Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 серпня 2025 року Справа№200/2898/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.04.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо не нарахування та невиплати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків здійснення перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за період з 01.10.2020 по 04.03.2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків здійснення перерахунку грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за період з 01.10.2020 по 04.03.2022, починаючи з 01.10.2020 по день фактичного здійснення перерахунку - 19.03.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24 відповідач 19.03.2025 нарахував грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.10.2020 по 04.03.2022, в розмірі 56 102,56 грн.
Позивач зазначає, що провівши остаточну виплату 19.03.2025 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24, відповідач не нарахував і не виплатив їй компенсацію за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення.
З метою нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом відповідача від 17.04.2025 № 09/02/1564 позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Череповському Є.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
На виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
26.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що на час звільнення позивача з військової служби спірна сума їй ще не належала, а вина відповідача у її не виплаті була відсутня, що виключає вину ІНФОРМАЦІЯ_1 у несвоєчасному перерахунку грошового забезпечення. Право на виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків здійснення перерахунку грошового забезпечення позивачем не доведено.
Згідно розпорядження Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року № 433 «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» на підставі підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/2898/25.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Кошкош О.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 200/2898/25
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24 відповідач 19.03.2025 нарахував позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.10.2020 по 04.03.2022, в розмірі 56 102,56 грн.
Провівши остаточну виплату 19.03.2025 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24, відповідач не нарахував і не виплатив їй компенсацію за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення.
З метою нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом відповідача від 17.04.2025 № 09/02/1564 позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року за № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що грошове забезпечення є доходом, а у разі несвоєчасної виплати сум грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1, 3 Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 816/379/16, від 30.09.2020 у справі № 280/676/19 та від 13.09.2021 у справі № 639/3140/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 та ухвалах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 240/30946/21, від 07.03.2024 у справі № 120/12219/23, від 18.03.2024 у справі № 120/8449/23, від 18.03.2024 у справі № 120/3679/22 та інші.
Узагальнення наведених норм дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків його виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації як елементу грошового забезпечення).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем, на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24 відповідач 19.03.2025 нарахував позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.10.2020 по 04.03.2022, в розмірі 56 102,56 грн.
Донарахована сума грошового забезпечення повністю виплачена позивачу лише 19.03.2025.
Відтак, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2020 по 04.03.2022, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі № 200/3836/24.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2020 по 19.03.2025 - день фактичної виплати грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2020 по 19.03.2025 - день фактичної виплати грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2020 по 19.03.2025 - день фактичної виплати грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2020 по 19.03.2025 - день фактичної виплати грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош