753/19055/24
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
22 серпня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЄТА №1512229 від 04 серпня 2024 року,-
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЄТА №1512229 від 04 серпня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, провадження у справі закрити.
В обґрунтування зазначає, що 04 серпня 2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що з'явилась у п'яному вигляді в громадському місці, а саме у дворі житлового будинку, чим ображала людську гідність і громадську мораль. Однак, оскаржувана постанова є незаконною та такою, що винесена без доказів вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, позивач звернула увагу, що у той час вигулювала собаку на прибудинковій території, коли до неї підійшли озброєнні працівники поліції.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та докази, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 04 серпня 2024 року постановою серії ЄТА №1512229 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.
Частина 1 ст.178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п'яному вигляді.
Об'єктивна сторона діяння розпивання спиртних напоїв у громадських місцях полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв. Протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Іншим видом дій, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми; коли порушник має непристойний зовнішній вигляд; через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування; п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.
Відповідно до змісту постанови, 04.08.2024 м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 2, ОСОБА_1 04.08.2024 о 00 год 15 хв перебуваючи в громадському місці, а саме дворі житлового будинку за адресою м. Київ, вул. Миколи Хвильового, 2, з'явилась в п'яному вигляді, чим ображала людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, у ній взагалі не наведено докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, в оскаржуваній постанові не наведено об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено якими саме діями позивача ображено людську гідність і громадську мораль.
Окремо необхідно звернути увагу, що доказів перебування позивача в громадському місці у п'яному вигляді відповідачем не надано: як безпосередньо в оскаржуваній постанові не зазначено, так і відповідачем не подано відзив разом із доказами вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
У свою чергу будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення, на основі яких встановлено наявність події адміністративного правопорушення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.178 КУпАП, вину позивача та доказів - до постанови не надано.
Не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така постанова за своєю природою є результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення після збору та дослідження доказів вчинення такого правопорушення.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а, аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на те, що відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, матеріали справи не містять доказів вчиненого позивачем правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЄТА №1512229 від 04 серпня 2024 року - задовольнити.
Постанову від 04 серпня 2024 року серії ЄТА №1512229 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Вікторія КИЦЮК