Справа № 761/23729/25
Провадження № 3/761/5119/2025
30 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , 1976 року народження, громадянку України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «Будхол», раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.04.2025 за результатами проведення документальної перевірки ТОВ «Будхол», складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до якого, головний бухгалтер вказаного товариства ОСОБА_1 звинувачується у порушенні введення податкового обліку, а саме: п.п. 188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 123 507 грн. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, а тому вважаю за можливим вказану справу розглянути у відсутності особи відносно якої складено протокол за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто, нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання повинно містити обставини щодо порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Разом з тим, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, були допущені саме ОСОБА_1 особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, при тому, що ст. 163-1 КУпАП, є бланкетною.
Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, з урахуванням численних недоліків які містить протокол, а також те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які свідчили про порушення саме ОСОБА_1 порядку веденя податкового обліку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а її вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 163-1, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, cуддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: