22 серпня 2025 рокуСправа №160/4449/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
11 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427 від 03.01.2025 № 505-54032/М-01/8-0400/25 у проведені перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно заяви від 20.12.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 згідно з заявою від 20.12.2024 року з у рахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що розмір пенсії за віком (ст.27) станом на час призначення - 15.05.2019 мав складати 4 835,38 грн із вирахування 12 319,45 х 0,39250 = 4 835,38 грн, а при призначені пенсії позивача станом на 15.05.2019 року її основний розмір складав - 4041,26 грн.
Таким чином, на думку позивача, різниця в розмірі пенсії складає 794,12 грн. із вирахування 4835,38 - 4041,26 = 794,12 i caме цю суму щомісячно позивач не доотримував із-за неправомірного розрахунку відповідача.
На звернення позивача про проведення з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії за нормами Постанови № 185, проте позивач зазначає, що досліджень по розрахункам викладеним в заяві від 20.12.2024 року відповідач не навів, а отже фактично не було вирішення заяви по суті.
Ухвалою від 17 лютого 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
12.03.2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав, що позовній заяві позивач стверджує, що “середній заробіток для пенсій призначених до 31.12.2019 складав - 7405,03 грн, а не 6188,89 грн.»
Відповідач зазначив, що це твердження не відповідає дійсності і ні чим не підтверджується. Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для обчислення пенсії середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення».
Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили.
Так, середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2016 рік становить - 4482,35 грн, за 2017 рік - 6273,45 грн, за 2018 рік - 7810,88 грн.
Тобто, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме якщо заяву подано в 2019 році становить - 6188,89 грн, (4482,65 + 6273,45 + 7810,88 : 3 (роки)) Звертаємо увагу суду та позивача, що до пенсій призначених в 2019 році застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки- 6188,89 грн.
Позивачу, з 15.05.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Позивачу призначено пенсію у 2019 році і для розрахунку заробітної плати за нормами частини 2 статті 40 Закону № 1058 було враховано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки - 6188,89 грн (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії ).
Страховий стаж позивача, зарахований по 31.08.2023, складає 43 рік 7 місяців 24 дня. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % - 0,35000 (43 років х 12 місяців + 7 місяців = 523 місяців : 12 місяців : 100).
У 2024 році Кабінет Міністрів України 23.02.2024 прийняв постанову № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), якою установив, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197).
Таким чином з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 проводиться з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки збільшеної з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14, з 01.03.2023 на 1,197- 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,079 = 7994,47.
З 01.03.2024 Позивачу проведено перерахунок пенсії за нормами Постанови № 185. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи з заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2019.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,66366. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки складає 13300,08 грн (7994,47 грн х 1,66366).
Загальний розмір пенсії складає 6546,58 грн, у тому числі: 5796,57 грн - основний розмір пенсії (13300,08 х 0,43583); 119,76 грн - доплата за 8 років понаднормового стажу (1497 грн х 8 %); 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій; 590,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (2361 грн х 25%).
Відповідач зазначив, якщо застосувати показник середньої заробітної плати 6188,89 грн це буде не вигідно позивачу, оскільки станом на зараз показник середньої заробітної плати становить 7994,47 грн, розрахований як 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,90186 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації.
На думку відповідача, показник середньої заробітної плати 7405,03 грн, як хоче позивач, взагалі немає правових підстав застосувати.
Враховуючи вищевикладене, пенсія позивача розрахована і виплачується згідно із вимогами чинного законодавства, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на пенсійному обліку а Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 15.05.2019 року.
З матеріалів справи слідує, що для розрахунку заробітної плати за нормами частини 2 статті 40 Закону № 1058 було враховано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки - 6188,89 грн.
20.12.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій зазначив, що при призначенні пенсії станом на 15.05.2019 року не вірно розраховано середньомісячний заробіток для обчислення.
Листом від 03.01.2025 № 505-54032/М-01/8-0400/25 відповідач повідомив позивача, що страховий стаж позивача, зарахований по 31.08.2023 року та складає 43 роки 7 місяців 24 дня.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % - 0,35000 (43 років х 12 місяців + 7 місяців = 523 місяців : 12 місяців : 100).
З 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 проводиться з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки збільшеної 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14, з 01.03.2023 на 1,197- 3764,40 x 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,079 = 7994,47.
Для розрахунку заробітної плати за нормами частини 2 статті 40 Закону № 1058 було враховано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки - 6188,89 грн.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки складає 13300,08 грн (7994,47 грн х 1,66366).
Загальний розмір пенсії складає 6546,58 грн, у тому числі: 5796,57 грн - основний розмір пенсії (13300,08 х 0,43583); 119,76 грн - доплата за 8 років понаднормового стажу (1497 грн х 8 %); 40 грн - цільова допомога учасникам бойових дій; 590,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (2361 грн х 25%).
Позивача, не погодившись з отриманою відповіддю відповідача, що останній не навів ніякого роду аналізу та досліджень по розрахункам викладеним в заяві від 20.12.2024 року відповідач не навів, а отже фактично не було вирішення моєї заяви по суті, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За приписами частини 4 статті 42 Закону №1058, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Подібні за змістом положення містяться у Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 р. №10-1 (далі за тестом Порядок №10-1), відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Із аналізу ч.4 ст.42 Закону №1058 встановлено, що цією нормою передбачено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Частиною 2 статті 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону №1058 у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі № 265/84/16-а.
Позивач зазначає, що показник середньої заробітної плати для призначення йому пенсії повинен складати 7405,03 грн, проте не надає докази на підтвердження зазначеної позиції, оскільки суд встановлює дійсні обставини справи на основі достовірних доказів, які відповідають предметам доказування.
Стосовно тверджень позивача, що відповідач у відповіді на його звернення не надав аналізу та досліджень по розрахункам, викладеним в заяві від 20.12.2024 року, а отже, на думку позивача, фактично не було вирішення заяви по суті, то суд зазначає, що у відповіді від 03.01.2025 року № 505-54032/M-01/8-0400/25 відповідач повідомив про загальний розмір пенсії позивача 6546,58 грн, основний розмір пенсії позивача 5796,57 грн (13300,08 х 0,43583), цільову допомогу учасникам бойових дій 40 грн, підвищення учасникам бойових дій 590,25 грн (2361 грн х 25%), що є належною відповіддю на звернення позивача.
Якщо позивач стверджує, що йому було неправильно перераховано пенсію, але не надає доказів для підтвердження своєї позиції, суд може не задовольнити позов, оскільки доказування невідповідності перерахунку є його обов'язком згідно зі статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановлені обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що відповідач, відмовивши позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 20.12.2024 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем.
У зв'язку з перебуванням судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 07.08.2025 по 20.08.2025 розгляд справи здійснено 22.08.2025.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук