22 серпня 2025 рокуСправа № 280/2234/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Рішення суду набрало законної сили 11.07.2025 року.
11.08.2025 до суду через підсистему “Електронний суд» надійшла заява позивача про встановлення судового контролю, в якій просить, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зобов'язати відповідача подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №280/2234/25 протягом 10 днів.
Ухвалою суду від 12.08.2025 заяву представника ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/10839/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 письмові пояснення щодо обставин виконання рішення суду у справі №280/10839/24 разом із наявними доказами на їх підтвердження, а у разі невиконання рішення суду - пояснення щодо причин, які зумовили таке невиконання.
Від відповідача до суду надійшли пояснення 13.08.2025 з доказами.
Від позивача заперечення щодо пояснень до суду не надходили.
Так, обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, заявник зазначив, що станом на теперішній час відповідач рішення суду не виконав взагалі, так як заяву позивача від 10.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не розглянуто та не прийнято жодного рішення за результатами розгляду такої заяви.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1, 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, а якщо не виконано то причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Під час розгляду цієї заяви щодо встановлення судового контролю судом з'ясовано, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Заявник в поданій заяві вказує, що станом на 25.07.2025 заява не розглянута рішення суду не виконано.
Разом з тим, в пояснення відповідач вказав, що відповідно до Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Протоколу №30 від 31.07.2025 року, користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації терміном до 05.11.2025 року..
Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 .
За наведених обставин, оскільки, заявник, в якості підстав звернення з заявою про встановлення судового контролю зазначив про нерозгляд заяви та невиконання рішення суду, але відповідач розглянув заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наведена у заяві обставина не розгляду його звернення не є підставою для зобов'язання подати звіт в порядку статті 382 КАС України.
Відповідно, заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №280/2234/25.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя А.В. Сіпака