Номер провадження 1-кс/754/2847/25
Справа № 754/13572/25
Іменем України
20 серпня 2025 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Деснянського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100140000394 від 03.07.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , майстра ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України,
19.08.2025 слідчий слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024100140000394 від 03.07.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час дії воєнного стану, вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби з наступних обставин.
Так, майстер ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем у порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, 09.04.2024 в невстановлений досудовим розслідуванням час самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 .
В період часу з 09.04.2024 по 19.08.2025 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці, де займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Слідчий зазначив, що у вищевказаному кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
19.08.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 ККУкраїни.
Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні, у якому підозрюється.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у встановлених законом межах та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив клопотання задовольнити .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Вказав, що у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання.
Захисник вказав, що ОСОБА_7 залишив військову частину у зв'язку із конфліктом з керівництва. При цьому ОСОБА_7 не заперечує проти проходження військової служби, однак у іншій військовій частині. Відтак з урахуванням викладеного просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що такий запобіжний захід може запобігти усім ризикам даного кримінального провадження.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов'язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:
1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення;
2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується;
3)вік тастан здоров'япідозрюваного,обвинуваченого;
4)міцність соціальнихзв'язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання;
6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого;
7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого;
8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше;
10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення;
11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманні якого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчим відділом Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100140000394 від 03.07.2024, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.08.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.
19.08.2025 о 11 год. 00 хв. затриманий на підставі ст. 208 КПК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 13.05.2025;
- матеріали службового розслідування проведеного за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_4 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.06.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04.07.2025;
- відповідь на запит з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідчий суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушенні, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при о цінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідчий суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеногослідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідчий суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні.
Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній матиме можливість залишити місце проживання та переховуватись від органів до судового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні через засоби мобільного зв'язку, мережу Інтернет чи через третіх осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення.
Більше того відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки із родиною. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Крім цього, стороною захисту не надано належних та допустимих доказів про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах тримання під вартою.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, що виключає собою можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
1. Клопотання задовольнити повністю.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 18 жовтня 2025 року (включно)без визначення розміру застави .
3. Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 11 год. 00 хв. 18.10.2025.
4.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
5.Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
6. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
7. Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
8.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1