Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 серпня 2025 року Справа№640/38634/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №127 від 09.12.2021 року про накладення стягнень.
В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем належним чином не було вручено документи, пов'язані з проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю). Також зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки Позивач не є виробником пального, а лише його розповсюджувачем, а тому притягнення його до відповідальності за порушення Технічного регламенту на підставі п. 4 ч. 1 cт. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» є незаконними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. В установлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що Головне управління, як орган державної влади, діяло виключно на підставах, в межах та у спосіб, визначеного Конституції України та Законів України, тому винесена постанова про накладання стягнень на позивача є правомірною.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року №3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон №3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/38634/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/38634/21 та вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
04.10.2021 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві надійшли погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів від 23.09.2021 № 15.2-10/5630 та від 29.09.2021 № 15.5-10/6183 разом із зверненням Букрєєва Сергія Валентиновича від 13.09.2021 про порушення його законних прав суб'єктом господарювання ТОВ «Оптіма Енерджі».
Обставини, які зазначені в заяві Букреєва С.В. стали підставою для винесення наказу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 07.10.201 №4728 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ТОВ «Оптіма Енерджі» у період з 11.10.201 по 25.10.2021 та направлення від 07.10.2021 №3805.
Направлення за №3805 від 07.10.2021 на проведення заходу було отримано директором ТОВ «Оптіма Енерджі» Заярнюком Г.П. під особистий підпис.
19.10.2021 відповідачем винесено рішення №3805-183 про відбір зразків продукції, що реалізується позивачем на АЗС за адресою: м. Київ, проспект Лобановського 10, а саме:
1. Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 - у кількості 3 зразки по 1 літрі кожного;
2. Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 - у кількості 3 зразки по 1 літрі кожного;
3. Паливо дизельне Energy ДП-Л-К5 сорт С (ДП -Л-Євро5-В0)- у кількості 3 зразки по 1 літрі кожного.
З порядком відбору зразків ознайомлено директора АЗС ТОВ «Оптіма Енерджі» Заярнюка Г.П. під особистий підпис.
Про відбір зразків продукції складено Акт відбору зразків №3805-183 від 19.10.2021.
Відібрані зразки направлені для проведення лабораторних досліджень до ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів».
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ТОВ «Оптіма Енерджі» щодо додержання ним, як суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, складено Акт №4728-1 від 19.10.2021, який отримано під особистий підпис директором ТОВ «Оптіма Енерджі» Заярнюком Г.П.
За результатами проведеного дослідження відібраних зразків нафтопродуктів (Протокол випробування № 5942 від 21.10.2021) встановлено: за октановим числом дослідного методу, вмістом сірки, об'ємною часткою бензолу, масовою часткою кисню та об'ємною часткою метанолу зразок бензину автомобільного марки А-95-Євро5-Е0 - не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, додаток 2, згідно постанови КМУ № 927 від 01.08.2013 та вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ЄВРО. Технічні умови».
За результатами проведеного дослідження відібраних зразків нафтопродуктів (Протокол випробування № 5941 від 21.10.2021) встановлено: за октановим числом дослідного методу, вмістом сірки, об'ємною часткою бензолу, масовою часткою кисню та об'ємною часткою метанолу зразок бензину автомобільного марки А-92-Євро5-Е0 - не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, додаток 2, згідно постанови КМУ № 927 від 01.08.2013 та вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні ЄВРО. Технічні умови».
Листом Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві від 01.11.2021 №06-6/18234 протоколи випробувань № 5942, № 5941 від 21.10.2021 направлено позивачу.
Листом Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві від 26.11.2021 №06-6/20064 повідомлено ТОВ «Оптіма Енерджі» про те, що 09.12.2021 з 14:00 до 15:00 відбудеться розгляд справи про накладання стягнення передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
09.12.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у м.Києві винесено постанову №127 про накладання стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та застосовано штраф у розмірі 432750 грн.
Також, судом встановлено, що в рамках даного заходу контролю, відповідачем було проведено перевірку з метрологічного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері законодавчо регульованої метрології засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації ТОВ «Оптіма Енерджі» за адресою: м.Київ, проспект Лобановського, 10.
За результатами проведеного заходу, складено акт №4728-12 від 18.10.2021, яким зафіксовано порушення вимог законодавства, а саме: пломби на витратомірах (витратоміри розташовані у паливо роздавальній колонці № 3,4 модель Астра-2-09, злв. № 151072) - відсутні.
Із зазначеним актом під особистий підпис ознайомлено директора ТОВ «Оптіма Енерджі» Заярнюка Г.П.
У зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем видано Припис про усунення порушень метрологічних вимог №593 та складено протокол №221 про адміністративне правопорушення у сфері метрології та метрологічної діяльності.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, Головне управління Держпродспоживслужби у м.Києві винесено постанову №220, якою накладено на директора ТОВ «Оптіма Енерджі» ОСОБА_1 штраф у розмірі 510 грн.
Не погоджуючись з постанову № 127 про накладання стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно із частиною четвертою статті 14 Закону №1023-ХІІ продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.
Пунктом 3 частини першої статті 26 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Статтею 2 Закону №877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Статтею 11 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати зразки продукції з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Закону №877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Статтею 14 Закону №877-V визначено, що відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані). Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.
Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що передумовою відбору зразків продукції є відповідне рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), яке повинно бути мотивованим згідно із законом. При цьому законодавець зобов'язав посадову особу органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції довести до відома перевіряємого суб'єкта господарювання вказане рішення та роз'яснити йому порядок відбору зразків продукції.
Відповідно до статті 15 Закону №877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.
Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.
Відтак, загальний порядок проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких відноситься відповідач, відбору зразків продукції визначено Законом №1023-ХІІ та Законом №877-V. При цьому дані законодавчі акти зазначають, що порядок і правила відбору зразків визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання статей 14, 15 Закону №877-V постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції» від 31.10.2007 №1280 затверджено відповідний Порядок за №1280, який визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) та форми акта відбору зразків продукції.
Водночас, суд зазначає, що за змістом частини другої пункту 1 Порядку №1280 визначено, що особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
Так, у пунктах 2, 3 та 4 Порядку №1280 дублюються вимоги передумов та порядку проведення відбору зразків продукції із вимогами зазначеними вище у статтях 13, 14 та 15 Закону № 877-V.
Враховуючи вищевикладене, загальний механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи визначений Законом №877-V та Порядком №1280, водночас окремі види продукції потребують врахування певних особливостей в частині відбору зразків, зокрема це стосується порядку відібрання проб нафти (нафтопродуктів), які є специфічними продуктами, що потребує особливої деталізації порядку відібрання зразків для дослідження.
Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролем якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 04.06.2007 №271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 за № 762/14029 (далі - Інструкція).
Порядок відбирання проб нафтопродуктів встановлений пунктом 4.2 Інструкції, відповідно до підпункту 4.2.1 якого проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.
Суд зазначає, що положеннями пп.4.2.5 пункту 4.2 Інструкції визначено, що під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.
Згідно із підпунктом 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі-ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В акті відбирання проби за формою №2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.
Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.
Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.
Підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.
Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою № 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів. Якщо будь-яка сторона безпідставно відмовляється від участі в розкритті проби та арбітражних випробуваннях, то випробування проводяться без представників цієї сторони.
З аналізу вищевикладеного можна дійти висновку про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов'язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Судом встановлено, що відповідачем, в акті відбору зразків продукції №3805-183 від 19.10.2021 не міститься інформація про те, що працівникам відповідача роз'яснювався порядок відбору проб відповідно до вимог ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти" і що вказаний порядок був дотриманий ними, не зазначено метод відбирання проб, а також не зазначено про те, що відповідно до приписів пп. 4.2.6 п.4.2 Інструкції було здійснено для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки оператором АЗС необхідної дози і відпущено її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
Водночас, суд зазначає, що в акті відбору зразків продукції №3805-183 від 19.10.2021 не вказано чи здійснювався на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів протягом 30 хвилин, а також про те, що перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л. Суд зазначає, що в порушення норм Інструкції до суду не надано доказів того, що нафтопродукти із мірника були злиті до резервуарів АЗС, про що мав бути складений окремий відповідний акт.
Відповідачем під час розгляду справи не підтверджено обставин дотримання вищевказаних норм законодавства, а наявні в матеріалах справи докази, доказів протилежного не містять.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вчинення посадовими особами відповідача дій щодо відбору проб продукції у встановлений під час розгляду справи спосіб суперечать вищевказаним вимогам Інструкції.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
Суд зазначає, що системний аналіз положень Закону №877-V, Порядку №1280, Інструкції, вимог ДСТУ свідчить, що порушення підстав та порядку здійснення державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання призводить до визнання такого заходу незаконним. Висновки експертизи, отримані в результаті такого заходу, враховуючи положення щодо допустимості доказів, не можуть визнаватися допустимими доказами у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків експертизи, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними і обґрунтованими та підлягають скасуванню. Порушення способу перевірки, зокрема передумов та порядку відбору зразків продукції та оформлення їх результатів, порушення права суб'єкта господарювання навести свої доречні аргументи, які обов'язково мають бути досліджені при винесенні рішень доводить неналежне виконання контрольної функції та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками такої перевірки.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив захід державного нагляду (контролю) із суттєвим порушенням встановленої Законом №877-V процедури, наслідком чого є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Висновки суду, викладені у даній справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 по справі № 818/1511/17, від 05.05.2020 року по справі №520/3681/19.
Відтак, враховуючи обставини справи та з огляду на те, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держспоживслужби у м. Києві за №127 від 09.12.2021 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" про застосування до ТОВ ««Оптіма Енерджі» штрафу в розмірі 432750 грн, яка безпосередньо здійснює вплив на права та інтереси останнього, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі .
Оскільки позов задоволено повністю понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до адміністративного суду, підтверджені платіжним дорученням №2065 від 24.12.2021 року на суму 6491,25 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» до Головного управління Держпродспоживслужби у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві № 127 від 09.12.2021 року про накладення стягнень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Енерджі" (адреса: 04116, місто Київ, вул. Гаврилишина Богдана, будинок 7, офіс 714, код ЄДРПОУ 41550041) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6491,25 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, код ЄДРПОУ 40414833) .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова