Справа № 158/1357/24
Провадження № 1-кп/0158/25/25
22 серпня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12024030590000199 від 28.02.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Битень Ковельського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , з початковою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє: 21.02.2021 вироком Ківерцівського районного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі - 20.02.2024 відбуто покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_5 , 27 лютого 2024 року близько 14:30 год., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою заволодіння чужим майном, перебуваючи поблизу продуктового магазину «Вибір», що по вул. Миколи Олексюка в с. Озеро Луцького району Волинської області, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від ОСОБА_6 мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі Galaxy A14, світло-зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «ВФ Україна» НОМЕР_3 без наміру повернення, після чого зник у невідомому напрямку разом із мобільним телефоном потерпілої, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 4100 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , на початку судового засідання свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково, однак в кінці судового засідання, при дачі показань, визнав повністю. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється, просить суд призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 місяців.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_5 27 лютого 2024 року близько 14:30 год. перебуваючи поблизу продуктового магазину «Вибір», що по вул. Миколи Олексюка в с. Озеро, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від неї мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі Galaxy A14, після чого зник у невідомому напрямку разом із мобільним телефоном.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав суду показання про те, що перебуваючи біля продуктового магазину «Вибір», що по вул. Миколи Олексюка в с. Озеро, бачив як ОСОБА_5 під приводом здійснення телефонного дзвінка, дійсно отримав від ОСОБА_6 мобільний телефон, після чого зник у невідомому напрямку разом із мобільним телефоном. Коли ці події відбулися точно пригадати не може.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала суду показання, що 27 лютого 2024 року бачила як ОСОБА_5 перебуваючи поблизу продуктового магазину «Вибір», що по вул. Миколи Олексюка в с. Озеро, під приводом здійснення телефонного дзвінка, дійсно отримав від ОСОБА_6 мобільний телефон, після чого зник у невідомому напрямку разом із мобільним телефоном.
Показання потерпілої та свідків суд бере до уваги та вважає їх, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосередніх допитів в судовому засіданні.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість в повному об'ємі доведена зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом огляду предметів від 15.03.2024, з фототаблицею, добровільну згоду на проведення якого надала ОСОБА_6 , де було оглянуто картонну коробку до мобільного телефону марки «Samsung А14» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 (а.с.203);
- протоколом огляду речей від 29.02.2024, з фототаблицею до нього, де було оглянуто сім-карти (а.с.204-206);
- протоколом огляду речей від 21.03.2024, з додатком до нього, де було оглянуто сім-карти (а.с.207-210);
- протоколом огляду від 22.03.2024, з фототаблицею, де було оглянуто стартові пакети оператора ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл» (а.с.212-214);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2024, з додатком до нього, де ОСОБА_6 впізнала особу зображену на фото №2 (а.с.215-217);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2024, з додатком до нього, де ОСОБА_6 впізнала особу зображену на фото №1 (а.с.218-220);
- висновком експерта №СЕ-19/103-24/3218-ТВ від 11.03.2024, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи - ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung А14» станом на 27.02.2024 могла складати 4100 грн. (а.с.198-201).
Оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, з огляду на положення ст.ст. 85, 86 КПК України, а сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Із врахуванням наведеного, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України, хоча і є нетяжким злочином, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, розмір завданої шкоди, характеризуючі дані вказаної особи, зокрема, ОСОБА_5 раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в наркологічному диспансері та в психіатричній лікарні не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України судом відносить відшкодування шкоди завданої потерпілій.
Разом з цим, суд не вбачає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, які пом'якшують покарання підсудного.
Так, ОСОБА_5 відбувши 20.02.2024 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, 27.02.2024 (через 7 днів) знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України. Крім цього, обвинувачений тривалий час переховувався від суду, внаслідок чого і перебував у розшуку. Знаючи, що в суді відносно нього розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України, знову ж таки вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, та кримінальне провадження щодо нього на даний час перебуває на розгляді у Володимир-Волинському міському суді Волинської області.
Водночас, на думку суду, щире каяття це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Під час розгляду даного кримінального провадження, хоча обвинувачений згодом визнав факт вчинення цього злочину, однак в останнього відсутнє дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні обвинуваченого виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання.
Суд вважає, що обвинувачений не проявив будь-яких ознак наявності у нього осуду поведінки чи якогось бажання виправити ситуацію, що склалася. Натомість, на переконання суду, обвинувачений демонструє байдужість до свого вчинку та його наслідків, що підтверджується неодноразовим та регулярним вчиненням подібних злочинів, як до вчинення цього злочину так після його вчинення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про відсутність свідомого визнання вини обвинуваченим.
Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд, також враховує особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, тобто в останнього відсутнє постійне джерело доходу.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує всі обставини, встановлені судом, та дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання наближене до максимальної межі санкції ч. 2 ст. 190 КК України.
Крім цього, суд не вбачає підстав, у цій конкретній справі та встановлених обставинах, застосовувати положення ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати у справі, пов'язані із проведенням експертизи на суму 1514 грн. 56 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_5 в дохід держави.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в період з 22.04.2025 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370-371, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в період з 22.04.2025 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Судові витрати по справі за проведення судової експертизи в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Речові докази:
- 2 (дві) сім-карти оператора ТОВ «лайфселл» із маркувальним позначенням НОМЕР_4 та оператора ПрАТ «ВФ України» із маркувальним позначенням 120509249957 - повернути ОСОБА_6 .
- картонну коробку до мобільного телефону марки «Samsung А14» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , стартові пакети оператора ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл», які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити у власника.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1