Справа № 752/18015/25
Провадження №1-кс/752/6459/25
іменем України
04.08.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000820 від 27.06.2025 року, -
слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , 30 липня 2025 року засобами почтового звязку звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 26.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000820 від 27.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
26.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
26.07.2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 під час проведення огляду місця події в під'їзді № 3 будинку № 130/57 по просп. Голосіївському в м. Києві, виявлено та вилучено аркуш паперу формату А4, в якому знаходиться файл, що, у свою чергу, містить дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами НВ29773548Q та KB89779397P, а також 48 імітаційних купюр номіналом 100 доларів США з серійним номером KB14859854M.
Також під час затримання ОСОБА_5 було проведено особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено речі та майно, перелік яких зазначено в клопотанні слідчого.
Постановою від 26.07.2025 року слідчого СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 вилучені речі та майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що речі та майно, вилучене 26.07.2025 року під час проведення огляду місця події, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000820 від 27.06.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 26.07.2025 року під час проведення огляду місця події в під'їзді №3 будинку №130/57 по просп. Голосіївському в м. Києві, зокрема:
- аркуш паперу формату А4, в якому знаходиться файл, що у свою чергу містить дві купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами НВ29773548Q та KB89779397P, а також 48 імітаційних купюр номіналом 100 доларів США з серійним номером KB14859854M, а також виявлені та вилучені 26.07.2025 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, під час затримання ОСОБА_5 , як особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в ході проведення особистого обшуку, а саме:
- мобільний телефон iPhone 14Plus, модель MQ4X3ZD/A, IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , синього кольору у чохлі синього кольору із сім - картою оператору мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон iPhone 8, модель MQ7Y2LL/A, ІМЕІ НОМЕР_4 рожевого кольору, у чохлі рожевого кольору з сім - картою оператору мобільного зв'язку «Водафон», НОМЕР_5 ;
- візитна картка білого кольору «Громадська РДА при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації» ОСОБА_7 ;
- флеш - накопичував чорного кольору на 32 Gb.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя