Провадження № 11-кп/803/2396/25 Справа № 207/3437/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Південного районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024041780000296 від 13 квітня 2024 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умань Черкаської області, місця реєстрації не має, раніше неодноразово судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Південного районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК та призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.05.2023 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння при таких обставинах.
12.04.2024 року приблизно о 20.00 год., ОСОБА_7 прийшов до буд. АДРЕСА_1 , в якому мешкає його знайомий ОСОБА_9 , в якого залишився ночувати.
13.04.2024 року приблизно о 02.40 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в буд. АДРЕСА_1 , підійшов до ОСОБА_9 , який в той час спав в кімнаті будинку за вищевказаною адресою та на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин наніс йому декілька ударів кулаками обох рук по тулубу та голові. ОСОБА_9 підвівся з ліжка та став втікати від ОСОБА_7 , останній наздогнав потерпілого в коридорі вищевказаного будинку, діючи умисно, взяв в кухні ніж з мийки, підійшов зі спини до ОСОБА_9 і утримуючи ніж в правій руці, наніс йому не менше п'яти ударів в спину, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітини з раною, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння, а також тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника обласної прокуратури просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, виключити з мотивувальної частини вироку рішення про призначення остаточно покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК як зайве та вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, в іншій частині вирок залишити без змін.
Зазначає, що суд першої інстанції призначаючи остаточне покарання за правилами ч. 1 ст.71 КК, залишив поза увагою, що ОСОБА_7 за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.05.2023 був засуджений за ч. 2, 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та у строк покарання зараховано строк його попереднього ув'язнення з 03.03.2020 по 15.05.2023, що складає 3 роки 2 місяці 12 днів. Отже на момент призначення судом покарання за новим вироком відсутня невідбута частина покарання за попереднім вироком, що виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури і з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, а вирок суду в частині призначення покарання змінити.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Захисник в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК в апеляційні скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст. 404 КПК апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу (п. 2 ч. 1 ст. 65 КК).
Перевіривши доводи апеляційної скарги першого заступника керівника обласної прокуратури про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає їх такими, що ґрунтуються на положеннях закону.
Порядок призначення покарання за сукупністю вироків встановлений ст. 71 КК.
За правилами ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як слідує з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 маючи на увазі, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарання і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.
Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК), за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо.
З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_7 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.05.2023 за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Також ОСОБА_7 у строк покарання зараховано строк його попереднього ув'язнення з 03.03.2020 по 15.05.2023, що складає 3 роки 2 місяці 12 днів.
Водночас суд першої інстанції, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_7 за правилами ч. 1 ст. 71 КК, залишив поза увагою час попереднього ув'язнення останнього, і до призначеного покарання за новим вироком частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком у вигляді одного року позбавлення волі, що призвело до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, оскільки на момент призначення судом покарання за новим вироком відсутня невідбута частина покарання за попереднім вироком, що виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначеного покарання з виключенням рішення суду про призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 408 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Південного районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за частиною 1 статті 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Виключити з вироку рішення про призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка утримується під вартою - в той самий строк з дня отримання копії ухвали.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4