22 серпня 2025 рокуСправа №160/23847/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , з вимогами про:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 3 436 950,40 гривень.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 р. прийнято до провадження адміністративну справу №160/23847/25, призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
21.08.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін позивачем зазначено щодо необхідності дотримання гласності судового процесу та вказують, щодо значимості справи. Також відповідачем наголошується необхідність дослідження доказів судом.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Частинами 1-3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що для повного і всебічного встановлення обставин справи необхідним є її розгляд в судовому засіданні з відібранням усних пояснень та детальним встановленням обставин справи.
Суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
При цьому, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду справ як незначної складності, перелік яких визначений ч.6 ст. 12 КАС України, так інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Крім того, спрощене позовне провадження передбачено законодавцем для розгляду, в тому числі справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Також, законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання. Суд зауважує, що порядок розгляду справи не обмежує сторін в наданні пояснень, заяв, клопотань, додаткових доказів по суті справи.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/23847/25 у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи 160/23847/25 за правилами загального позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя О.С. Рябчук