Справа № 761/33962/25
Провадження № 2-з/761/281/2025
15 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним,-
У серпні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Одночасно з позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом, а саме:
-накладенням арешту на нежитлове приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
-заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органом державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно стосовно об'єктів нерухомого майна: нежитлове приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Заяву обґрунтовано тим, що позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.В., від 03.04.2024, за реєстровим номером 834.
У заяві зазначено, що у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань АТ «Сенс Банк» 28 травня 2024 року звернулось до Шевченківського районного суду міста Харкова про стягнення в солідарному порядку в тому числі з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №805/27/13-2/6-14, вказана справа перебуває на розгляді. В рамках перевірки майнового стану відповідача у зв'язку із наявністю боргу перед позивачем, було виявлено, що поручитель - ОСОБА_1 подарував належне йому нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, своєму сину ОСОБА_2 .
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними з заявленими позивачем вимогами.
Згідно інформації з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 526928045 від 14.05.2025 нежитлове приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 03.04.2024 серія та номер: 834, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю.
Окрім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що заявлений представником позивача захід забезпечення позову шляхом накладення арешту взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Предметом розгляду даної справи є визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, спільно. сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя на яке позивач і просить накласти арешт та заборонити вчиняти дії щодо вказаної майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи, і відповідне свідчить, що між сторонами дійсно існує спір.
Припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду про визнання шлюбного договору недійсним, визнання майна, що було набуте за час шлюбу, спільно. сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, є обґрунтованим,.
Враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідачка має об'єктивну можливість розпорядитися належним їй майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про поділ майна подружжя в разі задоволення позову.
Вирішуючи заяву сторони позивача про забезпечення позову, суд вважає, що накладення арешту на майно та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо вказано майна, як вид забезпечення позову, у даному випадку є обґрунтованими та такими, що дозволить виконати рішення суду у разі задоволення або часткового задоволення позовних вимог, адже відчуження спірного майна чи його подальше обтяження або інші види розпорядження майном, які можуть бути застосовані стороною відповідача, з урахуванням наявності спору щодо майна, тобто наявності правової невизначеності щодо прав на майно, дійсно призведе до ускладнення або ж взагалі неможливості виконання рішення суду (у разі задоволення/часткового задоволення позову), в залежності від способу здійснення розпорядження цими правами, ураховуючи також, що на даний час відповідач не обмежений у можливості розпорядження майном.
Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вартість нерухомого майна, суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом накладення арешту та забороню вчиняти реєстраційній дії на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним, - задовольнити.
Накласти арешт та заборонити всім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії, приймати будь - які рішення про державну реєстрацію речових прав на рухоме та нерухоме майно на нежитлове приміщення 2-го поверху №4 (№№197; балкон 30%), площею 90,2 кв.м., частина МЗК, площею 23,9 кв.м. (загальна площа МЗК - 55,5 кв.м.), в літ. «Б», загальною площею 114, 1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1193927280000, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Дані про стягувача: Акціонерне товариства «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Дані про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Суддя: