вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,
тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"20" серпня 2025 р. Справа № 370/2914/21
Провадження № 1-кп/370/132/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в селищі Макарові Київської області кримінальне провадження № 12021111050001134 від 16 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше судимий Макарівським районним судом Київської області вироком від 27.10.2020 за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 185, частиною другою статті 185, статтею 70 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки, у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України
ОСОБА_4 засуджений вироком Макарівським районним судом Київської області від 27 жовтня 2020 року за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 185, частиною другою статті 185, за статтею 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.
Так, 18 серпня 2021 року, ОСОБА_4 , знаходився за адресою:
АДРЕСА_3 , де проживає його знайомий ОСОБА_5 , перебував в житловій кімнаті будинку побачив на підвіконні два мобільні телефони та вирішив їх викрасти, щоб продати та використати отримані грошові кошти на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 18 серпня 2021 року, близько 12 год 00 хв, перебував у житловій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з підвіконня мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy A10», вартістю 2 080 грн, в якому знаходилася сім карта мобільного оператора «Vodafone UA», вартістю 52 грн, на рахунку якої було 120 грн, мобільний телефон марки «LG», модель G4, вартістю 1 150 грн, в якому знаходилася сім карта мобільного оператора «Vodafone UA», вартістю 52 грн та сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 57 грн.
Викраденні мобільні телефони ОСОБА_4 поклав до кишені свого светра та з викраденим залишив територію домоволодіння.
Своїми злочинними діями, ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3 511 гривень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Ураховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи та судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності його позиції відсутні, а також роз'яснивши щодо обмеження права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Отже, суд визнає, вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діянь, доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за частини другої статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.
Суд при призначенні покарання враховує вимоги статті 50 Кримінального кодексу України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. З огляду на це, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину ОСОБА_4 , який згідно із статтею 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
Згідно із матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно. Відповідно до довідок КНП «Макарівська БЛІЛ» МСР за допомогою за останні 5 років до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався. Раніше судимий вироком Макарівського районного суду Київської області від 27 жовтня
2020 року за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 185, частиною другою статті 185, статтею 70 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обтяжуючі покарання обставин вчинення злочину, щодо особи похилого віку.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у межах санкції частини другої статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.
На підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України, обвинуваченому ОСОБА_4 до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 27.10.2020 року.
Зарахувати ОСОБА_4 на підставі частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 02.11.2021 по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Щодо цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3 511 грн та моральної шкоди в розмірі 65 000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової, або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із частиною першою статті 129 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Суд встановив, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу ОСОБА_5 заподіяна матеріальна шкода у розмірі 3 511 грн.
Щодо позовної вимог про відшкодування моральної шкоди суд дійшов висновку про часткове задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року
№ 4 визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У абзаці 2 пункту 5 цієї постанови судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тобто, у разі заявлення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого.
Моральну шкоду цивільній позивач обґрунтовує тим, що внаслідок дій ОСОБА_4 він отримав душевні та моральні страждання, через порушення нормального ритму життя.
Водночас, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 65 000 грн, цивільний позивач не надав суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення йому моральної шкоди у такому розмірі, на підставі яких він оцінив свої моральні страждання. Заявлений цивільний позов потерпілого містить лише загальні посилання на наявність підстав, для відшкодування моральної шкоди та посилання на моральні страждання.
За таких обставин, з урахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступені його вини, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню належить моральна шкода у розмірі 3 000 грн, що відповідає приписам статей 23, 1167 Цивільного кодексу України та пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
На підставі частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути судові витрати на залучення експерта у розмірі 4 118,88 грн.
Арешт на майно не накладався.
До набрання вироком законної сили слід залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речові докази - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 71, 72, 185 Кримінального кодексу України, статтями 124, 128, 129, 349, 369, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
Остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком, невідбуте покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 27 жовтня
2020 року та призначити у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
У строк покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі частини п'ятої статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк відбування покарання час попереднього ув'язнення з 02.11.2021 по 20.08.2025, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з дня проголошення вироку - з 20 серпня 2025 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (код доходів 24060300 «інші надходження», МФО 899998) витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) гривень 88 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) гривень та моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після завершення строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Суддя ОСОБА_1