Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2025 року Справа№200/2811/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника Філіпенко О.І. звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення з 04.04.2022 по 20.05.2023, яке нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 200/2541/24 за період з 04.04.2022 по день фактичної виплати основної суми доходу, а саме 19.03.2025;
зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення з 04.04.2022 по 20.05.2023, яке нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі № 200/2541/24, за період з 04.04.2022 по день фактичної виплати основної суми доходу, а саме 19.03.2025.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що на виконання рішення суду отримала недонараховане грошове забезпечення за періоди з 04.04.2022 по 20.05.2023, проте відповідачем до розрахунку не включено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Позивач зазначає, що має законне право на зазначену компенсацію, на підставі чого просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 23 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши про відсутність у позивача права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, оскільки право на виплату грошового забезпечення виникло у позивача після звільнення на виконання рішення суду. В зв'язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, з урахуванням знаходження судді у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.04.2022 по 15.08.2023 проходила службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.04.2016.
За період служби позивачу виплачувалась грошове забезпечення в неналежному розмірі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 200/2541/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, в тому числі зобов'язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії) з 04.04.2022 по 20.05.2023 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 року по справі № 200/2541/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року у справі № 200/2541/24 залишено без змін.
Рішення суду від 17.06.2024 у справі № 200/2541/24 виконано 19.03.2025.
На звернення позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення з 04.04.2022 по 20.05.2023 відповідач надав відповідь № 09/02/4489 від 08.04.2025 про відмову.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Статтею 43 Конституції України передбачено право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.
Згідно з статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Згідно зі статтями 1 - 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок № 159.
Порядок № 159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:
«…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення».
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та низки інших.
Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу доходу у вигляді грошового забезпечення за період з 04.04.2022 по 20.05.2023 фактично відбулось лише 19.03.2025.
При цьому Закон № 2050-ІІІ та Порядок № 159 не пов'язують проведення такої компенсації із обов'язком особи звернутися із заявою про її виплату.
Позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Отже, несвоєчасне нарахування сум індексації відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням позивачеві грошового забезпечення за період служби, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати. При цьому, компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (грошового забезпечення), а не порушення строків виконання рішення.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Через звільнення позивача від судового збору суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період 04.04.2022 по 20.05.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 04.04.2022 по день фактичної виплати 19.03.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов