Справа № 553/346/25 Номер провадження 33/814/555/25Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
21 серпня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою, 20.01.2025, о 20 год. 18 хв., в м. Полтаві, по вул. Максима Дудченка, 8, ОСОБА_1 , діючи на порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем MAZDA СХ-5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» відмовився (висновок лікаря від 20.01.2025).
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно нього скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом порушено його права та не забезпечено право бути присутнім у судовому засіданні і хоча суд посилається на наявність судових повісток в електронному кабінеті, фактично він не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що йому було роз'яснено право на альтернативний огляд, а медичний огляд був проведений з порушенням установленої процедури, у зв'язку з чим вважає, що було допущено істотне порушення норм процесуального права, а зібрані докази - недопустимі, оскільки отримані з порушенням його прав.
Зазначає, що в матеріалах справи є лише лікарський висновок, який вказує на відмову від проходження медичного огляду, однак не містить жодних даних, що безпосередньо вказують на стан сп'яніння особи або на законність та обґрунтованість цієї відмови.
Крім того вказує, що судом не було залучено захисника у справі, що є грубим порушенням процесуальних гарантій та є підставою для скасування постанови суду.
Зазначає, що суд у постанові послався на письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , які є неналежним доказом, оскільки свідок не був допитаний судом і відповідно сторона захисту була позбавлена права поставити йому запитання, що порушує принцип змагальності та права на захист.
Вважає, що свідок є потенційно зацікавленою особою у результаті справи, що ставить під сумнів об'єктивність його письмових пояснень.
Також вказує, що посилання суду на відеозапис, з яким він не мав змоги ознайомитись, прямо порушує його права, оскільки відеозапис не був наданий для ознайомлення жодним із передбачених законом способів, крім того в судовому засіданні відеозапис не відтворювався та його зміст не оголошувався.
Зазначає, що місцевий суд не врахував, що він раніше не притягувався до відповідальності, має постійне місце роботи, сім'ю, позитивні характеристики, та не ухилявся від процесуальних дій.
Будучи належним чином повідомленим про дату та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та не повідомив про поважність причин своєї неявки, що не перешкоджає апеляційному розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 20.01.2025 серії ЕПР1 № 226098; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 21 від 20.01.2025, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, відеозапису події.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем MAZDA СХ-5, реєстраційний номер НОМЕР_2 за викладених у протоколі та постанові суду обставин, а саме ОСОБА_1 став учасником ДТП, про що також вказували працівникам поліції й свідки присутні на місці події.
Після прибуття на місце ДТП працівників поліції, під час спілкування із ОСОБА_1 як учасником ДТП, у поліцейського виникли підозри про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП та наслідки відмови від проходження огляду.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп'яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На вимогу поліцейського, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці поліцейським за допомогою спеціального приладу. Був доставлений до КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР», де від проходження огляду відмовився, що зафіксовано на відеозаписі та у висновку № 21 від 20.01.2025.
На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис та наявні матеріали в повному обсязі відображають обставини вчиненого правопорушення.
Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Доводи ОСОБА_1 про те, що останній не зміг ознайомитися із відеозаписом та йому не було надано захисника судом, є надуманими.
Так ОСОБА_1 жодного разу за викликом до суду першої інстанції не з'явився, як і до суду апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомленим про судовий розгляд. В той же час судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням ОСОБА_1 , а отже судом було надано можливість останньому в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Попри це, для ознайомлення із матеріалами справи ОСОБА_1 також не з'являвся.
В той же час, нормами КУпАП не передбачено залучення захисника особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме за рішенням суду, оскільки реалізація цього права віднесена на розсуд самої особи, а суд в даному випадку може лише сприяти реалізації цього права у межах своїх повноважень, зокрема шляхом відкладення судового засідання для надання часу особі для укладення угоди із захисником, або її звернення до відповідного Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв'язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан