Справа № 161/17721/24
Провадження № 2-ві/161/12/25
21 серпня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Мазура Д.Г.
за участю секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Олексюка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зміну розміру визначених платежів та звільнення від них,-
В провадженні судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюка А.В., перебуває цивільна справа № 161/17721/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зміну розміру визначених платежів та звільнення від них.
18 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 , подав заяву про відвід головуючого судді Олексюка А.В. На обґрунтування вказаної заяви зазначає, що суддя підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК), а саме зазначає, що у позовній вимозі щодо зміни розміру визначених платежів фігурує сума заборгованості в розмірі 8 831,08 грн, яка була визначена як стягнення з нього за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2019 у справі №161/5784/19, яка розглядалася суддею Олексюком А.В. Вказує, що дана справа була розглянута з порушенням норм процесуального права. Крім того посилається на п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК та зазначає, що суддею Олексюком А.В. при розгляді справи №161/14715/24 були допущенні порушення норм процесуального права, що стало наслідком ухвалення незаконного рішення, яке на разі оскаржується в суді касаційної інстанції, а відтак існують передбачені законом підстави для відводу судді, а тому просить відвести Олексюка А.В. від участі в розгляді даної справи.
19 серпня 2025 ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюком А.В., вказану заяву про його відвід визнано необґрунтованою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Олексюка А.В. 19.08.2025 року передано на розгляд судді Мазуру Д.Г.
Дана заява підлягає розгляду у письмовому провадженні з огляду на таке.
Відповідно до ч.7,8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Таким чином, вказаною нормою визначено, що розгляд заяви про відвід суддею, який не входить до складу суду, вирішується без повідомлення учасників справи, а здійснювати такий розгляд за участі представника відповідача, суд не вважає за необхідне.
Вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Олексюка Андрія Володимировича, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.
Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо : 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 2, ч. 1 ст. 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року).
Згідно з пунктом першим ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Як слідує із змісту заяви про відвід головуючого Олексюка А.В., позивач ОСОБА_1 просить задовольнити відвід у зв'язку із тим, що суддею, на його думку, порушені процесуальні норми, які утворилися до розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: порушення статті 251 ЦПК України, у даній справі та аналогічні порушення при розгляді справи №161/14715/24, що стало наслідком ухвалення незаконного рішення, яке на разі оскаржується в суді касаційної інстанції, також позивач вважає, що строк встановлений судом для надання відповіді на відзив не може бути менший за строк визначений судом для надання відзиву на позовну заяву, та має відповідати пропорційності при розгляді справи.
Підстави заяви фактично зводяться до оцінки процесуальних дій судді під час розгляду справи. Однак, дані обставина не свідчать про упередженість судді у розгляді даної справи.
Судом встановлено, що заява про відвід викликана допущеними, на думку позивача ОСОБА_1 , порушеннями процесуального характеру з боку судді Олексюка А.В., при розгляді даної справи та цивільних справ 161/5784/19 та 161/14715/24. На думку суду, порушення процесуального характеру при розгляді справи, навіть за їх наявності, не можуть свідчити про можливе необ'єктивне чи упереджене ставлення судді до розгляду справи по суті, а можуть бути підставою для оскарження рішення з цих підстав.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
В розглядуваному випадку, доводи позивача про упередженість судді Олексюка А.В., є надуманими, будь-якими об'єктивними даними не підтверджуються, а зводяться до незгоди із проміжними процесуальними діями суду, що не свідчить про зацікавленість у результатах вирішення справи, або упередженість судді.
Жодних порушень завдання та принципів цивільного судочинства щодо розгляду справи суддею не допущено, суддя ні прямо, ні опосередковано не заінтересований в результаті розгляду справи, мотиви відводу надумані і нічим не підтверджені.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 , зазначені мотиви та обґрунтування про відвід судді є безпідставними та не містять підстав для відводу судді, що передбачені ст.ст. 36,37 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, а розгляд даної справи продовжити в тому ж складі суду.
Розглянувши заяву про відвід, суд приходить до висновку, що оскільки зазначені мотиви та обґрунтування про відвід судді є безпідставними, підстави викладенні у заяві не підтверджені, жодних підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України не існує, наведені представником відповідача підстави є лише його суб'єктивним сприйняттям обставин справи, доводи останнього є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях і власних міркуваннях, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити, а розгляд даної справи продовжити в тому ж складі суду.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Олексюка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зміну розміру визначених платежів та звільнення від них - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур