22 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/19199/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.09.2019 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.09.2019 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 4456,10 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 рік
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить залишити позовну заяву без руху. В обґрунтування, заявленого у відзиві, клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) (далі-КЗпПУ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 233 КЗпПУ у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпПУ не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Таким чином, на спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 23.09.2019 та інших складових грошового забезпечення за 2016-2019 рік у належному розмірі розповсюджуються положення частини 2 статті 233 КЗпПУ (у редакції, чинній до 19.07.2022), відтак, право позивача на звернення до суду із цим позовом за вказаний період не обмежується будь-яким строком.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.
Таким чином, суд встановив, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
Відповідно до норм процесуального законодавства, питання залишення позовної заяви без руху належать до виключної компетенції судді в провадженні якого знаходиться справа. Саме при отриманні позовної заяви та відкритті провадження у справі суддя вирішує процесуальні питання про залишення її без руху.
При цьому сторони у справі не наділені правом на подання клопотань, пов'язаних із процесуальною діяльністю судді, зокрема вчинення певних процесуальних дій.
У даному випадку, суддею з врахуванням норм статей 160, 161, 171 КАС України було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
З врахуванням наведеного, заявлене клопотання до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без руху відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа