з питань змiни чи встановлення способу i порядку виконання судового рішення
22 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/926/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.,
за участі:
заявник (позивач) - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Драгомирову Олену Миколаївну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР11844 виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». 2. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР11844 виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).
13 серпня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №260/926/22.
Вказана заява обґрунтована тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року в частині виплати доплати пенсії за період з 01.04.2019 року по 30.06.2022 року у розмірі 127754,37 грн. залишається невиконаною, що в силу чинної редакції статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є самостійною правовою та фактичною підставою для зміни способу і порядку виконання цього рішення суду на стягнення вказаної суми з відповідача.
Заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі №260/926/22 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум), на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 127754,37 грн.
11 серпня 2025 року до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду. Зазначає, що Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати стягувану різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 року по 30.06.2022 року у сумі 127754,37 грн., однак така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Розгляд заяви призначено до судового розгляду на 22.08.2025 року на 11:00 год.
Стягувач та представник боржника у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується довідками про доставку повістки про виклик до суду до електронних кабінетів учасників справи.
В матеріалах справи міститься клопотання представника заявника (позивача) про розгляд заяви без її участі.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України, заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи видно, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року у справі №260/926/22 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).
Листом від 09.07.2025 року №0700-0308-8/40926, у відповідь на звернення позивача щодо виконання судових рішень, відповідач повідомив, що перерахований розмір пенсії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року з 01 липня 2025 року складає 15698,37 грн. Нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 року по 30.06.2022 року в сумі 127754,37 грн. підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-IX) відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України можна зробити висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Закарпатській області, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року у цій справі, визначило суму недоплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в сумі 127754,37 грн.
При цьому, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати нараховані кошти за вказаним судовим рішенням. Проте, невиплата цих коштів обумовлена об'єктивними причинами, а саме відсутністю достатніх асигнувань з Державного бюджету України.
Суд також зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року у цій справі має зобов'язальний характер, судом при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу. Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного судового рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, фактично буде зміною рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено загальними приписами статті 378 КАС України.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24.12.2014 у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі №456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано такий правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2019 у справі №281/1618/14-а.
Таким чином, оскільки у цій справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року у справі №260/926/22.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Суд також зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ в Закарпатській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18).
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 року у справі №260/926/22 (в частині, що стосується зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 виплати пенсії, перерахованої з 01.04.2019 по день проведення перерахунку на підставі довідки №ХР11844, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 127754,37 грн.).
Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Стосовно покликання позивача на чинну редакцію статті 378 КАС України як недвозначну та єдину підставу для задоволення поданої заяви, то, на думку суду, положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України необхідно розуміти таким чином, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили дійсно є самостійною (тобто, іншою, ніж визначено абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України) підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Проте, таку підставу не можна вважати безумовною, тобто, такою, що зобов'язує суд безальтернативно задовольнити подану стягувачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, позаяк у кожному конкретному випадку суд має надати оцінку змісту резолютивної частини судового рішення та причинам його невиконання, при цьому, частина перша статті 378 КАС України щодо права (а не обов'язку суду) за заявою стягувача встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання також підлягає застосуванню.
Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Згідно зі ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Я. М. Калинич