Справа № 703/5557/25
3/703/2209/25
19 серпня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 , на посаді оператор безпілотних систем, має військове звання - солдат, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
17 серпня 2025 року близько 10 год. 35 хв., солдат ОСОБА_1 виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_2 .
17 серпня 2025 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 був доставлений до приміщення комендатури в АДРЕСА_2 , де о 10 год. 50 хв. був перевірений приладом «Алконт-М» № 00273 на стан алкогольного сп'яніння. За результатами перевірки встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом №1860 від 17.08.2025 приладу «Алконт-М» №00273 з результатом 1,79 %, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення, яке було йому доставлене, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи документообігу суду.
Разом з тим, згідно рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений строк розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним та те, що ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, станом відомої йому справи не цікавився, вважаю за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без його участі та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.
Суд, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України встановлено, що до загальних обов'язків військовослужбовців відноситься: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України, зокрема № 734/2023 від 06.11.2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.
Діяння ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в алкогольному стані в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується протоколами про військові адміністративні правопорушення серії КИЧК № 794 від 17 серпня 2025 року, яка відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; копією тесту №1860 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу та роздруківкою з приладу «Алконт-М» №00273 від 17 серпня 2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 10 годині 50 хвилині перебував у стані алкогольного сп'яніння (тест на алкоголь №1860, проба позитивна 1,79% проміле), актом №393 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, а також іншими матеріалами справи.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його провини, ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його необхідно звільнити від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 24, 27, 33, 172-20 ч. 3, 283 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA728999980313020106000023753, отримувач - ГУК у Черк.обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37930566, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Левчук