Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2025 року Справа №200/6260/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, що полягає в не нарахуванні та невиплаті в повному розмірі додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що передбачена п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 13.08.2024 до 31.05.2025; зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період за період з 13.08.2024 до 31.05.2025, з урахуванням раніше виплачених сум цієї винагороди; стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до положень статті 171 КАС України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 06 червня 2025 року у справі №420/27284/24 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та інших зі схожими висновками щодо поширення на правовідносини, подібні до тих, які виникли у цій справі норм статті 233 Кодексу законів про працю України. У вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин, у яких позивач перебуває на публічній службі і такі пов'язані саме з проходженням публічної служби, слід застосувати норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, які є спеціальними при вирішенні питання, що стосується строку звернення у справах щодо проходження публічної служби. На переконання колегії суддів, стаття 233 Кодексу законів про працю України, у чинній її редакції, в частині, що стосується строку звернення до суду буде підлягати застосуванню лише у тому випадку, коли особа, яка перебувала на публічній службі, після звільнення заявить вимоги щодо виплати усіх сум, належних при звільненні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено на підставі копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 від 20 травня 2024 року, що ОСОБА_1 з 13.08.2024 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що позовні вимоги стосуються нарахування та виплати у належному розмірі додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 13.08.2024 по 31.05.2025 року.
Проте, до суду з цим позовом за захистом свого права на виплату належного грошового забезпечення за період проходження служби з 13.08.2024 по 31.05.2025 року, позивач звернувся лише 15.08.2025 року за допомогою системи «Електронний суд».
Вказане свідчить про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем в порушення вимог вищезазначеної статті не додано до позову заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Троянова