м. Вінниця
22 серпня 2025 р. Справа № 120/7970/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" (вул. Жмеринська, 15А, м. Гнівань, Вінницька обл., 23310)
до: Державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бучацького Миколи Олеговича (вул. Центральна, 2А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23234),
Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Центральна, 2А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23234)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" (далі - позивач) з позовною заявою до Державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бучацького Миколи Олеговича (далі - відповідач 1) та Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бучацького Миколи Олеговича з індексним номером 78757379 від 06.05.2025 про відмову в проведенні реєстраційних дій; зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву позивача від 06.05.2025 за номером 66774724 про проведення реєстраційних дій і прийняти рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 06.05.2025 ним подано до відповідача 1 подано заяву про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер заяви 66774724) щодо реєстрації набуття права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Острозького, будинок 39, нежитлове приміщення 98. Позивач наголошує, що разом із заявою про державну реєстрацію прав ним подано технічний паспорт, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:6562-7650-1319-0541 від 26.02.2025, договір купівлі-продажу майна платника податків № 2/25-п від 05.02.2025, протокол проведення аукціону № 2/25-п від 24.01.2025. Однак 06.05.2025 відповідачем 1 прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №78757379. Підставою відмови зазначено: "подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження". Позивач вважає, що дане рішення є протиправним, порушує його права та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог узвали суду позивачем надано до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою від 07.07.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.07.2025 за вх. №45881/25 відповідачем 2 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Аргументуючи свою позицію відповідач 2 зазначає, що рішення державного реєстратора від 06.05.2025 №78757379 про відмову в проведенні реєстраційних дій прийнято відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки подані позивачем документи не давали змоги встановити факт набуття чи зміни речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а тому не підтверджували правових підстав для державної реєстрації. Відповідач 2 підкреслює, що державний реєстратор є самостійним та незалежним суб'єктом у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, наділений повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень і несе персональну відповідальність за їх законність, а втручання будь-яких органів чи осіб у його діяльність заборонено. Додатково зазначає, що на момент ухвалення рішення 06.05.2025 державний реєстратор мав чинні повноваження, оскільки звільнений з посади він був лише з 20.05.2025 на підставі розпорядження сільського голови та за угодою сторін. Таким чином, рішення про відмову у державній реєстрації є законним, обґрунтованим та прийнятим належним суб'єктом, а тому підстави для його скасування відсутні.
25.07.2025 за вх.№47175/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що не погоджується з доводами відповідача 2, оскільки Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району є належним суб'єктом державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджується офіційною інформацією Міністерства юстиції України. Позивач наголошує, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» саме на суб'єкта державної реєстрації покладено обов'язок забезпечення проведення реєстраційних дій та ведення Державного реєстру прав. Відтак розірвання трудових відносин із конкретним державним реєстратором не припиняє статус сільської ради як суб'єкта реєстрації, а його обов'язки підлягають виконанню іншим уповноваженим реєстратором. Позивач також посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які вказують на можливість притягнення державного реєстратора до відповідальності у випадках неналежного виконання ним своїх обов'язків. Водночас підкреслює, що належним відповідачем у даній справі є саме Лука-Мелешківська сільська рада як суб'єкт державної реєстрації прав, яка має забезпечити повторний розгляд заяви ТОВ "Ліс Торг Поділля" навіть іншим державним реєстратором. Отже, позивач вважає, що доводи, наведені у відзиві відповідача 2, є необґрунтованими та такими, що не спростовують вимог позову.
28.07.2025 за вх.№47666/25 відповідачем 2 до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких наголошує на помилковості аргументів позивача та вказує, що правове регулювання у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначається Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідач 2 підкреслює, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад набувають повноважень у сфері державної реєстрації лише у разі прийняття відповідного рішення радою, а таких рішень Лука-Мелешківською сільською радою не ухвалювалось. Вказується, що державний реєстратор є працівником Центру надання адміністративних послуг Лука-Мелешківської сільської ради, і саме він як самостійний та незалежний суб'єкт здійснює державну реєстрацію прав та несе персональну відповідальність за законність прийнятих рішень. Інших структурних підрозділів чи виконавчих органів, які б мали статус суб'єкта державної реєстрації у структурі ради, не створено. Відповідач 2 також зазначає, що інформація з офіційного сайту Мін'юсту, на яку посилається позивач, відображає лише перелік органів, через яких державні реєстратори отримують доступ для надання адміністративних послуг, і не доводить наявність у самої ради статусу суб'єкта реєстрації. Наголошується, що після звільнення ОСОБА_1 у раді відсутні посадові особи з доступом до Державного реєстру речових прав, тому забезпечення повторного розгляду заяви є фактично неможливим.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
На підставі договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, №2/25-п від 05.02.2025 позивач купив на аукціоні нежитлове приміщення, що належало ДП «Шепетівський військовий лісгосп» (офісне приміщення літ «А», 1 поверх, пр. №98:№1-№10, загальною площею 104, 6 кв. м.) та розташоване за адресою м. Вінниця, вул. Острозького, 39.
06.05.2025 позивачем подано до відповідача 1 заяву про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер заяви 66774724) щодо реєстрації набуття права власності на нежитлове приміщення.
Разом із заявою про державну реєстрацію прав позивачем подано технічний паспорт, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:6562-7650-1319-0541 від 26.02.2025, договір купівлі-продажу майна платника податків № 2/25-п від 05.02.2025, протокол проведення аукціону № 2/25-п від 24.01.2025.
Водночас відповідачем 1 06.05.2025 прийнято рішення №78757369 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки реєстратор встановив, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вважаючи таке рішення відповідача 1 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися i розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (п. 1, 9 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають:
1) право власності;
2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону;
3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;
4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (пункт 1); перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 2); відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 5); присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6).
Як установлено ч. 1, 2 ст. 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Отже, встановлений алгоритм дій державного реєстратора спрямований на кінцевий результат - державну реєстрацію прав у Державному реєстрі.
За приписами ч. 8 ст. 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
З аналізу наведених норм слідує, що речові права на нерухоме майно підлягають реєстрації лише у разі відповідності заявлених прав законодавству та поданим документам.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Порядком №1127 (далі - Порядок №1127) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
За змістом п. 6, 8 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв окремо щодо кожного майна, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначені ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV. Такою підставою, зокрема, є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Згідно з п. 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
Узагальнюючи вищенаведене, суд вказує, що процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є чітко врегульованою та спрямованою на забезпечення законності і прозорості у сфері обігу нерухомості. Державний реєстратор, як уповноважена особа, зобов'язаний не лише прийняти та зареєструвати заяву, а й перевірити подані документи на відповідність законодавству, встановити відсутність суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими, а також визначити наявність чи відсутність підстав для відмови у державній реєстрації. Разом з тим законодавець прямо передбачив, що у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав, державний реєстратор вправі відмовити у державній реєстрації. Проте, така відмова не може бути формальною чи узагальненою. Відповідно до ст. 24 Закону № 1952-IV та п. 23 Порядку №1127 рішення про відмову має містити вичерпний перелік конкретних обставин, які стали підставою для його прийняття, із належним правовим та фактичним обґрунтуванням. Лише у такому разі заявник має реальну можливість зрозуміти причини відмови, оцінити їх правомірність та вжити заходів для усунення виявлених недоліків. Отже, ключовим є те, що рішення про відмову у державній реєстрації прав повинно бути не декларативним, а чітко мотивованим, із зазначенням конкретних підстав і правових норм, які перешкоджають реєстрації.
Суд зазначає, що до заяви про державну реєстрацію прав позивачем подано усі належні документи, які, відповідно до закону, подаються для проведення державної реєстрації речових прав.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача 1 від 06.05.2025 №78757369 про відмову у проведенні реєстраційних дій, суд зазначає, що у його змісті, як підстава для відмови наведено лише загальне формулювання - «подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Разом з тим, приписами ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначено, що у разі наявності підстав для відмови у державній реєстрації державний реєстратор зобов'язаний прийняти відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, та належне обґрунтування застосування такої відмови. Аналогічні вимоги закріплені у п. 23 Порядку №1127.
Отже, законодавець поклав на державного реєстратора обов'язок не обмежуватися простим посиланням на загальну норму закону, а конкретно визначати, які саме факти, документи чи їх недоліки, відсутність унеможливлюють проведення державної реєстрації.
Лише вмотивоване рішення забезпечує реалізацію принципу правової визначеності та гарантує особі можливість ефективно захистити свої права, оскільки без належної аргументації особа позбавлена розуміння, які саме дії або документи стали підставою для відмови, а відтак і можливості їх усунути чи оскаржити.
Суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості адміністративного акту є складовою верховенства права та належного врядування. Органи державної влади та посадові особи, приймаючи рішення, які впливають на права та обов'язки громадян, зобов'язані надавати чітке, повне і зрозуміле пояснення мотивів свого рішення. Відмова органу влади, яка зводиться лише до констатації наявності загальної підстави, без конкретизації та належного обґрунтування, не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача 1 від 06.05.2025 №78757369 не містить вичерпного переліку фактичних обставин, які б перешкоджали проведенню державної реєстрації, та належного мотивування їх застосування, обмежуючись лише загальним формальним посиланням на закон. У зв'язку з цим зазначене рішення підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства, принципів правової визначеності та обґрунтованості адміністративних актів.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву позивача від 06.05.2025 за номером 66774724 про проведення реєстраційних дій і прийняти рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, то суду зазначає таке.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд відхиляє доводи відповідача 2 про те, що рада не має можливості виконати позовну вимогу щодо зобов'язання повторно розглянути заяву про державну реєстрацію, оскільки відповідно до інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 01.07.2025 Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області віднесена до Переліку суб'єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація. Це свідчить про те, що відповідач 2 наділений відповідними повноваженнями для здійснення реєстраційних дій, у тому числі й повторного розгляду заяви позивача. Крім того, згідно з даними штатного розпису ради, у її структурі функціонує центр надання адміністративних послуг, у складі якого передбачено три посади державного реєстратора. Наявність таких посад підтверджує, що рада має та повинна мати організаційні та кадрові ресурси для належного виконання завдань у сфері державної реєстрації.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву позивача від 06.05.2025 за номером 66774724 про проведення реєстраційних дій і прийняти рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.
Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області підлягає сума у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" до Державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бучацького Миколи Олеговича, Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області Бучацького Миколи Олеговича від 06.05.2025 №78757369 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
Зобов'язати державного реєстратора Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" від 06.05.2025 за номером 66774724 про проведення реєстраційних дій і прийняти рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс Торг Поділля" (вул. Жмеринська, 15А, м. Гнівань, Вінницька обл., 23310, код ЄДРПОУ 42839071)
Відповідач 1: Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Центральна, 2А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23234)
Відповідач 2: Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Центральна, 2А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23234, код ЄДРПОУ 04329856)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.08.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна