21 серпня 2025 року м.Суми
Справа №589/3034/22
Номер провадження 22-ц/816/975/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шосткинська міська рада Сумської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія»
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2024 року в складі судді Лєвши С.Л., ухвалене в м. Шостка,
21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . 13 квітня 2021 року державним нотаріусом Шосткинської районної державної нотаріальної контори Сумської області було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на майно померлої у вигляді земельної ділянки, площею 2,9781 га, що розташована на території Тиманівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, кадастровий номер 5925386800:01:003:0130. Після оформлення спадщини після матері позивач вирішив укласти договір оренди землі з однією з агрокомпаній. На той час строк дії укладеного 20 травня 2013 року договору оренди землі матір'ю позивача з ТОВ «Українсько-Голландська агрокомпанія», вже закінчився. Однак, було виявлено, що державним реєстратором реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області 27 вересня 2018 року зареєстровано додаткову угоду від 12 вересня 2015 року до договору оренди землі від 20 травня 2013 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» та ОСОБА_2 . Тобто, через три роки після смерті ОСОБА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини, просив скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області Гороха Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 139719030 від 27 вересня 2018 року про реєстрацію додаткової угоди б/н від 12 вересня 2015 року про погодження продовжити строк дії договору на сім років до договору оренди землі від 20 травня 2013 року, стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5925386800:01:003:0130, розташованої за адресою: Сумська область, Шосткинський район, Тиманівська сільська рада, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених між ТОВ «Українсько-Голландська агрокомпанія» та ОСОБА_2 .
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області Гороха Дмитра Валерійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 139719030 від 27 вересня 2018 року про реєстрацію додаткової угоди б/н від 12 вересня 2015 року про погодження продовжити строк дії договору на сім років до договору оренди землі від 20 травня 2013 року, стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5925386800:01:003:0130, розташованої за адресою: Сумська область, Шосткинський район, Тиманівська сільська рада, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» та ОСОБА_2 .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що додаткова угода була укладена та підписана за життя ОСОБА_2 , виконувалась сторонами, її реєстрація після смерті власника земельної ділянки не свідчить про її неукладеність та не суперечить жодному нормативно-правовому акту.
Вказує, що при ухваленні рішення місцевий суд не врахував позицію Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02 вересня 2020 року по справі № 662/793/18.
Зазначає, що позивач не вказав у позовній заяві, яким чином порушені його права та законні інтереси. Даний договір оренди виконується належним чином, ані від ОСОБА_2 (матері позивача), ані від самого позивача (що ним не оспорюється) не надходило жодних заперечень щодо неналежного його виконання.
Від позивача та третьої особи відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов'язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що із фотокопії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 квітня 2021 року, виданого державним нотаріусом Шосткинської районної державної нотаріальної контори Сумської області Бевз І.М. вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається із земельної ділянки, площею 2,9781 га, що розташована на території Тиманівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, кадастровий номер 5925386800:01:003:0130 (а.с. 5) На вказане майно позивач зареєстрував право власності, що підтверджується фотокопією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 252414051 від 13 квітня 2021 року (а.с. 6).
Із фотокопії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 139719030, сформованого 01 жовтня 2018 року вбачається, що державним реєстратором зареєстровано договір оренди, виданий 20 травня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія», додаткова угода до договору оренди землі, виданий 12 вересня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія». Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер 10141883 від 21 січня 2014 року. Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія», орендодавець ОСОБА_2 . Додаткові відомості про інші речові права: сторони погодили продовжити строк дії договору на 7 років. Перебіг вказаного строку починається з моменту спливу строку, вказаного в п. 8 Договору оренди (а.с. 7).
Із фотокопії Договору оренди землі, укладеного 20 травня 2013 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» вбачається, що предметом договору є земельна ділянка, площею 2,9781 га, кадастровий номер 5925386800010030130 (а.с. 23-26).
Із фотокопії додаткової угоди до договору землі від 20 травня 2013 року, укладеної 12 вересня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія», в якій вказано, що сторони погодили змінити п. 9 Договору. Крім цього, у цій угоді погоджено строк дії договору на 7 років, перебіг вказаного строку починається з моменту спливу строку, вказаного в п. 8 Договору оренди (а.с. 31).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державна реєстрація договору відбулася після смерті орендодавця, тобто правоздатність орендодавця припинилася, а тому договір є нікчемним, не може створювати юридичні наслідки для померлої особи, а отже, є підстави для скасування державної реєстрації права оренди.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частини перша, друга статті 640 ЦК України).
З огляду на наведені приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 309/34/17 (провадження № 61-22315сво18).
За змістом статей 124, 125, 126 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Судом встановлено, що 20 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська - Голландська агрокомпанія» та ОСОБА_2 (матір'ю позивача) був укладений договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5925386800:01:003:0130, що знаходиться на території Тиманіського старостинського округу Шосткинського району, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 січня 2014 року, номер запису 4345648.
12 вересня 2015 року ще за життя ОСОБА_2 , що було встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 20 травня 2013 року, що зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 вересня 2018 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди в письмовій формі з усіх істотних умов договору. В подальшому відбувається його реєстрація, з моменту якої договір оренди земельної ділянки набуває чинності.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Колегія суддів апеляційного суду встановила, що позивач з майновими вимогами щодо спірної земельної ділянки до суду не звертався, а звернувся тільки з вимогою про скасування державної реєстрації укладеного правочину, яка відповідно до статті 19 ЦПК України є похідною від спору щодо такого майна або майнових прав, а тому місцевий суд необґрунтовано задовольнив позов.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що додаткова угода до договору оренди була укладена та підписана за життя орендодавця, а здійснення її державної реєстрації після смерті власника земельної ділянки не може бути підставою для скасування державної реєстрації, оскільки, укладаючи додаткову угоду, сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, а державна реєстрація правочину - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які виникли на підставі правочинів, укладених сторонами у встановленій законом формі. При цьому відповідно до умов укладеного договору оренди смерть орендодавця не є підставою для зміни або розірвання договору оренди.
Вказаний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 02 вересня 2020 року за № 662/793/18.
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, у зв'язку з чим прийшов до помилкових висновків, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позову.
Відповідно до п. п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з нормами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана ОСОБА_1 до суду першої інстанції у вересні 2022 року (а.с. 2-3).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» у даній справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1488 грн 60 коп. (2481 грн х 0,4 х 150 %). Згідно платіжної інструкції від 09 грудня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» сплачено судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп. (а.с. 67), тобто надлишкова сума становить 328 грн 20 коп. (1816 грн 80 коп. -1488 грн 80 коп.).
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» судовий збір у розмірі 1488 грн 60 коп.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» задовольнити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія», третя особа - Шосткинська міська рада Сумської області про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Голландська агрокомпанія» 1488 грн 60 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина