Справа № 159/4425/25
Провадження № 3/159/2129/25
22 серпня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю., розглянувши справу, яка надійшла від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
ОСОБА_2 ставиться у вину те, що вона в період часу з грудня 2023 року по 17.06.2025 року, надавала послуги, пов'язані зі здачею в оренду квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим порушила ч. 2 ст. 19 Господарського кодексу України.
Таким чином, ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання по розгляду даної справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 не з'явилась, однак попередньо подала до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі.
Так, згідно поданого клопотання, ОСОБА_2 вказувала, що в її діях не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суддя прийшов до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст.19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону.
Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського кодексу України , цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Таким чином, Господарський кодекс України, визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які доводять той факт, що надання квартири в користування фізичній особі, було здійснено між суб'єктами господарювання.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає відповідальність особи за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ч. 1 ст. 3Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Однак, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, як суб'єкт господарювання.
Матеріалами справи також не доведено той факт, що ОСОБА_1 зобов'язана була реєструватись, як суб'єкт господарювання.
Зокрема, згідно вимог ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, до відносин надання в оренду рухомого і нерухомого майна, що належить громадянам на праві приватної власності, застосовуються положення ЦК України та при укладанні угоди на здачу в оренду жилих будинків (частин будинків), квартир, що належать громадянам на праві приватної власності, слід враховувати положення Цивільного кодексу України.
Крім цього, нормами ЦК України не передбачено обов'язку власника нерухомого майна реєструватись суб'єктом господарської діяльності при передачі такого майна в найм (оренду).
Натомість, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог ч. 2 ст. 19 Господарського кодексу України, при тому, що до вказаних правовідносин, слід враховувати положення Цивільного кодексу України.
Таким чином, враховуючи, що суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є спеціальний, а ОСОБА_1 таким не є, тому в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
В даному випадку вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення належними та допустимими доказами не доведена.
Таким чином, суддя всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не доведена, а тому в її діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П. Ю. Бойчук