Справа № 695/3748/25
номер провадження 1-кс/695/975/25
22 серпня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша клопотання старшого слідчого слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025250370000943 від 21.08.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єрківці, Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня, учасником АТО (ООС) не є, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК України раніше судимий,
30 грудня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 направлено до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України, розгляд провадження не завершено, рішення по справі не прийнято,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Старший слідчий слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , звернулась до суду з погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотанням у кримінальному провадженні №12025250370000943 від 21.08.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370000943 від 21.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовженого указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, №470/2024 від 06.08.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025 строком на 90 діб, 21.08.2025 близько 11 години 45 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого дій, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власників переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає здійснив крадіжку генератора марки «Forte» (модель FG8000E), який належить потерпілій ОСОБА_7 , вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/12591-ТВ від 22.08.2025 становить 15 333 грн 00 коп., викотивши його із подвір'я та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
21 серпня 2025 року о 16 год 30 хв ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
22 серпня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю доказів зібраних у ході досудового розслідування, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілої, протоколом допиту свідків, протоколом затримання ОСОБА_5 від 21.08.2025, повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як зазначено у клопотанні, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою до застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується відсутністю стійких соціальних зв'язків у підозрюваного та тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про системність вчинення кримінальних правопорушень, а відтак, будучи не ізольованим від суспільства, останній може і в подальшому вчиняти злочини.
Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає у с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, де проживають потерпіла та свідки, а тому він, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування особам, які можуть бути причетні до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування.
Посилаючись на неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених у клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор та слідчий на задоволенні клопотання наполягали повністю з підстав, викладених у клопотанні, вказавши, що вік, стан здоров'я, сiмейний стан не перешкоджають перебувати підозрюваному під вартою.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вказавши, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Золотоніського РВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження за № 12025250370000943 від 21.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одними із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Положеннями ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Застосування запобіжних заходів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання будь-яким спробам перешкоджання проведення досудового розслідування та судового провадження (ризики). Крім того, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри вчинення особою кримінального правопорушення (ст. 177 КПК України).
Стаття 178 КПК України зобов'язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують таку ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора. Частина 5 вищевказаної статті передбачає, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 178 КПК України під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, включаючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування
Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
При цьому, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, стверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується відсутністю у підозрюваного стійких соціальних зв'язків в місці його проживання, оскільки ОСОБА_5 не одружений, офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, оскільки доказів протилежного суду не надано. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на розгляді у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області з 30.12.2022 перебуває провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
З огляду на наведене вбачається, що у разі не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній, усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання чи виїхати за кордон. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, на розгляді у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області з 30.12.2022 перебуває провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що свідчить про системність вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що на шлях виправлення не став, а відтак будучи не ізольованим від суспільства, останній може і у подальшому вчиняти злочини та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, у ході розгляду даного клопотання встановлено ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину стверджується доданими до клопотання матеріалами, які на даному етапі містять достатньо доказів про обґрунтованість підозри.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може вчиняти дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Таким чином, на підставі викладеного вище для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про обрання більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан його здоров'я перешкоджає триманню під вартою слідчому судді стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.
Співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов'язків, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 140 гривень.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 177-183, 193, 194, 196, 197, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21.08.2025.
Строк дії ухвали - по 19.10.2025, включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування до 19.10.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_8