Справа № 761/34939/25
Провадження № 1-кс/761/22812/2025
21 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000500000044 від 24.07.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Покров Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 177 КК України,
Детектив Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 177 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000500000044 від 24.07.2023 року, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 330 (трьохста тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) грн. та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000044 від 24.07.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 177 КК України.
За обставин викладених у клопотанні 19.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному використанні знака для товарів і послуг, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та у незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 17.04.2024; протоколами оглядів від 24.05.2024, 27.05.2024; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 18.02.2025, 14.03.2025; протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 09.09.2024; протоколами огляду речей, предметів та документів від 03.10.2024, 21.01.2025, 22.01.2025 з додатками - висновком спеціаліста за результатами дослідження продукції; протоколами обшуків від 20.11.2024; висновками експертів у сфері інтелектуальної власності № СЕ-19/104-24/10729-ІВ від 17.04.2025, № СЕ-19/104-24/10728-ІВ від 16.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 330 (трьохстах тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) грн. та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також конкретизував перелік осіб, з якими, на його думку, слід заборонити спілкуватись підозрюваному.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України. Просили суд зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде відповідати і вимогам законодавства, і обставинам кримінального правопорушення, і майновому стану підозрюваного.
Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000044 від 24.07.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 177 КК України, в рамках якого 19.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному використанні знака для товарів і послуг, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та у незаконному використанні промислового зразка, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 177 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України).
При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.
За результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання та наданих у судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 3 ст. 177 КК України. У судовому засіданні також встановлено, що на даний час наявні певні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, про які вказано у клопотанні та доведені прокурором, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховатися від органів досудового розслідування та суду. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Перевіряючи обґрунтованість клопотання, слід зазначити, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, треба вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В свою чергу, слідчий суддя вбачає, що підозрюваний має реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З приводу відсутності, на думку сторони захисту, ризику, зокрема, впливу на свідків, суд вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, підозрюваний підозрюється у вчинені тяжких кримінальних правопорушень, вчинених проти особистих прав і свобод громадянина та у сфері господарської діяльності, за які передбачено покарання: у вигляді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (ч. 3 ст. 229 КК України) та у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (ч. 3 ст. 177 КК України).
Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням характеру та конкретних обставин кримінальних правопорушень, майнового стану та зв'язків підозрюваного, його процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків буде розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242240 грн., а тому клопотання слід задовольнити частково.
Такий розмір застави є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 щодо обставин, які стосуються кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач -Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- не відлучатися з м. Дніпра, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 щодо обставин, які стосуються кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків - до 19 жовтня 2025 року.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 22.08.2025 року о 12.30.
Слідчий суддя ОСОБА_1
21 серпня 2025 року