Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 серпня 2025 року Справа №200/1363/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення в березні 2022 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 із обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії, без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області" з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 02 листопада 2023 року.
З метою виконання вказаного рішення суду 08.12.2023 судом видано виконавчий лист по даній справі.
Вказаний виконавчий лист був пред'явлений позивачем до примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 липня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75447570 на підставі виконавчого листа від 08.12.2023.
В рамках даного виконавчого провадження боржником здійснено донарахування пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.03.2022 по 30.06.2022 у розмірі 1 195, 72 грн.
Позивач звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення у справі, у який просив роз'яснити який строк для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року по справі № 200/1363/23 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області взяти для перерахунку та виплати з 01.03.2022 невиплаченої частини пенсії; зазначити період перерахунку та виплати боргу з частини невиплаченої пенсії з 01.03.2022, тоді як рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року по справі № 200/1363/23 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду вступило в силу 02.11.2023.
Суд наголошує, що заява позивача розглянута в межах строків, встановлених законом, враховуючи час перебування судді Голуб В.А. у відпустці.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.
Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі № 620/1269/20.
Суд зауважує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.03.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії, без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі довідки від 02.07.2021 № 33/25-1598, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання по Донецькій області" з урахуванням раніше виплачених сум. Разом з тим, кінцевої дати для перерахунку пенсії у рішенні не вказано.
Суд зазначає, що проаналізувавши рішення Донецького окружного адміністративного суду у взаємозв'язку з мотивами поданої позивачем заяви про його роз'яснення, суд доходить висновку, що доводи позивача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості рішення суду, а стосуються насамперед незгоди позивача з результатом його виконання. Крім того, суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення, натомість зводиться до необхідності вказати строки для перерахунку пенсії, які необхідно вжити задля повного вирішення питань, що пов'язані з даним судовим спором з метою поновлення прав позивача, шляхом виплати заборгованості з пенсії.
На цій підставі суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
Натомість порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, можуть бути розглянуті судом у відповідності до статей 382, 383 КАС України.
Разом з тим, як було зазначено вище, частиною другою статті 254 КАС України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом у постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 360/1860/20, від 15 серпня 2019 року у справі № 522/15649/16-а та від 18 серпня 2022 року у справі № 540/658/20, наявність факту виконання судового рішення виключає можливість розгляду заяви про роз'яснення останнього.
З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, суд наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
- заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
- судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
- заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Водночас, суд зауважує, що ухвалою від 28 липня 2025 року суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановив судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року по справі № 200/1363/23. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 03 липня 2023 року по справі № 200/1363/23.
У контексті наведеного вище, беручи до уваги те, що мотиви вказаної заяви стосуються насамперед роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, суд доходить висновку про те, що у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим у роз'ясненні цього судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 242, 248, 254, 294, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.А. Голуб