21 серпня 2025 року Справа №160/23462/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми №5584 від 16.06.2024 без зазначення всіх отриманих ним травм та з неправильним визначенням обставин таких травм;
- зобов'язати Військову частину надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 із зазначенням в ній наступних травм, отриманих ним 15.01.2024: відмороження дистальних відділів обох стоп ІІ ступеня, отруєння невідомою речовиною, травми колінних суглобів, за обставин: під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Представником позивача в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що позивач з 07.12.2022 бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України він був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав. Позивач звернувся за правовою допомогою щодо правильності нарахування йому грошового забезпечення під час проходження ним військової служби і лише 27.12.2024 ним була отримана довідка про розміри отриманого ним грошового забезпечення. Крім того рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №160/1044/25, предметом якого було додаткове грошове забезпечення за періоди перебування у відпустках для лікування у зв'язку з отриманими 15.01.2024 травмами набуло законної сили 09.06.2025.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.
Приписами положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом положень ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у цій справі є питання визначення протиправності дій Військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми №5584 від 16.06.2024 без зазначення всіх отриманих ним травм та з неправильним визначенням обставин таких травм.
Згідно позовної заяви, старший сержант ОСОБА_1 з 06.03.2022 проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_4 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №362 від 28.12.2023 з 28.12.2023 позивача призначено головним сержантом 2 механізованого взводу 7 механізованої роти ВЧ НОМЕР_1 та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №31 з 31.01.2024 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_5 , утримуючи у списках та на забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2024 №326 позивача звільнено з військової служби у запас (за станом здоров'я) - за наявності інвалідності за п. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
До суду позивач звернувся з цією позовною заявою 14.08.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення з дня отримання довідки про обставини травми №5584 від 16.06.2024, та з пропуском місячного строку звернення до суду з дня звільнення зі служби.
Обґрунтованих підстав неможливості своєчасного звернення до суду з позовом, представником позивача в обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду не зазначено.
Посилання представника позивача на судове рішення у справі №160/1044/25 лише підтверджує можливість позивача звернення до суду з позовом про порушення прав та інтересів, оскільки з позовом у цій справі позивач звернувся у січні 2025 року. Зі змісту рішення у цій справі відомо, що позивач мав спірну довідку і надавав її до суду в якості доказу.
Рішення суду у справі №160/1044/25 не містить нових обставин, з яких позивач мав дізнатися про порушення його прав, а тому посилання на вказане рішення не є об'єктивною підставою для поновлення строку звернення до суду у цій справі.
Посилання представника позивача про те, що позивач не міг своєчасно звернутись до суду через проходження ним військової служби, судом приймаються до уваги, проте наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2024 №326 позивача звільнено з військової служби у запас.
Позивачем пропущено строк звернення до суду саме за період, коли позивач не проходив військову службу.
Отже, представником позивача в позовній заяві не зазначено поважних причин неможливості звернення до суду в межах встановленого строку з дати винесення наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.
Також суд звертає увагу, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач у своїй позовній заяві зазначає, що строк звернення до суду пропущено у зв'язку з введенням воєнного стану на території України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 26 Закону №389-VIII).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч. 2 ст. 26 Закону №389-VIII).
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).
Верховний Суд в ухвалі від 01.08.2022 у справі №802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Позивач оскаржує протиправність дій Військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми №5584 від 16.06.2024 без зазначення всіх отриманих ним травм та з неправильним визначенням обставин таких травм, і визначає відповідачем військову частину НОМЕР_1 .
Проте зі змісту спірної довідки про обставини травми №5584 від 16.06.2024 відомо, що вона видана військовою частиною НОМЕР_5 .
В зобов'язальній частині позовної заяви, позивачем взагалі не визначено військову частину, яку він просить зобов'язати вчинити певні дії.
З наданої позовної заяви суд не може встановити належний суб'єктний склад учасників справи.
Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 121-123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску;
- уточненої позовної заяви з визначенням належного суб'єктного складу учасників справи та пред'явленням позовних вимог до кожного з відповідачів, разом із доказами направлення уточненої позовної заяви на адресу визначених відповідачів.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський