08.08.25
Справа №635/1359/25
Провадження №2/635/3292/2025
08 серпня 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючої судді Даниленко Т.П.,
з участі секретаря судового засідання - Шевченко В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої заробітної плати у вигляді середнього щомісячного заробітку за період прогулу
Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» звернувся до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь неправомірно отриману заробітну плату у вигляді середнього щомісячного заробітку у розмірі 84 863,00 грн, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» є закладом спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно із здобуттям базової та/або профільної середньої освіти; відповідно до абз.3 ч.5 ст. 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 за № 672 «Положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою». Заклад освіти створено відповідно до Указу Президента України від 31.08.2010 за № 888/2010 «Про державну гімназію-інтернат із посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 за № 302-р «Про заходи, пов'язані із створенням державної гімназії інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.07.201 2за № 804 «Про утворення державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус». З 15.07.2024 змінено тип та найменування Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» на Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2023 за № 458 «Про зміну типу та найменування Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус"», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.02.2024 за № 187 «Про затвердження Статуту Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський"». Засновником ліцею є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке здійснює фінансування ліцею, затвердження штатного розпису ліцею та інше. Міністерство оборони України за згодою військовослужбовців відряджає останніх до Міністерства освіти і науки України для заміщення відповідних посад із залишенням на військовій службі, а Міністерство освіти і науки України призначає на посади в гімназію даних військовослужбовців. Кількість військовослужбовців визначається Указом Президента від 03 травня 2017 року № № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами», штатним розписом ліцею, затвердженого Міністерством освіти і науки України. ОСОБА_1 з 01.03.2017 працював на посаді вихователя у Державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський». 22.03.2022 ОСОБА_1 мобілізували з посади вихователя та зараховували до списків особового складу частини на посаду командира 2 автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 3 частини 1 Стаття 36 Кодексу Законів про працю України, визначено, що підставами припинення трудового договору є: 3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу Законів про працю України, статті 57 Закону України «Про освіту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за ОСОБА_1 зберігалось місце роботи (посада) у ліцеї, з виплатою середнього місячного заробітку. 24.12.2023 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», ОСОБА_1 було припинено збереження та виплату щомісячного середнього заробітку. 30.09.2024 Державному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» стало відомо, що ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил України 02.08.2022, про що доповів рапортом командир роти підполковник ОСОБА_2 . За фактом звільнення ОСОБА_1 з військової служби 02.08.2022 та збереженням місця роботи (посади) у ліцеї та виплатою середнього місячного заробітку було проведено службове розслідування. З 22.03.2022 майор ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах та був звільнений з військової служби у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 02.08.2022. Офіційного, своєчасного оповіщення про звільнення з військової служби від ОСОБА_1 до ліцею не надходило. Таким чином, ОСОБА_1 отримував виплату середнього місячного заробітку за період з 22.03.2022 року по 23.12.2023. З письмових пояснень ОСОБА_1 стало відомо, що він не мав офіційного підтвердження про звільнення з військової частини НОМЕР_2 , в якій проходив службу, але отримав останню виплату від військової частини у вересні 2022 року. В телефонних розмовах з командирами рот ОСОБА_1 зазначав, що не має офіційного підтвердження та витягу з наказу про своє звільнення. Зі слів ОСОБА_1 , він звернувся у вересні 2024 року до офіцера фінансової служби військової частини НОМЕР_2 у соціальній мережі «Telegram» з відзначення свого статусу військовослужбовця, на що отримав відповідь, що згідно наказу № 140 командира військової частини НОМЕР_2 був звільнений з військової служби у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 02.08.2022. Офіційних звернень про підтвердження факту звільнення з військової служби до військової частини НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом всього часу, він не здійснював. Офіційного оповіщення Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» про звільнення з військової служби не робив. З письмових пояснень командира 2 роти підполковника ОСОБА_3 він постійно спілкувався з ОСОБА_1 після його мобілізації до лав Збройних Сил України. Протягом всього періоду мобілізації питав його чи не звільнили його з військової служби, на що отримував відповідь, що він не має офіційного підтвердження про звільнення з лав ЗСУ. З 01.11.2023 він був переведений до 3 роти. З письмових пояснень командира 3 роти підполковника ОСОБА_2 у листопаді 2023 року він особисто сповіщав ОСОБА_1 про переведення його до 3 роти відповідно до наказу начальника Кадетського корпусу, під час бесіди ОСОБА_1 не повідомляв про звільнення з лав ЗСУ, а казав що проходить лікування після отриманої хвороби. Під час наступної бесіди, яка була в грудні 2023 року, підполковник ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , про те що йому буде припинена виплата заробітної платні, згідно із Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX, на що він погодився, під час тієї розмови ОСОБА_1 , не сповіщав про звільнення з лав ЗСУ, а повідомив, що продовжує лікування. 30.09.2024 командиру 3 роти підполковнику ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_1 , був звільнений з лав Збройних Сил України 02.08.2022, про що він доповів рапортом 14.10.2024, рекомендованим листами було направлено: лист № 01-10/240 до Кадрового центру Збройних Сил України з приводу надання інформації щодо ОСОБА_1 , а також лист № 01-10/241 до в/ч НОМЕР_3 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 24.10.2024 Кадровий центр Збройних Сил України надіслав лист-відповідь №388/10978 про те, що ОСОБА_1 наказом начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 02.08.2022 за №130 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я. 24.10.2024 ліцей направив лист №01-10/255 (Додаток 12) до в/ч НОМЕР_4 Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ЗС України щодо надання інформації щодо статусу ОСОБА_1 27.10.2024 Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ЗС України вч НОМЕР_4 направило лист №1542/13697 в якому вказало, про те що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 02.08.2022 №130 майор ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.08.2022 №140 виключений зі списків особового складу 28.10.2024 ліцей направив лист №01-20/263 до Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗС України в/ч НОМЕР_4 щодо надання витягів із наказів щодо звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 . Також 28.10.2024 ліцей направив лист-уточнення №01-10/264 до Кадрового центру Збройних Сил України. Військова частина НОМЕР_5 надала витяги із наказів щодо звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування було виявлено факт переплати грошових коштів середнього заробітку за період з 03.08.2022 по 23.12.2023 у розмірі 158 934,47 грн, який стався через недбале ставлення ОСОБА_1 до трудових обов'язків, а саме несповіщенням про своє звільнення з військової служби керівництва Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», особистим небажанням визначення свого правового статусу військовослужбовця. З 03.08.2022 по теперішній час встановлено факт прогулу без поважних причин. На підставі ст. 139 та 147 Кодексу законів про працю України було вирішено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнити працівника за прогул без поважних причин (п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України), зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати неправомірно виплачені кошти добровільно або, у разі відмови, звернутися до суду з вимогою стягнення неправомірно отриманих коштів. Ліцей намагався вирішити дану ситуацію у досудовому порядку, тому направив ОСОБА_1 лист № 01-10/266 від 30.10.2024, яким вимагав від останнього повернути неправомірно отримані грошові кошти у розмірі 158 934,47 грн на рахунок ліцею. Відповідачу було запропоновано частково покрити заборгованість неправомірно отриманих коштів за рахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи 01.03.2018 - 02.08.2022. За ці періоди нараховувалась компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 219 днів на загальну суму 70 287,05 грн відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» (в редакції до 24.12.2023) та пункту 2 частини 2 статті 9 та статті 24 Закону України «Про відпустки». На цю пропозицію відповідач погодився і сума неправомірно отриманих коштів склала 88 647,42 грн (158 934,47 грн - 70 287,05 грн = 88 647,42 грн), залишок заборгованості зобов'язувався повернути до 20.12.2024. 10.12.2024 відповідач сплатив 3000,00 грн на рахунок ліцею. 17.12.2024 Ліцей надіслав ОСОБА_1 лист №01-10/317 від 17.12.2024 про зміну реквізитів ліцею та нагадування про повернення неправомірно отриманих коштів до 20.12.2024 у розмірі 85 647,42 грн. У листі № 01-10/266 від 30.10.2024 вказувалося, що сума переплата грошових коштів середнього заробітку за період з 03.08.2022 до 23.12.2023 становить 158 934,47 грн, але ця сума за весь серпень 2022 року. ОСОБА_1 направлено лист-вибачення № 01-10/30 від 17.02.2025 за некоректність розрахунків , адже переплата розпочиналась тільки з 03.08.2022, тому вірна сума переплати коштів 158 150,05 грн. Також за період роботи з 01.03.2018 - 02.08.2022 (дата до якої вважався мобілізованим працівником) нараховувалася компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 219 днів на загальну суму 70 287,05 грн. За рахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки ОСОБА_1 погодився частково покрити заборгованість неправомірно отриманих коштів. І тому вірна сума неправомірно отриманих коштів становить 87 863,00 грн (158 150,05 грн - 70 287,05 грн = 87 863,00 грн). 10.12.2024 відповідачем було здійснено платіж у розмірі 3000,00 грн, тому залишок заборгованості складає 84 863,00 грн. Таким чином, недобросовісна поведінка відповідача, яка виразилася в тому, що він не повідомив роботодавця про свою демобілізацію, призвела до того, що в період з 03.08.2022 до 23.12.2023 він отримував виплату середнього місячного заробітку, не маючи на це підстави.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.02.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного провадження.
