22 серпня 2025 року м. Ужгород № 260/6194/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметі спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
01 серпня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предметі спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2А, код ЄДРПОУ 37975895), яким просить суд: “ 1. Визнати бездіяльність Відповідача протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 2045306388 008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , рахунок: в AT “Універсал банку» IB AN: НОМЕР_2 ) суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (вперше) у розмірі 36 857,90 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень дев'яносто копійок) та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання. 2. Стягнути з Відповідача судові витрати, які складаються судового збору та витрат на правничу допомогу.»
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року позов задоволено.
21 серпня 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 7000 гривень та судового збору. Просив ухвалити додаткове рішення, оскільки питання про судові витрати не було вирішено.
У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення судом та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні без повідомлення учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 15 серпня 2025 року судом не було вирішено питання про судові витрати, у даній справі.
Відповідно до статті 132 частин 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до квитанції за № Е4К7-М718-АМ09-Е91Х від 30 липня 2021 року, позивачем при зверненні до Закарпатського окружного адміністративного суду було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн (а.с. 7).
Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як зазначалося вище при ухваленні рішення від 15 серпня 2025 року, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат щодо сплаченого заявником судового збору у розмірі 908 грн.
Оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року задоволено позов, то у відповідності до вимог статті 139 КАС України, понесені заявником за подання позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Таким чином, суд вважає, що понесені заявником у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).
Представником відповідача було зазначено, що у випадку, якщо судом буде вирішено необхідним позов задовольнити, то у такому разі витрати на професійну правничу допомогу просив зменшити у зв'язку з їх не співмірністю.
Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Холмогоровою Л.В. 10 червня року укладений договір про надання правової допомоги (а.с. 21).
Відповідно до квитанції 31 липня 2025 року адвокату Холмогоровій Л.В. було оплачено гонорар за надання правничої допомоги у справі у розмірі 7000 грн (а.с. 22).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
З договору про надання правничої допомоги та детального опису судом не встановлено, які саме інтереси позивача представляє адвокат, та чи стосуються надані адвокатські послуги даної адміністративної справи.
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником до заяви про ухвалення додаткового рішення було надано копію акту приймання-передавання наданих послуг від 19 серпня 2025 року та копію розрахунок (а.с. 45).
Суд зауважує, що станом на час ухвалення рішення в даній справі від 15 серпня 2025 року вказані докази на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу були відсутні в матеріалах справи.
Разом з тим, із вказаного розрахунку вбачається, що ряд послуг, які надавалися адвокатом не є доцільними та дублюють одна одну, такі види наданих послуг є подібними діями представника позивача, під час яких здійснюється формування позиції щодо спірних правовідносин.
В даному випадку предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Також судом зазначається, що на підтвердження здійсненної правової допомоги, позивачем до суду не було надано розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.
Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару представника позивача у заявленому розмірі 7000 грн не є співмірним із складністю справи, фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг), що наведені в акті.
З огляду на вищевикладене, суд враховує, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката пов'язаною з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - справа відноситься до категорії незначної складності, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 2000 грн, оскільки вважає її достатньою та співмірною і пропорційною до предмету спору.
Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України, -
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн та судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі гривень) грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко