18.08.2025 Справа № 756/12133/25
Справа № 756/12133/25
1-кс/756/2138/25
18.08.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Оболонської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 від 06.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення,
До провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла вищевказана скарга на бездіяльність уповноважених осіб Оболонської окружної прокуратури м. Києва.
Оскільки заявник не отримав даних про те, що відомості за заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бездіяльність Оболонської окружної прокуратури м. Києва щодо цього факту оскаржено до Оболонського районного суду міста Києва.
Особа, яка звернулась зі скаргою, в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлена належним чином. ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує та просить задовольнити.
Уповноважена особа Оболонської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялась належним чином. При цьому 18.08.2025 до суду надійшла заява за підписом заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у якій останній просить розгляд скарги провести за його відсутності, а у задоволенні вимог скарги відмовити, зазначивши, що під час розгляду вказаної заяви органом прокуратури було встановлено, вона не містить фактичних обставин, які б давали змогу встановити об'єктивні ознаки кримінального правопорушення. Крім того посилається на те, що вказана заява про вчинення кримінального правопорушення була скерована до Оболонського УП ГУНП у м. Києві для перевірки доводів в порядку звернення та прийняття рішення, на підтвердження чого долучив копію супровідного листа.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 цього Кодексу.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, п. 1 якого передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що 06.08.2025 ОСОБА_3 було подано до Оболонської окружної прокуратури м. Києва заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку, відповідно до штампу на лицьовому боці першої сторінки було отримано уповноваженою особою того ж дня та зареєстровано за вх. №203.
Проте, станом на день звернення зі скаргою до слідчого судді заявником не було отримано інформацію про внесення відомостей за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявником не отримано.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов'язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
У постанові від 06.03.2021 у справі №1640/2594/18 Верховний Суд зазначав, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
За змістом вказаної норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК України у разі, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, дізнавач чи слідчий відповідно до ст. 214 КПК України повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення. Однак вказане може бути встановлено лише в ході проведення досудового розслідування, згідно з розділом ІІІ КПК України.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Відтак, виконання прокурором вимог положень ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення відноситься не до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача чи прокурора, а до імперативних вимог закону, та його недотримання є неприйнятним.
Що стосується доводів прокурора в судовому засіданні, то слідчий суддя відмічає, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК України) під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст. 22 КПК України.
Тобто, з огляду на особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування, встановлені главою 26 КПК України, зазначений принцип передбачає самостійне відстоювання заявником та стороною обвинувачення (бездіяльність якої оскаржується до слідчого судді) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Посилання прокурора на те, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення була скерована за належністю до Оболонського УП ГУНП у м. Києві для її розгляду у порядку звернення не зайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними, допустимими та достатніми доказами, оскільки саме лише подання представником суб'єкта, бездіяльність якого є предметом судового контролю супровідного листа від 07.08.2025 за вих.№25р-25, який не містить відмітки про його отримання адресатом не може бути визнано такими.
Крім того, вказані доводи прокурора суперечать імперативним вимогам закону, зазначеним у мотивувальній частині ухвали вище.
З огляду на викладене, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на день розгляду слідчим суддею скарги відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 06.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення всупереч вимогам ст. 214 КПК України не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не розпочато, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги та необхідність зобов'язати уповноважених осіб Оболонської окружної прокуратури м. Києва внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 06.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою Оболонської окружної прокуратури м. Києва 06.08.2025.
Частиною 2 статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 4 статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Керуючись статтями 60, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Оболонської окружної прокуратури м. Києва внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 06.09.2021 про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано уповноваженою особою Оболонської окружної прокуратури м. Києва 06.08.2025 та зареєстровано за вх. №203, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повідомити Оболонський районний суд міста Києва про виконання ухвали шляхом направлення на адресу суду копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1