., що підтверджується копіями договорів поставки, видаткових та товарно-транспортних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.8 а.с.113-119, 158-250; т.9 а.с.1-48).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.9 а.с.49-67).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ» до позивача (т.11 а.с.79-82, 123-126, 139-142, 169, 179-181, 185, 236-239, 267-269, 272, 278-279).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане підприємство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ» працювало у 2018 році - 68 осіб, у 2019 - 58, у 2020 - 57, у 2021 - 55. Подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: будівлі, споруди, склади, ангари, сільськогосподарська техніка, автотранспорт, тощо. Має земельні ділянки. До того ж, відповідач зазначає, що товариство у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
У відповідь на адвокатський запит, який долучено представником позивача до матеріалів справи, СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ» надав відповідь у якій підтверджує взаємовідносини з ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» у перевіряємий період до якої долучив первинні бухгалтерські документи на підтвердження викладених обставин. (т.12 а.с.214-240; т.14 а.с.29-77).
Відповідач вказував, що протягом 2018-2021 років в ЄРПН відсутні податкові накладні на придбання підприємством насіння сої. Проте, як зазначав у листі від 26.11.2024 голова СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ», то у 2019, 2020 роках сою вирощено з насіння власного виробництва врожаю 2018 року, тобто товариство є його виробником. У 2021 році сою вирощено кооперативом з насіння, яке закуповувалося у іншого контрагента, у ТОВ «Вітагро Партнер».
Крім того, контролюючий орган зазначає, що відповідно до інформаційних баз даних про урожайність культур по Полтавській області у 2019 році СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ» не мав можливості виростити ту кількість сої, яку було реалізовано на ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ». Проте, господарські відносини щодо постачання сої крім 2019 року мали місце в 2018, 2020 і 2021 роках.
Також контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ» є фігурантом кримінальних справ, зокрема по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32018170090000004 від 21.02.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (справа № 537/1541/18, провадження № 1-кс/537/367/2018). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи. Крім того, вказана справа стосується періоду з 06.10.2016 року по 02.11.2017, тоді як господарські операції щодо поставки сої відбувалися у 2018-2021 роках.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ СВК «ХИЛЬКІВСЬКИЙ» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з ТОВ “-КВАДРО-» (код ЄДРПОУ 34210990).
Відповідно до договору поставки № 27081814 від 27.08.2018 року ТОВ “-КВАДРО-» у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2018 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 7 498 524,78 грн., у т.ч. ПДВ 1 249 754,24 грн., що підтверджується копіями договору поставки, видаткових та товарно - транспортних накладних, податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.10 а.с.171-211; т.11 а.с.1-54).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями (т.11 а.с.55-65).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від ТОВ “-КВАДРО-» до позивача (т.11 а.с.136, 262-264, 275-276, 282-288).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказане товариство зареєстровано як юридична особа, було платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті ТОВ “-КВАДРО-» працювало у 2018 році - 12 осіб. Подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: будівлі, споруди, склади, ангари, сільськогосподарська техніка, автотранспорт, тощо. Має земельні ділянки площею 1125,3 га. До того ж, відповідач зазначає, що товариство у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «-КВАДРО-» згідно рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 13.07.2021 №8836, визначено суб'єкта, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Проте, відносини між ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» і ТОВ «-КВАДРО-», відбувалися в інший період, а саме в серпні - листопаді 2018 року.
Щодо окремих недоліків у товарно-транспортних накладних, то судом вище вже зазначалося, в даному випадку наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), то певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Такі недоліки не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту або валових витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Крім того, відповідач вказував, що ТОВ «-КВАДРО-» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22021000000000126 від 22.04.2021 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258-5, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209 КК України (справа № 761/18316/22, провадження № 1-кс/761/10224/2022); по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32020220000000048 від 26.06.2020 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.212, ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України (справа № 953/12308/20, провадження № 1 н/п 1-кс/953/12012/21). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб ТОВ «-КВАДРО-», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення ТОВ ТОВ «-КВАДРО-» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої у перевіряємий період, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з СВК “Багачанський» (код ЄДРПОУ 3770201).
Відповідно до договорів поставки № 01101811 від 01.10.2018 року та № 30092010 від 30.09.2020 року СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ» в жовтні, листопаді, грудні 2018 року, лютому 2019 року, жовтні, листопаді 2020 року, квітні 2021 року поставив на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою на загальну суму 19 273 416 грн., у т.ч. ПДВ 3 107 877,90 грн., що підтверджується копіями договорів поставки, товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних, рахунків на оплату. Рух товару зафіксовано по рахунку 631 (т.7 а.с.213-216; т.8 а.с.16-92).
Оплата товару підтверджується платіжними інструкціями та платіжними дорученнями (т.8 а.с.93-102).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ» до позивача (т.11 а.с.81-82, 181, 184-185, 231-233, 250).
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказаний кооператив зареєстровано як юридична особа, був платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ» працювало у 2018 році - 63 особи, у 2019 - 58, у 2020 - 57, у 2021 - 57. Подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: токи, будівлі, паливно-роздавальний пункт, складські приміщення, тощо, має у користуванні земельні ділянки. До того ж, відповідач зазначає, що кооператив у перевіряємому періоді складає податкові накладні на постачання продукції, зокрема сої.
Також, у відповідь на адвокатський запит, який долучено представником позивача до матеріалів справи, СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ» надав відповідь у якій підтверджує взаємовідносини з ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» у перевіряємий період до якої долучив первинні бухгалтерські документи на підтвердження викладених обставин (т.13 а.с.37-267).
Крім того, відповідач вказував, що СВК «БАГАЧАНСЬКИЙ» є фігурантом кримінальних справ, зокрема: по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32018170090000004 від 21.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (справа № 537/1541/18, провадження № 1-кс/537/367/2018). ). Проте, доказів наявності вироків щодо службових осіб СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ», суду не надано та й судом не встановлено у ході судового розгляду справи. До тогож, вказане кримінальне провадження стосується періоду з 06.10.2016 року по 02.11.2017, тоді як господарські операції щодо поставки сої відбувалися у 2018-2021 роках.
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення СВК «БАГАЧАНСЬКИЙ» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої у перевіряємий період, до суду не надано.
Щодо господарських відносин з С(Ф)Г “Підприємець Ліц» (код ЄДРПОУ 21059173).
Відповідно до укладених договорів № 28081809 від 28.08.2018 року та № 26021913 від 26.02.2019 року № 20111801 від 20.11.2018 року С(Ф)Г “Підприємець Ліц» серпні, листопаді 2018 року, січні, лютому, березні 2019 року, жовтні, листопаді, грудні 2020 року, березні, травні, червні 2021 року поставило на адресу ТОВ “ТРАНЗПОСТАЧ» сою та надало транспортні послуги на загальну суму 5 361 455,82 грн., у т.ч. ПДВ 699 195,91 грн., що підтверджується копіями договорів поставки та перевезення вантажу, накладних, товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання робіт, рахунків на оплату та податкових накладних. Рух товару та облік послуг зафіксовано по рахунку 361 та 63. (т.7 а.с.61-77, 84-98, 112-145, 154-204).
Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями та інструкціями (т.7 а.с.78-83, 99-111).
Оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями та інструкціями (т.7 а.с.146-153).
Згідно долучених до матеріалів справи реєстру відвантажувань за перевіряємий період та книг кількісно-якісного обліку насіння сої відслідковується рух придбаних товарів від С(Ф)Г “Підприємець Ліц» до позивача (т.11 а.с.87-88, 91-92, 117, 132, 134-135,172-173, 195-196, 200, 210-211, 256-257, 260, 263, 275).
Транспортні послуги надавалися за маршрутами: місця відправлення: с. Попове Новосанжарського району Полтавської області, с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області, с. Соколова Балка, Новосанжарський район Полтавської області, с. Шевченково, Решетилівський район, Полтавської області, с. Максимівка, Карлівського району Полтавської області, с. Лютеньки, Галицького району Полтавської області; місця прибуття: Кіровоградська обл., смт Власівка, вул. Молодіжна, 63-В.
Так, за адресою Кіровоградська обл., смт Власівка, вул. Молодіжна, 63-В знаходиться завод по переробці сої, користувачем якого є ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» та на якому проводить свою виробничу діяльність. Транспортні послуги надавалися С(Ф)Г “Підприємець Ліц» з метою перевезення вантажу - сої, яку ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» придбало у суб'єктів господарювання СФГ «Урожай», ФГ «Козубівське», СТОВ «Вітчизна». (т.2 а.с.18-68, т.7 а.с.205-212)
На час господарських взаємовідносин з позивачем вказаний кооператив зареєстровано як юридична особа, був платником ПДВ, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. У штаті С(Ф)Г “Підприємець Ліц» працювало 14 осіб, а також залучалися до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру. Подавалася до податкового органу інформація про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП: сільськогосподарська техніка, склад, паливно-заправний комплекс, має у користуванні земельні ділянки.
Щодо кримінального провадження, то Полтавською обласною прокуратурою листом від 05.02.2025 повідомлено, що слідчими здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно службових осіб, у тому числі С(Ф)Г “Підприємець Ліц» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212, ч.3 ст.212 КК України та вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). При цьому повідомлено, що в матеріалах закритого кримінального провадження №42020170000000215 відсутні вироки суди та інші матеріали, які б підтверджували протиправну діяльність службових осіб зазначених підприємств. (т.14 а.с.90)
Отже, відповідачем належних та допустимих доказів неможливості здійснення С(Ф)Г “Підприємець Ліц» господарської діяльності та операцій щодо поставки позивачу сої, надання транспортних послуг у перевіряємому періоді, до суду не надано.
Відповідачем під час перевірки встановлено оплату позивачем за отриманий товар, складення необхідної бухгалтерської та податкової звітності як позивачем так і його контрагентами.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідачем не заперечується та не спростовується факт наявності товарно-матеріальних цінностей одержаних позивачем від контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності, але при цьому вказується на невідоме джерело їх походження.
В даному випадку суд дійшов висновку, що позивач не зобов'язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів, відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).
Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємствами їх контрагентів. Тому невиконання контрагентами в ланцюгу своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Як зауважив Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2024 року у справі №340/4688/21, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).
Також, суд зазначає, що відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Аналогічна ситуація може мати місце з основними засобами, вони можуть перебувати в користуванні за договорами оренди, лізингу тощо.
Твердження податкового органу про відсутність у суб'єктів господарювання необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Проте, контролюючим органом не досліджено обставин щодо залучення контрагентами - постачальниками матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період поставок товарів або надання послуг.
Стосовно посилання відповідача на середню врожайність по областям та неможливість підприємствами виростити таку кількість сої, яка була реалізована позивачу, враховуючи посилається на дані офіційного сайту статистики. Проте посилання на статистичну інформацію щодо врожайності є безпідставним з огляду на те, що узагальнені статистичні дані щодо урожайності сої не відображають реальні показники врожайності на конкретних земельних ділянках, які в залежності від технології вирощування, використання добрив, зрошування, догляду, тощо, можуть суттєво відрізнятися. Відповідачем не було наведено та не надано жодних доказів існування несприятливих погодних умов.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте таких доказів зі сторони відповідача матеріали справи не містять.
Верховний Суд зазначав, що “підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст».
З огляду на викладене, здійснення господарських операцій з придбання товарів, які підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, слугують підставою для формування податкового кредиту на суму податку, сплачену у разі здійснення таких операцій.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
З огляду на викладене, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Правильність оформлення наданих позивачем первинних документів до цих правовідносин також відповідачем не заперечувалось.
Крім того, до постановлення вироку в межах кримінального провадження, протоколи допитів під час досудового розслідування не можуть вважатися належними доказами в адміністративному судочинстві. Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
Крім того, суд наголошує, що в ході судового розгляду справи не були надані докази того, що сторони зазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, щодо несплати податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.
Також, суд звертає увагу, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Суд зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
В пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що “...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже поняття “добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.»
Наданими до суду доказами позивач належним чином довів та в повному обсязі підтвердив правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту та формування показників податку на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ “КОНЦЕПТ ПЛЮС», ТОВ “АГРО-ХІМ ЦЕНТР», ТОВ “АГРОУКРРЕЗЕРВ», ТОВ “ІНОКС СЕРВІС», ТОВ “МАКОВІЙ», С(Ф)Г “ЧЕРНЯВСЬКОГОВ.М.», ТОВ “ПРОФІД ПЛЮС», ТОВ “САНОЛТА», ТОВ “ВЕКТОР -МК», ФГ “РУБІН ДВОРЕЦЬКОЇ», ФГ “ЮР-АГРО 2014», ТОВ “МАШІВКА-АГРО-АЛЬЯНС», СВК “ХИЛЬКІВСЬКИЙ», ТОВ “-КВАДРО-», СВК “БАГАЧАНСЬКИЙ», ФГ “ПІДПРИЄМЕЦЬ ЛІЦ» на підставі наявних у позивача первинних документів.
Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентами. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №00171900707, №00171880707 та №00171930707 від 07.11.2024, прийняті Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області стосовно ТОВ “Транзпостач» є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ТОВ “Транзпостач» належним чином доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваних рішень не доведено.
За наведених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 30280,00 грн. (т.1, а.с.37), підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Представником позивача подано до суду заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн. (т.14 а.с.1-2).
Так на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду договір на надання правничої допомоги від 11.11.2024, укладений між ТОВ «Транзпостач» та адвокатом Кириленком Ю.Г. (т.14 а.с.3).
Згідно п.4 договору визначено, що розмір, умови та розрахунок суми гонорару визначені додатком №1, який є невід'ємною частиною.
Відповідно до п.4.7 додатку №1 від 11.11.2024 (т.14 а.с.4) сторони погоджуються з тим, що розмір гонорару за цим договором становитиме 16000,00 грн. (у разі, якщо заявлена орієнтована і фактична участь у судових засіданнях співпадають. В іншому випадку розмір гонорару підлягає коригуванню відповідно з *Приміткою, що наведена в таблиці у розділі 2 цього додатку). Гонорар має бути виплачений в строк не пізніше 30 календарних днів після винесення рішення судом першої інстанції.
Актом виконаних робіт (прийняття послуг) від 20.12.2024 (а.с.6зв.) сторонами погоджено, що послуги, визначені додатком №1 до договору (розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу) на суму 16000,00 грн. надані в повному обсязі, зокрема:
ознайомлення з актом податкової перевірки та його аналіз 700*2 - 1400,00 грн.;
ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз. Збір додаткових доказів. Складання адвокатських запитів і наліз відповіді на них 700*10 - 7000,00 грн.;
складання позовної заяви з формуванням додатків до неї - 3600,00 грн.;
участь в судовому розгляді справи у суді першої інстанції, орієнтовно 1 судове засідання - 4000,00 грн.
Адвокатом складено рахунок за надані послуги №13 від 28.11.2024 року на суму гонорару 16000,00 грн (а.с.6).
На час звернення до суду про відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем такі витрати не сплачені, тобто фактично не понесені.
Представником відповідача надана заява в якій заперечує щодо заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування зазначає, що ряд послуг наданих представником позивача, як: ознайомлення з актом перевірки та його аналіз; ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, їх аналіз; збір додаткових доказів; складання позовної заяви з формуванням додатків до неї тощо - фактично є складовими частинами такої послуги - складання позовної заяви з формуванням додатків до неї, та не вчинення хоча б однієї з вищезазначених дій, виключає кінцевий результат у вигляді складання позовної заяви. Вважає, що представником позивача штучно зроблено розподіл по послугам, які є складовою одного цілого з метою збільшення витрат на правничу допомогу. До того ж, вказував, що дана справа не характеризується складністю правовідносин, що становлять предмет спору. Також, вказана справа не вирізняється особливою складністю формування правової позиції та доказової бази, оскільки порушення пов'язані з нереальністю господарських операцій досить часто є предметом розгляду у судах та відповідно у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна численна судова практика з даного приводу. У зв'язку з чим, на думку представника, підготовка позовної заяви у даній справі не вимагала надвеликого обсягу юридичної і технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивача в наявності. Крім того, Головне управління ДПС у Кіровоградській області вважає, що представником позивача не доведено обґрунтованість розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки крім договору та розрахунку, який крім написаного тексту (із зазначенням годин) більше нічим не підкріплено та належним чином не обґрунтовано розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з контролюючого органу. Додані рекомендації Ради адвокатів Черніговської області носять суто інформаційний характер. У зв'язку з чим, вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
З вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19) та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19 від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.
Так, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однак, на момент ухвалення рішення вказані докази, на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суду не надано.
Також, суд враховує, що послуги зазначені в акті від 20.12.2024 не є співмірними із витраченим часом. При цьому, суд враховує позицію відповідача, що такі види послуг як ознайомлення з актом податкової перевірки та його аналіз; ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз; збір додаткових доказів є складовими частинами такої послуги - складання позовної заяви з формуванням додатків до неї, та охоплюються нею.
До того ж, суд враховує, що досягнута між сторонами домовленість, відображена у пункті п.4.7 додатку №1 до договору від 11.11.2024, дозволяє сторонам змінювати суму гонорару за правничу допомогу, що свідчить про неусталеність таких витрат. Водночас, суд бере до уваги, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань. Крім того, суд враховує, що сторони дійшли згоди, що розмір адвокатського гонорару за годину становить 700,00 грн.
Зважаючи на те, що витрати на правничу допомогу, на час вирішення питання щодо їх розподілу, позивачем фактично не понесено, сума таких витрат може змінюватися після винесення рішення суду за домовленістю сторін, при цьому кошти стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області, враховуючи висновки суду про неспівмірність послуг відображених сторонами в акті від 20.12.2024, заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що допустимим та розумним буде стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яким прийнято рішення, що зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзпостач" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, с. Власівка вул. Молодіжна, 63-В, ЄДРПОУ 41695985) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “Р» від 07 листопада 2024 року №00171900707.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “Р» від 07 листопада 2024 року №00171880707.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “В-4» від 07 листопада 2024 року №00171930707.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзпостач" (ЄДРПОУ 41695985) судові витрати: на сплату судового збору в сумі 30280,00 грн.; на професійну правничу допомогу 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА