м. Вінниця
18 серпня 2025 р. Справа № 120/16960/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.01.2021 року по 19.05.2023 року, матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 19.01.2021 року по 31.12.2021 року, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату його грошового забезпечення з 19.01.2021 року по 19.05.2023 року, матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 19.01.2021 року по 31.12.2021 року, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
29.07.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Єнокян К.Л. надійшла заява про винесення додаткового судового рішення у справі у зв'язку з вирішенням питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5900 грн.
Визначаючись щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд адміністративної справи №120/16960/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відтак, згідно із частиною 3 статті 252 КАС України розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводиться в порядку письмового провадження.
Щодо питання про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 5900 грн., суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, положеннями частини 6 та 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).
Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що витрати на правничу допомогу адвоката в порядку статті 143 КАС України, можуть бути відшкодовані після постановлення судового рішення лише за наявності умови, що особа, яка понесла судові витрати до закінчення судових дебатів подасть суду заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача одночасно із позовною заявою подано заяву, якою просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з складністю справи, тобто не має бути явно завищеним порівняно з складністю справи. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано ордер серії АІ №1733377 від 11.11.2024, копію договору від 24.07.2024 про надання правової допомоги №2024-0280, акту про надання послуг від 28.07.2025 № 187 та копію платіжної інструкції від 24.07.2025 про оплату позивачем за юридичні послуги згідно договору від 24.07.2024 №2024-0280 коштів в сумі 5900 грн.
Так, за умовами договору від 24.07.2024 про надання правничої допомоги №2024-0280 (далі - Договір), укладеного між адвокатським об'єднанням "Ганна Іщенко та Партнери" в особі керуючого партнера Іщенко Г.М. та ОСОБА_1 , адвокатське об'єднання зобов'язується за дорученням Довірителя надавати за оплату послуги правової допомоги, а саме: врегулювання спору щодо отримання додаткової грошової винагороди за участь в бойових діях.
Порядок оплати наданих адвокатом послуг визначається п. 4 цього договору від 24.07.2024, згідно якого загальна ціна Договору становить загальну вартість наданих послуг, зазначену в додаткових угодах та всіх підписаних актах здавання-приймання наданих послуг до цього Договору.
Відповідно до п. 4.2. та п. 4.2.1 Договору оплата за надані послуги здійснюється замовником шляхом (за погодженням сторін) авансування вартості правової допомоги в розмірі 5 900 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп).
Як вбачається з копії акту від 28.07.2025 про надання послуг на професійну правничу допомогу адвоката №187, адвокатом виконані наступні роботи: правова допомога, а саме складання адвокатських запитів, складання та подання позовної заяви, супровід досудового врегулювання. Загальна вартість таких робіт складає 5900 грн.
Також судом встановлено, що згідно платіжної інструкції від 24.07.2025 позивач оплатив за юридичні послуги адвоката кошти в сумі 5900 грн.
Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Однак, розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд вважає завищеним, з огляду на наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Дослідивши надані представником позивача докази, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
При цьому судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань.
Оскільки, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі представником позивача завищено, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 3000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги обставини цієї справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.
Враховуючи наведене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.
Дата ухвалення додаткового рішення обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. у відпустці з 28.07.2025 року по 14.08.2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
В іншій частині заявлених вимог, - відмовити.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович