Провадження № 11-о/803/5/25 Справа № 204/8378/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
про повернення апеляційної скарги
21 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_1 , ознайомившись із заявою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046680000315 від 02.08.2024 року, № 12024046680000362 від 04.09.2024 року, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, -
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначене йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2023, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.02.2024 року, - вирішено виконувати самостійно.
Покарання у вигляді штрафу, призначене цим вироком, вирішено виконувати самостійно.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2025 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 було задоволено, вищезазначений вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року скасовано в частині призначення покарання.
Ухвалено у цій частині новий вирок, яким обвинуваченому ОСОБА_3 призначене покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2023 року, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, вказані покарання вирішено виконувати самостійно.
В іншій частині вирок - залишено без змін.
18 серпня 2025 року захисник ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного суду із заявою про перегляд вищезазначеного вироку суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, в обгрунтування якого вказує, що судами першої та апеляційної інстанції не було враховано, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року ОСОБА_3 було звільнено від покарання, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року, у зв'язку із чим воно не підлягало врахуванню при призначенні йому остаточного покарання у кримінальному провадженні № 204/8378/24 як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.
Зазначає, що ОСОБА_3 на час ухвалення рішення, щодо якого порушується питання про перегляд, не було відомо про існування ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпра від 28 жовтня 2024 року, оскільки її було постановлено без його участі, а відтак звільнення його від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року, є нововиявленою обставиною у цьому провадженні.
Розглянувши заяву захисника, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті, а саме у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Згідно із заявою захисника, помилка внаслідок незнання про звільнення ОСОБА_3 від покарання, призначеного йому вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року, була допущена як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, а відтак вказана заява подана до неналежного суду, оскільки вперше помилку було допущено Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська (на даний час - Чечелівський районний суд міста Дніпра), до якого і належить звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на те, що положеннями Глави 34 КПК України не передбачений прямо та безпосередньо порядок дій апеляційного суду у випадку надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка підлягає розгляду судом іншої інстанції, вважаю за необхідне на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, за аналогією закону, застосувати процедуру, передбачену ч. 3 ст. 399 КПК України для випадків надходження до суду апеляційних скарг, які не підлягають розгляду цим апеляційним судом, та заяву захисника - повернути для подання належному суду.
Керуючись ст. ст. 399, 463 КПК України, суддя-доповідач, -
Заяву захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046680000315 від 02.08.2024 року, № 12024046680000362 від 04.09.2024 року, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України, - повернути особі, яка її подала, для подання належному суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування обставин, на які заявник вказує як на нововиявлені.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду ОСОБА_1