про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/20093/25
категорія 102020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву Адвокатського Бюро "Марії НАСЕЛЕНКО" до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Житомирського районного управління поліції №1 в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Адвокатське Бюро "Марії НАСЕЛЕНКО" звернулося до суду зі скаргою, в якій просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Житомирського обласного медико- технічного центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та працівників поліції щодо затримання ОСОБА_1 31.07.2025 року без належних правових підстав та без дотримання вимог законодавства України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати офіційну інформацію, а саме: правові підстави та мотиви затримання ОСОБА_1 ; процесуальний статус особи на момент її утримання; документи, що посвідчують законність дій посадових осіб; інформацію про місце, умови та тривалість утримання;
- визнати протиправною бездіяльність працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 та поліції, що полягала у: відсутності повідомлення родичів; невідображені факти затримання у відповідних реєстрах; вилученні особистих речей без складання акту вилучення.
Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі під терміном "публічно - правовий спір" слід розуміти спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому, суб'єктом владних повноважень згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди виходять із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Водночас публічно-правовим спором в розумінні КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
При цьому, під владними повноваженнями треба розуміти засновані на нормах публічного права можливості суб'єктів публічної влади (суб'єктів владних повноважень) видавати юридичні акти та вчиняти дії, спрямовані на забезпечення реалізації публічного інтересу.
Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Перелік обов'язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 статті 160 КАС України.
Так, у відповідності до пунктів 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, як вбачається зі змісту поданої Адвокатським Бюро "Марії НАСЕЛЕНКО" скарги, в такій відсутнє будь-яке обґрунтування наявності публічно-правового спору.
Крім того, згідно із частиною 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Натомість позивач звернувся до суду із скаргою про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, слід зазначити, що статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, вказаною нормою визначено перелік способів захисту порушеного права особи в адміністративному судочинстві.
В свою чергу, обов'язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Як видно зі змісту прохальної частини скарги, Адвокатське Бюро "Марії НАСЕЛЕНКО" в особі представника ОСОБА_2 просить визнати протиправними дії посадових осіб Житомирського обласного медико- технічного центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та працівників поліції щодо затримання ОСОБА_1 31.07.2025 року без належних правових підстав та без дотримання вимог законодавства України та визнати протиправною бездіяльність працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 та поліції, що полягала у: відсутності повідомлення родичів; невідображені факти затримання у відповідних реєстрах; вилученні особистих речей без складання акту вилучення.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги не узгоджуються з можливими способами захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, що визначені в статті 5 КАС України.
Крім того, вимога зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати офіційну інформацію, а саме: правові підстави та мотиви затримання ОСОБА_1 ; процесуальний статус особи на момент її утримання; документи, що посвідчують законність дій посадових осіб; інформацію про місце, умови та тривалість утримання теж є неконкретизованою, оскільки виходячи з обґрунтувань скарги, відсутнє будь-яке посилання на звернення за такою інформацією до ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно ненадання/неповне надання відповіді на запитувану інформацію.
Разом із тим, з викладеного в позовній заяві обґрунтування не вбачається публічно - правового спору між сторонами.
Так, позивачем у позовній заяві не конкретизовано, яка саме скарга або звернення позивача (дата такої скарги, ії зміст, підстави звернення) не була розглянута відповідачами, також не зазначено докази направлення такого звернення або скарги на адресу відповідачів. Копія такої скарги/звернення теж не долучена до матеріалів позову.
Наведене унеможливлює встановити чи наявний між сторонами публічно - правовий спір (чи зверталась позивач до відповідачів з заявою ( скаргою ) відповідно до Закону України " Про звернення громадян" чи це було звернення в рамках кримінального провадження).
Таким чином, зміст прохальної частини позовної заяви не відповідає способам захисту прав фізичних осіб, що передбачені статтею 5 КАС України, а наведені обставини в обгрунтування позову не дають суду можливості встановити чи наявний між сторонами публічно-правовий спір, чи спірні правовідносини виникли в рамках кримінального провадження.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною восьмою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, враховуючи немайновий характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025, виходячи із заявлених у первісній скарзі вимог, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 4844,80 грн (3028,00 грн х 2 (вимоги немайнового характеру) х 0,8 (коефіцієнт пониження).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог статей 160-161 КАС України.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом:
- приведення прохальної частини позову у відповідність, шляхом зазначення способу захисту порушених прав згідно з вимогами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- приведення викладених фактичних обставин справи та обґрунтування позову у відповідність до заявлених позовних вимог;
- надання доказів, що підтверджують порушення відповідачами законодавства про звернення громадян під час розгляду скарги та/або звернення позивача, а також докази надсилання такої скарги та/або звернення відповідачам;
- надання доказів направлення учасникам справи, приведеної до відповідності позовної заяви, з урахуванням наведених висновків суду;
- доказу сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Документ на підтвердження сплати судового збору подається в оригіналі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Адвокатського Бюро "Марії НАСЕЛЕНКО" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Липа