22 серпня 2025 року Справа № 280/5058/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу
Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства про рекламу, у зв'язку з чим, було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафу. Також зазначає, що відповідач у передбачений законом строк не сплатив штраф, рішення про накладення штрафу не оскаржив. Вказане є підставою для стягнення з відповідача на користь державного бюджету 5083,00 грн.
Ухвалою судді від 23.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 21.06.2017, номер запису в реєстрі: 21030000000093071. Основним видом діяльності відповідача є: 47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах.
10 лютого 2025 року на адресу позивача надійшло подання №04-05/25 від Комунального підприємства «Луцькреклама» щодо розповсюдження зовнішньої реклами у АДРЕСА_1 (розміщений щит на фасаді будинку) без відповідного дозволу на таке розміщення. На цьому щиті, що на фасаді будинку у АДРЕСА_1 розповсюджено зовнішню рекламу такого змісту: ТІНА КАРОЛЬ, ЦУМ, 1 ПОВЕРХ. Для більшого привернення уваги споживачів, реклама доповнена фотозображенням народної артистки - ОСОБА_2 , що вдало позує, демонструючи ювелірну прикрасу (сережку), яку можна придбати в ЦУМі (1 поверх).
Комунальне підприємство «Луцькреклама» зобов'язало ФОП ОСОБА_1 демонтувати розміщену зовнішню рекламу у п'ятиденний термін. Однак, Вимогу Комунального підприємства «Луцькреклама» №10 від 28.01.2025демонтувати розміщений рекламний засіб не було виконано.
19 лютого 2025 року ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо ФОП ОСОБА_1 було складено протокол №26 про порушення законодавства про рекламу.
Головним управлінням було направлено на адресу відповідача вимогу у порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» №05 04-06/1166 від 20.02.2025 щодо надання до 15.03.2025 письмових пояснень та засвідчених в установленому порядку копій наступних документів: пояснень, витягу про державну реєстрацію, макету рекламного сюжету, документального підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договорів, актів виконаних робіт, специфікації, квитанцій про сплату тощо), а також іншої інформації, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Також відповідача запрошено на розгляд справи, який відбудеться 18.03.2025 о 09 год. 30 хв. в приміщенні Головного управління. Лист направлено на адресу відповідача 20.02.2025 за адресами реєстрації та здійснення господарської діяльності (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4301000028090 повернуто відправнику, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4301000028082 вручена адресату 24.02.2025).
Згідно з матеріалами справи відповідач не надав запитувану інформацію.
18 березня 2025 року відбулось засідання стосовно порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу. Уповноважений представник відповідача на розгляд справи не з'явився.
Посадовими особами позивача проведено засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, складено Протокол від 18.03.2025 № 26, згідно якого вирішено:
- за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами, з порушенням порядку розповсюдження реклами, яка розповсюджена рекламодавцем самостійно, керуючись вимогами ч. 2, ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», прийняти рішення про накладення штрафної санкції у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- передати матеріали справи керівнику Головного управління для прийняття рішення про накладення штрафної санкції, з урахуванням обставин справи;
- повідомити суб'єкта господарювання, що повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі;
- один примірник Рішення про накладення штрафу надіслати суб'єкту реклами протягом трьох робочих днів з дня прийняття;
- скласти протокол про порушення законодавства про рекламу, в частині неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, керуючись вимогами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».
Так, за порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 9 ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», керуючись ч. 2, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» прийнято рішення від 18.03.2025 № 24 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн.
Рішення від 18.03.2025 № 24 було направлено на адресу відповідача, проте кореспонденція повернулась до Головного управління без вручення адресату (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4302703294740 та №4302703294732).
Оскільки штрафні санкції відповідач у добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом для їх стягнення в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України від 03.07.1996 №270/96-ВР «Про рекламу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №270/96-ВР).
Відповідно до абз.15 ст.1 Закону №270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У силу ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів; Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).
Тобто, вказані обов'язки позивач виконує на підставі закону.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами..
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Частиною 3 ст. 26 Закону №270/96-ВР встановлено, що розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Дія положень цієї статті не поширюється на порушення, зазначені у статтях 24, 24-1 та 25 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами..
Частиною 5 ст.27 Закону №270/96-ВР встановлено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
За приписами ч. 6 ст.27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.7 ст.27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 8 ст. 27 Закону №270/96-ВР визначено, що рішення ро накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №270/96-ВР центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
У силу ч. 11 ст. 27 Закону №270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Питання накладення уповноваженими особами та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок).
Згідно з п. 16, 17, 19, 20 Порядку у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб'єкту реклами або його представнику. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.
Отже, відповідач мав право оскаржити вказані вище рішення позивача до суду. На дату розгляду справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази такого судового оскарження.
На підставі п.22 Порядку не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
На момент розгляду справи в суді штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5083,00 грн відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, вул. Поліська Січ, буд. 10, код ЄДРПОУ 40317441) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу у сумі 5083,00 грн відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 18.03.2025 № 24.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак