Справа № 619/3203/25
Провадження по справі № 2/635/5282/2025
22 серпня 2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі судді Савченка Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в порядку регресу,-
ОСОБА_1 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача частину понесених витрат на житлово-комунальні послуги, з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, в розмірі 21655,66 грн. та судового збору.
На підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 25.07.2025 дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.
Підставою для направлення даної справи до Харківського районного суду Харківської області слугувала та обставина, що зареєстроване місце проживання боржника знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.8 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в порядку регресу повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна.
Предметом вимог у заяві є зобов'язання, які випливають з надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, тому у даному випадку на зазначені правовідносини поширюється положення ЦПК щодо виключної підсудності.
На думку суду, враховуючи, що місце виконання договору знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Харківського районного суду Харківської області, справа підлягає направленню до Холодногірського районного суду м.Харкова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України, суд,-
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в порядку регресу передати на розгляд Холодногірського районного суду м.Харкова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя Д.М. Савченко