02.06.2025 до суду надійшла заява представники позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначено, що 30.05.2025 відповідачем було здійснено платіж на рахунок ліцею у розмірі 50 000,00 грн, у зв'язку із чим позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь неправомірно отриману заробітну плати у вигляді середнього щомісячного заробітку у розмірі 34 863,00 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити зменшені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані докази, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, встановив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» є закладом спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття освіти військового профілю для осіб з 13 років одночасно із здобуттям базової та/або профільної середньої освіти; відповідно до абз.3 ч.5 ст. 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 за № 463-IX та постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 за № 672 «Положення про військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою».
Заклад освіти створено відповідно до Указу Президента України від 31.08.2010 за №888/2010 «Про державну гімназію-інтернат із посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 за № 302-р «Про заходи, пов'язані із створенням державної гімназії інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.07.2012 за № 804 «Про утворення державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус».
З 15.07.2024 змінено тип та найменування Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» на Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2023 за № 458 «Про зміну типу та найменування Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус"», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.02.2024 за № 187 «Про затвердження Статуту Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Слобожанський"».
Засновником ліцею є держава в особі Міністерства освіти і науки України, яке здійснює фінансування ліцею, затвердження штатного розпису ліцею та інше.
Міністерство оборони України за згодою військовослужбовців відряджає останніх до Міністерства освіти і науки України для заміщення відповідних посад із залишенням на військовій службі, а Міністерство освіти і науки України призначає на посади в гімназію даних військовослужбовців. Кількість військовослужбовців визначається Указом Президента від 03.05.2017 за № № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами», штатним розписом ліцею, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
Відповідно до витягу з наказу № 29-к від 01.03.2017 ОСОБА_1 з 01.03.2017 працював на посаді вихователя у Державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський».
Відповідно до витягу з наказу №65 від 22.03.2022 ОСОБА_1 мобілізували з посади вихователя та зараховували до списків особового складу частини на посаду командира 2 автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 3 частини 1 Стаття 36 Кодексу Законів про працю України, визначено, що підставами припинення трудового договору є: 3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу Законів про працю України, статті 57 Закону України «Про освіту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за ОСОБА_1 зберігалось місце роботи (посада) у ліцеї, з виплатою середнього місячного заробітку.
24.12.2023 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» ОСОБА_1 було припинено збереження та виплату щомісячного середнього заробітку, що підтверджується наказом в.о. начальника Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» генерала-майора ОСОБА_4 № 145-к від 24.12.2023.
30.09.2024 Державному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» стало відомо, що ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил України 02.08.2022, про що доповів рапортом командир роти підполковник ОСОБА_2 .
За фактом звільнення ОСОБА_1 з військової служби 02.08.2022 та збереженням місця роботи (посади) у ліцеї та виплатою середнього місячного заробітку було проведено службове розслідування.
З 22.03.2022 майор ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах та був звільнений з військової служби у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 02.08.2022.
Офіційного, своєчасного оповіщення про звільнення з військової служби від ОСОБА_1 до ліцею не надходило.
ОСОБА_1 отримував виплату середнього місячного заробітку за період з 22.03.2022 до 23.12.2023.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не мав офіційного підтвердження про звільнення з військової частини НОМЕР_2 , в якій проходив службу, але отримав останню виплату від військової частини у вересні 2022 року. В телефонних розмовах з командирами рот ОСОБА_1 зазначав, що не має офіційного підтвердження та витягу з наказу про своє звільнення.
Згідно наказу № 140 командира військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2022 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з 02.08.2022.
Офіційних звернень про підтвердження факту звільнення з військової служби до військової частини НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом всього часу, він не здійснював. Офіційного оповіщення Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» про звільнення з військової служби не робив.
З письмових пояснень командира 2 роти підполковника ОСОБА_3 вбачається, що він постійно спілкувався з ОСОБА_1 після його мобілізації до лав Збройних Сил України. Протягом всього періоду мобілізації питав його чи не звільнили його з військової служби, на що отримував відповідь, що він не має офіційного підтвердження про звільнення з лав ЗСУ.
З 01.11.2023 ОСОБА_1 був переведений до 3 роти. З письмових пояснень командира 3 роти підполковника ОСОБА_2 у листопаді 2023 року він особисто сповіщав ОСОБА_1 про переведення його до 3 роти відповідно до наказу начальника Державної гімназії-інтернату з посиленою військовою фізичною підготовкою «Кадетський корпус», під час бесіди ОСОБА_1 не повідомляв про звільнення з лав ЗСУ, а казав що проходить лікування після отриманої хвороби. Під час наступної бесіди, яка була в грудні 2023 року, підполковник ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , про те що йому буде припинена виплата заробітної платні, згідно із Законом України від 22.11.2023 за № 3494-IX, на що він погодився, під час тієї розмови ОСОБА_1 не сповіщав про звільнення з лав ЗСУ, а повідомив, що продовжує лікування.
30 вересня 2024 року командиру 3 роти підполковнику ОСОБА_2 , стало відомо що ОСОБА_1 , був звільнений з лав Збройних Сил України 02.08.2022, про що він доповів рапортом 14.10.2024. Рекомендованим листами було направлено лист № 01-10/240 до Кадрового центру Збройних Сил України з приводу надання інформації щодо ОСОБА_1 , а також лист № 01-10/241 до в/ч НОМЕР_3 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
24.10.2024 Кадровий центр Збройних Сил України надіслав лист-відповідь №388/10978 про те, що ОСОБА_1 наказом начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 02.08.2022 за №130 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров'я.
24.10.2024 ліцей направив лист №01-10/255 до в/ч НОМЕР_4 Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ЗС України щодо надання інформації щодо статусу ОСОБА_1
27.10.2024 Регіональне управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ЗС України вч НОМЕР_4 направило лист №1542/13697 в якому вказало, про те що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 02.08.2022 за №130 майор ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.08.2022 за №140 виключений зі списків особового складу.
28.10.2024 ліцей направив лист №01-20/263 до Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗС України в/ч НОМЕР_4 щодо надання витягів із наказів щодо звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 . Також 28.10.2024 ліцей направив лист-уточнення №01-10/264 до Кадрового центру Збройних Сил України.
Військова частина НОМЕР_5 надала витяги із наказів щодо звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 .
За результатами службового розслідування було виявлено факт переплати грошових коштів середнього заробітку за період з 03.08.2022 до 2.12.2023 у розмірі 158 934,47 грн, який стався через недбале ставлення ОСОБА_1 до трудових обов'язків, а саме несповіщенням про своє звільнення з військової служби керівництва Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», особистим небажанням визначення свого правового статусу військовослужбовця.
З 03.08.2022 по теперішній час встановлено факт прогулу без поважних причин.
На підставі ст. 139 та 147 Кодексу законів про працю України було вирішено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнити працівника за прогул без поважних причин (п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України), зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати неправомірно виплачені кошти добровільно або, у разі відмови, звернутися до суду з вимогою стягнення неправомірно отриманих коштів.
Державним ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» ОСОБА_1 направлено лист № 01-10/266 від 30.10.2024, в якомц викладено вимогу повернути неправомірно отримані грошові кошти у розмірі 158 934,47 грн на рахунок ліцею.
Відповідачу було запропоновано частково покрити заборгованість неправомірно отриманих коштів за рахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.03.2018 - 02.08.2022 рік. За цей період нараховувалась компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 219 днів на загальну суму 70 287,05 грн, відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» (в редакції до 24.12.2023), та пункту 2 частини 2 статті 9 та статті 24 Закону України «Про відпустки».
На цю пропозиції відповідач погодився і сума неправомірно отриманих коштів склала 88 647,42 грн (158 934,47 грн - 70 287,05 грн = 88 647,42 грн), залишок заборгованості зобов'язувався повернути до 20.12.2024.
10.12.2024 ОСОБА_1 сплатив 3000,00 грн на рахунок ліцею.
17.12.2024 позивачем надіслано ОСОБА_1 лист №01-10/317 від 17.12.2024 про зміну реквізитів ліцею та нагадування про повернення неправомірно отриманих коштів до 20.12.2024 у розмірі 85 647,42 грн.
У листі № 01-10/266 від 30.10.2024 зазначено, що сума переплати грошових коштів середнього заробітку за період з 03.08.2022 до 23.12.2023 становить 158 934,47 грн, але ця сума за весь серпень 2022 року. ОСОБА_1 направлено лист-вибачення № 01-10/30 від 17.02.2025 за некоректність розрахунків , адже переплата розпочиналась тільки з 03.08.2022, тому вірна сума переплати коштів є 158 150,05 грн.
Також за період роботи з 01.03.2018 до 02.08.2022 (дата, до якої відповідач вважався мобілізованим працівником) нараховувалася компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 219 днів на загальну суму 70 287,05 грн. За рахунок компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки ОСОБА_1 погодився частково покрити заборгованість неправомірно отриманих коштів. І тому вірна сума неправомірно отриманих коштів становить 87 863,00 грн (158 150,05 грн - 70 287,05 грн = 87 863,00 грн).
10.12.2024 відповідачем було здійснено платіж у розмірі 3000,00 грн, тому залишок заборгованості складає 84 863,00 грн.
30.05.2025 відповідачем було здійснено платіж на рахунок ліцею у розмірі 50 000,00 грн, тому залишок заборгованості складає 34 863,00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 1212 Цивільного кодексу України: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із статтею 1215 Цивільного кодексу України: 1. Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За правовою природою конструкція зобов'язання, яке виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення, є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов'язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі, та у переданні відповідного майна тій особі потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
У пункті VII.-2:101 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого в силу договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; або потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів
Верховний Суд України у своїй постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 зробив висновок зі змісту ст. 1212 ЦК України, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦК України).
При визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов'язання (відсутній обов'язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна
Таким чином, недобросовісна поведінка відповідача, яка виразилася в тому, що він не повідомив роботодавця про свою демобілізацію, призвела до того, що в період з 03.08.2022 до 23.12.2023 він отримував виплату середнього місячного заробітку, не маючи на це підстави.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про повернення неправомірно отриманої заробітної плати за період прогулу з 03.08.2022 до 23.12.2023, не надано доказів, які б спростовували відомості, надані позивачем. Крім того, відповідач звернувся до суду із заявою про визнання позову, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з платіжною інструкцією №0.0.4203198060.1 від 19.02.2025 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 279, 353 ЦПК України, суд,
Позов Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої заробітної плати у вигляді середнього щомісячного заробітку за період прогулу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» неправомірно отриману заробітну плату у вигляді середнього щомісячного заробітку у розмірі 34 863,00 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач - Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Слобожанський», ЄДРПОУ 38495321, адреса: адреса Харківська область, Індустріальний район, м. Харків, вул. Генерала Момота, 5;
представник позивача - Середа Олексій Порфирович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса вул. Генерала Момота, 5, м. Харків;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання (перебування) та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.П. Даниленко