Справа №639/1277/25
Провадження №2/639/884/25
21 серпня 2025 року
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.,
секретар судового засідання - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в особі свого представника з позовом до відповідача ОСОБА_1 в якому просить просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4436187 від 02.03.2024 у розмірі 108 075,00 грн. та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4436187 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 11000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 02.03.2024 року по 25.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 11000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА".
У порушення умов кредитного договору № 4436187 від 02.03.2024 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого в неї виникла заборгованість у загальному розмірі 108075 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11000 грн.; нарахованих відсотків первісним кредитором у розмірі 65450 грн.; нарахованих процентів позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у розмірі 31625 грн.
Також, позивач просить покласти на відповідача зобов'язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
До позовної заяви представником позивача надано клопотання про витребування доказів, відповідно до яких, для всебічного та повного розгляду справи вона просила суд витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набнрежна Перемоги, 30) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 02.03.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 11000 грн., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжнк систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання. Клопотання представника позивача задоволено. Витребуваноу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 02.03.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк», у сумі 11000,00 грн.,за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492).
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, який набув чинності 25.04.2025. Зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду міста Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова.
08 березня 2025 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» з тих підстав, що позивачем не підтверджено факт невиконання умов креди ного договору Позичальником. В узагальненій судовій практиці ВСУ від 2011р. про практику розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин зазначено, що «Трапляються непоодинокі випадки ухвалення судами рішень без з'ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язані за кредитним договором. У таких справах самі позовні заяви не містять таких даних, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту... Документи, які можуть підтвердити обставину невиконання кредитного зобов'язання, визначені в спеціальних нормативно - правових актах: ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Постанові правління НБУ №566 від 30.12.1998р. «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України». Первинні документи. які не містять обов'язкових реквізитів, с недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Зазначає, що вказані документи не були надані Суду для обгрунтування законності своїх позовних вимог і Позивачем не тільки не підтверджено обставину невиконання кредитного зобов'язання, а й не підтверджено обставину виконання кредитного зобов'язання первинним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до Відповідача, а саме в матеріалах справи відсутній оригінал договору про передания права вимоги та оригінали додаткових угод до цього договору, що виключає можливість визначити, по право вимоги до Відповідача передавалося Позивачу.
20 березня 2025 року до суду надійшла інформація віж АТКБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, що ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 02.03.2024р. здійснено переказ коштів на суму 11 000,00 UAH. Інформація про платника: Р2P_LI_CR, KYIV.
24 березня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на обставини, аналогічним в позові, що умов та форми укладання договору споживчого, та правомірності укладання договору факторингу. Грошові кошти були перераховані первісним кредитором на карту відповідача, яка вказана у договорі та підтверджується доказами у справі.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, матеріали справи містять заяву представника позивача, Столітній М.М., який діє на підставі ордеру серії АІ №1821472, про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Аідповідач Чичкань В.О. подала заяву про розгляд справи без її участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні із досліджених доказів встановлено, що 02.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4436187 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким Товариство зобовязується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобовязується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обовязки, передбачені Договором.
Кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 11000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 02.03.2024 року по 25.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору процентна ставка вкладає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору (а.с. 16-26).
Відповідно до листа директора ТОВ «Пейтек Україна» Докучаєвої Н. від 01.11.2024 року убачається, що відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: 02.03.2024 07:20:16 на суму 11000.00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 8bbe1498-6f5c-4547-bc73-9c03a8801a3e, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» -44361871709356812, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с 54).
Згідно повідомлення АТ «Приватбанк» від 13.03.2025, підтверджено факт належності платіжної картки НОМЕР_4 ОСОБА_1 , а також підтверджено факт зарахування коштів 02.03.2024 на дану платіжну картку у сумі 11000 грн. (а.с. 118).
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 станом на 25.10.2024 року має заборгованість за кредитним договором № 4436187 від 02.03.2024 року в розмірі 81950 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11000 грн.; нарахованих відсотків первісним кредитором у розмірі 65450 грн.; штрафні санкції у розмірі 5500 грн. (а.с. 31 - 35).
25.10.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та «ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25/10/2024, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором № 4436187 від 02.03.2024 року. Пунктом 1.1. договору факторингу визначено, що за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. (а.с. 55 -65).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.10.2024 до Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача в розмірі 81950 грн., яка складається з: 11000 грн. тіло кредиту; 65 450 грн. нараховані відсотки; 5500 грн. нараховані штрафи (а.с. 66).
Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшли права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4436187 від 02.03.2024 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», шо підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 та рішенням № 251124/1 єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості процентів з 26.10.2024 по 17.02.2025, доданого до позовної заяви, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором № 4029986 від 03.10.2024 року нарахованих процентів у розмірі 31625 грн. (а.с. 68-69).
Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором визначено 108 075 грн., з яких: 11000 грн - тіло кредиту; 65 450 грн. - нараховані проценти; 31625 грн. - нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів.
Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ-документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ст.11Закону України" Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, позивач відповідно до норм діючого законодавства має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок, строки їх сплати визначено умовами договору.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності доказів виконання зобовязань за договором про надання кредиту та набуття права вимоги новим кредитором, оскільки зазначені доводи позивача підтверджені належними та допустими доказами.
Позивач, пред'являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані в межах строку дії кредитного договору.
За кредитним договором № 4436187 позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 65450 грн за період 02.03.2024 до 25.10.2024 року, та 31625 грн. за період з 26.10.2024 по 17.02.2025 виходячи із встановленої кредитним договором процентної ставки у розмірі 1,63% за 1 день користування кредитом до 31.03.2024, та у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку надання кредиту.
Разом з тим, при укладанні договору позивач не врахував наступні положення закону.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також підпунктом 13 пункту 5 розділу I Закону № 3498-IX доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Слід зазначити, що Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами.
Системний аналіз положень підпункту 13 пункту 5 розділу I Закону 3498-IX від 22.11.2023 р. та норм чинного законодавства свідчить про таке.
Вказаний підпункт встановлює спеціальне перехідне регулювання для договорів про споживчий кредит, укладених до набрання чинності цим Законом. Його дія поширюється виключно на ті договори, строк дії яких було продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX. Для таких правовідносин передбачено поетапне зменшення денної процентної ставки, що має на меті поступову адаптацію умов раніше укладених договорів до нових вимог законодавства без надмірного порушення балансу прав та інтересів сторін.
Натомість договори, укладені після набрання чинності цим Законом (24.12.2023), підпадають під дію прямої норми закону, яка встановлює максимальний розмір денної процентної ставки за споживчими кредитними договорами - не більше 1 %. Це випливає з принципу негайної (прямої) дії закону в часі щодо нових правовідносин, закріпленого у статті 5 Цивільного кодексу України, та принципу правової визначеності, який гарантує, що учасники нових договірних відносин одразу підпорядковуються вимогам чинного законодавства.
Враховуючи те, що кредитний договір укладений 02.03.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX, то до спірних правовідносин в силу прямої дії закону підлягає застосуванню частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %, тобто норма яка діяла на момент укладання договору.
За таких обставин, умови укладеного між сторонами договору, які передбачені у пункті 5 щодо встановлення процентної ставки 1,63% та 2,5 % в день, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
Отже, за період з 02.03.2024 до 25.02.2025 кредитор нарахував щоденні проценти в заявленому розмірі безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1 % (110 грн) та включав витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, а саме витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до п. 1-2, 2, 3, 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Таким чином, нарахована заборгованість за загальними витратами за споживчим кредитом відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки за період з 02.03.2024 до 17.02.2025 (353 днів) підлягає перерахунку, з урахуванням нарахованих комісій кредитодавця, пов'язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення.
Загальні витрати за кредитним договором, які включають доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, відповідно до законодавчо обмеженого розміру денної процентної ставки становлять 38 830 грн, при розрахунку за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t*100% , де 1% = (38830/11000)/353х100%).
Загальна сума коштів заборгованості за відповідача за процентами за кредитним договором в розмірі 38830,00 грн. становить загальні витрати за споживчим кредитом за договором №4436187 від 03.03.2024, які розраховані в межах максимального розміру денної процентної ставки за кожен день, встановленої законом (1%).
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у загальному розмірі 10 000 грн. представником позивача надано: копія Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; заявка № 6854 на виконання доручення до Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024; копія акту № 6854 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 90 -94).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 10 000 грн. є завищеним, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинтсва, судові засідання були проведені без участі адвоката, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі адвоката, а тому вимоги за представництво інтересів, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 години - 1640.00 грн. суд не приймає до уваги.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню на суму 1640,00 грн та стягненню з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 8360,00 грн.
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 ,. на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4436187 від 02.03.2024 року у розмірі 49830,00 грн.., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 11000,00 грн., та нарахованих процентів в розмірі 38830,00 грн.
Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.1).
Згідно ч.ч.1 ,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 46,11 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у сумі 1116,97 грн.
Витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог складають 3914,15 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 , 274 ЦПК України, суд, -
Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» заборгованість за договором №4436187 від 02.03.2024 у розмірі 49 830 (сорок дев'ять вісімсот тридцять) гривень 00 копійок, з яких: 11 00,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38830,00 грн. - заборгованість за процентами.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3854 (три тисячі двісімсот п'ятдесят чотири) гривні 80 копійок та судовий збір у розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) гривень 97 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 21.08.2025.
Суддя С.О. Рубіжний