Провадження № 11-сс/803/1620/25 Справа № 203/5095/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 24 червня 2025 року про закриття кримінального провадження № 62023170030000798, розпочатого з внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2023 року відомостей за ознаками злочину за ч. 1 ст. 367 КК України,
В апеляційній скарзі представник Міністерства юстиції України ОСОБА_6 просить скасувати вищезазначену ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий передчасно та необґрунтовано припинив досудове розслідування, не врахувавши істотної шкоди, яка була завдана державним інтересам, та неповно з'ясував обставини справи.
Так, з тексту постанови, що оскаржується, не зрозуміло, на підставі яких зібраних в рамках кримінального провадження доказів, слідчий встановлював наявність або відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження. Більш того, з постанови вбачається, що такі обставини не встановлювались слідчим взагалі, слідчі дії не проводились, у зв'язку з чим неможливо перевірити обставини щодо вчинення кримінального правопорушення органами досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 24 червня 2025 року про закриття кримінального провадження № 62023170030000798, розпочатого з внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2023 року відомостей за ознаками злочину за ч. 1 ст. 367 КК України.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що відповідно до примітки 3 ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до п.169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга становить у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 грудня 2022 року становить 2684 грн.
Враховуючи наведене, мінімальний розмір шкоди, завдання якої може містити склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, складає 100 х 2684/2 = 134 700 грн.
Як видно із заяви про кримінальне правопорушення та доданого до неї платіжного доручення № 16293 від 01 грудня 2022 року, ОСОБА_9 на виконання рішення ЄСПЛ виплачено 12 грудня 2022 року 124 651,56 грн.
Зважаючи на те, що заявлений Міністерством юстиції України розмір завданої шкоди у 124 651,56 грн є меншим за розмір шкоди за наявності якого настає кримінальна відповідальність, слідчий правильно дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, оскільки відсутність хоча б однієї обов'язкової складової об'єктивної сторони - у даному випадку розміру шкоди - свідчить про відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення та, відповідно, відсутність складу кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 306, 307 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 КПК України, за результатами яких постановлюється одна з таких ухвал про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З матеріалів судового провадження вбачається, що при розгляді скарги представника Міністерства юстиції України ці вимоги закону слідчим суддею були дотримані.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 24.06.2025 року кримінальне провадження № 62023170030000798 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.п. 22-26).
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 367 КК України, характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв'язок між вказаним діями чи бездіяльністю та наслідками.
Кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення істотної шкоди. Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, неповного складу злочину не може бути, а, відтак, неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий вказав, що на виконання рішення ЄСПЛ у справі “Косінський та інші проти України» громадянину ОСОБА_10 виплачено 124 651,56 грн (4050 Євро) в якості відшкодування моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат.
Також в постанові слідчого зазначено, що відповідно до примітки 3 ст.364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до п.169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга становить у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 грудня 2022 року становить 2684 грн.
Враховуючи наведене, мінімальний розмір шкоди, завдання якої може містити склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, складає 100 х 2684/2 = 134 700 грн, тобто сума виплачена заявнику не є достатньою для визначення її як істотної шкоди.
Таким чином, органом досудового розслідування, а також слідчим суддею при перевірці матеріалів провадження, встановлено, що розмір завданої шкоди у 124 651,56 грн є меншим за розмір шкоди за наявності якого настає кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 367 КК України, тобто відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення.
Доводи представника Міністерства юстиції України про те, що під час розгляду справи “Косінський та інші проти України» ЄСПЛ розглянув спільно в одному рішенні заяви семи заявників, в тому числі й ОСОБА_10 , та за результатами цього розгляду сума завданих збитків державному бюджету складає 19 350 Євро, що є істотною шкодою, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до матеріалів провадження Міністерство юстиції України зверталося до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із рішення ЄСПЛ саме щодо заяви ОСОБА_10 , якому за цим рішенням постановлено сплатити 4050 Євро в якості моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат, а не всіх заявників відносно яких Європейський суд розглянув справу (а.п.19-20).
Проаналізувавши встановлені під час вищезазначеного розслідування обставини, можна зробити висновок, що дійсно в цьому випадку відсутній в діянні склад кримінального правопорушення, а отже, як постанова старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 24.06.2025 року про закриття кримінального провадження № 62023170030000798, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, так і ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року є цілком обґрунтованими та вмотивованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи представника Міністерства юстиції України про не виконання слідчим всіх необхідних дій для повного, всебічного і неупередженого встановлення обставин кримінального правопорушення є необґрунтованими, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 310, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 24 червня 2025 року про закриття кримінального провадження № 62023170030000798, розпочатого з внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2023 року відомостей за ознаками злочину за ч. 1 ст. 367 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4