Справа № 296/8501/25
2-о/296/188/25
про відмову у задоволенні заяви про направлення справи за підсудністю
"14" серпня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Мариніної М.О.,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Козира В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
04.08.2025 до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 .
05.08.2025 суддею Корольовського районного суду м.Житомира було відкрито провадження в цивільній справі №296/8501/25 та призначено до розгляду.
12.08.2025 року адвокат Козир В.К. подав до суду заяву в якій просить матеріали справи №296/8501/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису передати за територіальною підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області з тих підстав, що заявник ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник в судовому засіданні повідомила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мариніна М.О. в судовому засіданні заперечила щодо направлення справи за підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.
Адвокат Козир В.К. в судовому засіданні просив матеріали справи №296/8501/25 передати за територіальною підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області, оскільки заявник ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Згідно зі ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно положень ЦПК України при визначені підсудності справ суд приймає до уваги зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування фізичної особи.
В заяві заявник ОСОБА_1 вказала, що вона зареєстрована в АДРЕСА_2 , а місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , однак доказів, що підтверджують її фактичне місце проживання в межах юрисдикції Корольовського районного суду м. Житомира не надала.
Отже, відповідно до вимог ст. 350-1 ЦПК України, справа підсудна Корольовському районному суду м. Житомира.
Крім того вказана категорія справ характеризується невідкладністю розгляду, а тому передача справи на розгляд до іншого суду суперечитиме таким вимогам.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Козира В.К. про направлення справи за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису за територіальною підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області слід відмовити.
Керуючись ст. 31,32, 260,350-1 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Козира В.К. про направлення справи за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису за територіальною підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Й. Адамович