Справа № 755/11487/25
Провадження №: 3/755/4364/25
"21" серпня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354670 від 07 червня 2025 року, велосипедист ОСОБА_1 , 07 червня 2025 року о 20 год. 06 хв. в місті Києві по вулиці Гната Хоткевича, 4, рухаючись по тротуару створив небезпеку для руху та спричинив зіткнення з транспортним засобом «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по дворовій території, чим порушив пункти 1.5, 6.6 «в» Правил дорожнього руху, в результаті чого автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, а також завдано матеріальні збитки.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 124 КУпАП.
01 липня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 - адвоката Покотила В.М. надійшло клопотання про повернення справи про адміністративне правопорушення для доофомлення.
Клопотання обґрунтоване тим, що при складенні адміністративного матеріалу, зокрема, схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, інспектором поліції не було зазначено сліди гальмівного шляху автомобіля «БМВ», а також не вказано перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що відсутність таких відомостей може призвести до зловживань під час вирішення питання відшкодування матеріальних збитків та проведення відповідних автотоварознавчих експертиз.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Покотило В.М. від поданого до суду клопотання про повернення справи про адміністративне правопорушення для доофомлення відмовився.
Також в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Покотило В.М. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП заперечував. Додатково пояснив, що на дорозі по вулиці Хоткевича не облаштовані велосипедні доріжки. Вказав, що в момент події дорожньо-транспортної пригоди з правої сторони по напрямку руху ОСОБА_1 був припаркований автомобіль, який міг заважати огляду проїжджої частини.
Зазначив, що на думку працівника поліції факт руху по тротуару велосипедиста є достатньою підставою визнання останнього винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. При цьому дорожньо-транспортна пригода сталася не на тротуарі, а вже на проїзній частині. Крім цього, працівником поліції не досліджувалися обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та поведінка водія автомобіля «БМВ», який після зіткнення здійснив переміщення автомобіля.
Серед іншого звернув увагу на те, що працівники поліції спочатку мали намір скласти протокол стосовно водія автомобіля «БМВ», проте після телефонної розмови із сторонньою особою, яку вони іменували «В'ячеславович», надіслання фотографії фабули протоколу вказаній особі для узгодження, протокол було складено стосовно ОСОБА_1 , що свідчить про сторонній вплив на працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив, що вказані відомості відображені на долученому ним до матеріалів справи відеозапису.
Суд, вислухавши пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законом України «Про дорожній рух» визначено правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.5, 6.6 «в» Правил дорожнього руху України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).
Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Як убачається з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_1 , останній вказав, що здійснював рух переїжджаючи виїзд з двору. При цьому, у наданих поясненнях ОСОБА_1 не вказує того, що ним здійснювався рух тротуаром.
В свою чергу, з поданих до суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Покотилом В.М. через систему «Електронний суд» письмових пояснень убачається, що ОСОБА_1 здійснював рух безпосередньо тротуаром, акцентуючи увагу на відсутність по вулиці Хоткевича облаштованих велосипедних доріжок.
Вирішуючи питання наявності у діях ОСОБА_1 порушення останнім правил дорожнього руху, суд приймає до уваги наступне.
Вищевказаним Законом України «Про дорожній рух» врегульовано основні права і обов'язки велосипедистів.
Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про дорожній рух», особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.
В свою чергу заборони для велосипедистів визначені приписами пункту 6.6 Правил дорожнього руху, зокрема встановлено заборону рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що працівником поліції встановлено порушення ОСОБА_1 пунктів 1.5, 6.6 «в». Порушення ОСОБА_1 пункту 6.6 «в» Правил дорожнього руху також убачається і підтверджується наданими поясненнями захисника.
В частині порушення ОСОБА_1 положень пункту 1.5 Правил дорожнього руху, суд приймає до уваги наступне.
Абзацом другим пункту 6.5 Правил дорожнього руху визначено, що велосипедисти повинні переїжджати проїзну частину по велосипедному переїзді, а у разі його відсутності - відповідно до вимог Правил дорожнього руху.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди убачається, що ОСОБА_1 перетин велосипедом проїжджої частини, за відсутності велосипедного переїзду, здійснювався перпендикулярно напрямку руху дозволеному на даній ділянці дороги, що є створенням небезпеки для інших учасників дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 , а саме порушення ним вимог пункту 1.5 Правил дорожнього руху, знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з подією дорожньо-транспороної пригоди.
Інші пояснення захисника, а саме в частині того, що на працівників поліції було здійснено сторонній вплив, жодним чином не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 факту порушення правил дорожнього руху. Також на переконання суду, факт спілкування працівника поліції по телефону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не є свідченням наявності впливу на останнього, оскільки складення протоколу не відноситься до ухвалення рішення уповноваженою особою про притягнення до відповідальності, а є лише діяльністю пов'язаною із фіксацією події правопорушення.
Також не спростовує наявності факту порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 і досліджений судом відеозапис.
Крім цього, судом не залишаються поза увагою і дії водія автомобіля «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Так, відповідно до положень пунктів 1.7, 2.3 «б» Правил дорожнього руху, водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Враховуючи наявні у справі письмові пояснення водія автомобіля «БМВ», та схему місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме місце зіткнення велосипеда з автомобілем, суд убачає також порушення правил дорожнього руху із боку водія автомобіля, який вчасно не зреагував на зміну обстановки дорожнього руху, хоча мав таку змогу з урахуванням швидкості руху зазначеної ним у письмових поясненнях (3 км/год).
Суд зазначає, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем мав враховувати, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, а тому у будь якому випадку останній був зобов'язаний вжити всіх заходів для мінімізації можливої шкоди, яка може бути ним завдана, не покладаючись при цьому на сподівання дотримання правил дорожнього руху іншими його учасниками.
Аналогічних сподівань щодо дотримання іншими учасниками дорожнього руху встановлених правил також не мало бути і у ОСОБА_1 , який, як встановлено судом, також допустив порушення правил дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354670 від 07 червня 2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 червня 2025 року; письмовими поясненнями та відеозаписом долученим до матеріалів справи захисником ОСОБА_3 .
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та захисником Варшавського В.Г. не надано.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк