Справа № 277/733/25
іменем України
22 серпня 2025 року селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 5 ст.126, ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №352895, №352886 від 06.06.2025:
-06.06.2025 о 08 год. 32 хв. в с. Паранине по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21134, д. н. НОМЕР_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії. Такими своїми діями порушив вимоги підпункту «а» п.2.1 ПДР.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
-06.06.2025 о 08 год. 32 хв. в с. Паранине по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21134, д. н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вказав, що не їхав за кермом автомобіля.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п.2.1, 2.9 Правил дорожнього руху повністю підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352895, №352886 від 06.06.2025;
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 виявлено алкоголь в кількості 0,51 ‰;
- результатом тестування на алкоголь за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, з якого слідує, що у ОСОБА_1 06.06.2025 року о 08 год. 52 хв. виявлено алкоголь в кількості 0,51 ‰;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.10.2024 року, з якого слідує, що за результатами повірки встановлено, що газоаналізатор Alcotest 6810 із зав. №ARBL-0822 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 та чинний до 16.10.2025 року;
- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.02.2025 серії ЕНА №4013190, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП (штраф сплачено);
- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130, ч.5 ст. 126, ст. 124 КУпАП, відсутні відомості щодо посвідчення водія;
- долученими до матеріалів справи відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, записаними на CD-R диск, з яких вбачається, що 06.06.2025 працівники поліції зупинилися біля автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , який раптово загальмував на обочині. Під час спілкування ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що їде додому, вживав пиво напередодні, та на їх пропозицію пройшов тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager, результат якого показав 0,51‰.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував, що керував автомобілем, однак суд критично оцінює такі пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності і розцінює їх як спробу уникнути адміністративної відповідальності.
Закон не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Навпаки, ст. 94 КПК, який з огляду на відсутність достатнього регулювання процедури оцінки доказів у КУпАП, за аналогією застосовується судами при вирішення справ про адміністративні правопорушення, визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення правопорушення конкретною особою.
Скоєння цього адміністративного правопорушення суд встановив на підставі сукупності інших вищенаведених належних і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин справи та висунутої на свій захист версії особи, яка притягається до відповідальності, що не узгоджується із вказаними доказами, дозволили суду встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів із відеореєстратора нагрудної камери поліцейського, записаними на CD-R диск, вбачається, що ОСОБА_1 у розмові з поліцейськими пояснив, що їде додому, вживав пиво напередодні, не впевнений чи варто проходити освідування, згодом погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Drager, результат якого показав 0,51‰. Крім того, ОСОБА_1 у протоколах про адміністративне правопорушення від 06.06.2025 у графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначив: «Їхав з роботи».
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують стягнення.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Призначаючи стягнення за ч. 5 ст.126 та ч. 1 ст.130 КУпАП суд вважає, що належною мірою адміністративного стягнення буде стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки такий згідно довідки про адміністративне правопорушення належить ОСОБА_2 , щовідповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення та є домірним скоєному.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного ст.36, ст.40-1, ст.122-4, ст.124, ч.5 ст.126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяТ. Г. Корсун