Провадження № 11-кп/803/2142/25 Справа № 204/12699/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023041680000931 від 15 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гавришівці Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз:
- 09 травня 2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 162 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки, вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2023 року ухвалено виконувати самостійно,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК у вигляді семи років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК у вигляді шести років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна.
Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 ,ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК ухвалено виконувати самостійно.
Стягнуто з цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_8 на користь цивільного позивача - потерпілої ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 169 915 грн 08 коп та моральної шкоди - 20000 грн 00 коп.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_8 13 серпня 2023 року, приблизно о 22 год 00 хв, перелізши через паркан, проник на огороджену територію домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що належить потерпілій ОСОБА_11 .
В подальшому, шляхом збиття навісного замка ОСОБА_8 проник до приміщення гаража, звідки, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, викрав шуруповерт марки «ProCraft PB800» вартістю 738,91 грн., електропилу ланцюгову «СП-183» марки «Kentavr» вартістю 1521,39 грн., дитячу коляску марки «Babycare» сірого кольору вартістю 697,50 грн., чоловічу куртку коричневого кольору марки «Fulong» вартістю 400 грн., ігровий руль моделі «Speed Whell 3Whell» серійний номер ZR6500212962, педалі моделі «Speed Whell3Pedal», серійний номер ZR6500212962 вартістю 500 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 3857, 80 гривень.
Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_8 13 серпня 2023 приблизно о 22:00 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в приміщенні гаража, що розташований на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в який напередодні проник з метою викрадення чужого майна, побачив транспортний засіб марки ЗАЗ моделі 110307, номер шасі НОМЕР_1 , сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску, та підійшов до транспортного засобу, який був не зачинений, та, шляхом штовхання, розпочав рух вказаного автомобіля, викотив його за межі території домоволодіння на вулицю, де залишив неподалік від будинку.
В подальшому, ОСОБА_8 знайшов таксі та попрохав водія допомогти трохи потягнути вищезазначений транспортний засіб, на що останній погодився та за допомогою буксирного тросу потягнув автомобіль, чим допоміг ОСОБА_8 завести його.
Після приведення в дію двигуна транспортного засобу, ОСОБА_8 поїхав з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому транспортним засобом на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на суму 45185,97 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 11 жовтня 2023 року в період часу з 11 год. 00 хв. по 12 год. 20 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_4 , перебуваючи у дворі домоволодіння, шляхом віджиму вікна проник до будинку, де викрав майно, а саме: грошові кошти у сумі 75000 грн., 2600 доларів США, вартість яких станом на 11 жовтня 2023 року за офіційним курсом Національного Банку України становила 94 900 гривень, годинник «Forsining Rish» золотого кольору, електронний годинник «SKMEI 1213 WATER RESISTANT SATM» чорного кольору, годинник «Orient FEM0401TB9», планшет «Lenovo» Tab M10 HD CPU Media Tek Helio P22T Tab Displei Model TB-X306F TAB 2G+32GGR-UA, планшет «Lenovo» Tab M10 FHD Plus CPU Media Tek Helio P22T Tab Displei Model Lenovo TB-606F TAB 4G+64GPG-UA, яке належить потерпілій ОСОБА_10 . Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальні збитки на загальну суму 181 220,27 грн.
Крім цього, 14 жовтня 2023 року в період часу з 17 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 прибув до будинку АДРЕСА_5 , шляхом віджиму вікна проник до будинку, де викрав майно, а саме: грошові кошти у сумі 20000 грн., електронні смарт ключі від автомобіля Nissan Maxima, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , електронні смарт ключі від автомобіля Volvo CX60, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 та годинник PATRIOT чорного кольору, яке належить потерпілій ОСОБА_13 . Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_13 матеріальні збитки на загальну суму 26546,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник, не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Зазначає, що ОСОБА_8 повністю визнав вину, щиро кається у скоєному, має ряд тяжких захворювань, мешкає з матір'ю, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, при цьому він знаходився на волі два роки і не вчиняв правопорушень, тому на думку захисту, ці обставини у сукупності істотного знижують ступінь тяжкості злочину і суспільної небезпечності. Суд першої інстанції не врахував, що злочини вчинені при збігу тяжких обставин, оскільки у зв'язку з хворобою матері, необхідності для неї ліків, неможливості знайти роботу, що змусило обвинуваченого вчинити кримінальні правопорушення. Суд першої інстанції належним чином не врахував усі пом'якшуючі обставини та призначив надто суворе покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
До апеляційного суду надійшла відмова від апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 403 КПК.
В судовому засіданні прокурор просив прийняти відмову від апеляційної скарги прокурора, про що сторони не заперечували та продовжено розгляд апеляційної скарги захисника.
В судовому засіданні захисник в режимі відеоконференції та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу захисника та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, вирок суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 186 КК за обставин, викладених у вироку суду, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 404 КПК апеляційним судом не переглядаються.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є безпідставними, а вирок суду є законним, обґрунтованим та ухвалений у відповідності до зазначених вище вимог закону, які суд першої інстанції виконав належним чином та мотивував прийняте рішення, з огляду на наступне.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Домірність покарання за злочин є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що обираючи ОСОБА_8 вид і розмір покарання, суд першої інстанції дав належну оцінку ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, виходячи не лише з визначених у ст. 12 КК формальних критеріїв, а й з особливостей конкретного кримінального правопорушення.
Так, суд першої інстанції взяв до уваги, що обвинувачений, вчинив тяжкі злочини, останній раніше неодноразово судимий, у тому числі за аналогічні кримінальні правопорушення, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, висновків для себе належних не зробив та знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення проти власності, не працевлаштований, на утриманні нікого не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має місце проживання. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
Таким чином, з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та ступінь тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку, що покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК, на переконання апеляційного суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Захисник не наводить в скарзі переконливих та достатніх доводів, які б вказували на те, що призначене обвинуваченому покарання є дійсно надто суворим та не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі.
Статтею 414 КПК як одну з підстав для зміни вироку визначено невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Так, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги захисника, що суд не врахував у повній мірі щодо визнання обвинуваченим вини, стану його здоров'я та відомостей про його особу. Всі ці обставини були належним чином оцінені судом першої інстанції в достатній мірі при призначенні обвинуваченому покарання, з видом і розміром якого погодився апеляційний суд.
Відповідно до сталої судової практики та роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Водночас суд першої інстанції обґрунтовано не визнав таку обставину, яка пом'якшує покарання, як щире каяття, врахувавши, що заява ОСОБА_8 з приводу цього була зроблена ним в кінці судового розгляду, оскільки таке каяття за своїм змістом не є щирим і висловлене з метою пом'якшити покарання за скоєне.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років призначене обвинуваченому у відповідності до положень статей 50, 65, 70, 71 КК з належним врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, відомостей про його особу і таке покарання, на переконання апеляційного суду, є справедливим та співмірним з тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, обраний судом першої інстанції обвинуваченому вид і розмір покарання є законним, обґрунтованим, адже воно відповідає меті покарання, є співмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав вважати покарання явно несправедливим через суворість колегія суддів не вбачає.
Таким чином, захисник не навів в апеляційній скарзі належних доводів та аргументів, чому призначене покарання є явно несправедливим внаслідок його суворості, всі обставини, які впливають на вид і розмір покарання враховані місцевим судом, а відтак призначене покарання за скоєний злочин є законним, обґрунтованим та достатньо мотивованим, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Будь-яких інших доводів, які б свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та вказували на необхідність зміни або скасування вироку суду апеляційна скарга не містить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а вирок суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого за частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка утримується під вартою - в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4